Починаючи коментувати новий закон про державну реєстрацію, слід сказати, що, по-перше, завдяки його прийняттю ми відходимо від монополізації реєстраційних послуг, які тепер мають надавати як органи Мін'юсту, так і інші особи (від органів місцевого самоврядування, нотаріусів до акредитованих публічних юросіб), по-друге, оплата за реєстраційні дії значно зросте (крім державної реєстрації), по-третє, ЄДР міститиме відомості фактично про всіх юросіб, СПДФО, громадські формування, крім представництв іноземних госпсуб'єктів. І головне — сам порядок та перелік документів, по суті, не змінився. Тож проблеми, як і раніше, ще очікують багатьох із нас.
Державний реєстратор — розширене коло суб'єктів
Відразу зауважимо, що всі положення нової редакції Закону №755 набрали чинності з 01.01.2016 р., за винятком окремих положень у сфері державної реєстрації, про які ми зазначимо далі.
З прийняттям коментованого Закону №8351, як, до речі, видно зі самої його назви, надання реєстраційних послуг відбувається за схемою децентралізації виконавчої влади — повноваження у сфері державної реєстрації розподілені між:
1) виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, нотаріусами, акредитованими суб'єктами — у разі держреєстрації інших юросіб та фізосіб-підприємців;
1 Закон України від 26.11.2015 р. №835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
2) Мін'юстом — у разі здійснення державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських профоб'єднань, спілок, громадських організацій, у т. ч. філій та представництв іноземних благодійників, постійно діючих третейських судів;
3) територіальними органами Мін'юсту в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі — у разі державної реєстрації регіональних, обласних та республіканських профспілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних місцевих творчих спілок, територіальних осередків, постійно діючих третейських судів;
4) районними, районними у містах, міськими (містами обласного значення), міськрайонними, міжрайонними управліннями юстиції — у разі державної реєстрації громадських об'єднань, їхніх відокремлених підрозділів, місцевих та первинних профспілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок.
Висновок 1. Юридичні особи та фізособи-підприємці мають право вибору суб'єкта державної реєстрації та інших реєстраційних дій — між державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та ОДА, нотаріусами або акредитованими суб'єктами. Ці приписи діють уже з 13.12.2015 р. Питання лише у самих нотаріусах — чи готові вони до цього.
Щодо оплати, то Закон однозначно визначає розмір адміністративних послуг — у п. 1 ст. 36 Закону №755 у новій редакції наведено чітко визначені розміри оплати за реєстраційні послуги у відсотках від мінімальної зарплати на 1 січня відповідного року, які округлюються до найближчих 10 гривень. За державну реєстрацію юрособи, фізособи-підприємця, іншої структури плата не справляється. Отже, у разі державної реєстрації змін до відомостей про юрособу з 01.01.2016 р. слід буде сплатити 410 грн. Фізособі зміна П. І. Б. чи місцезнаходження коштуватиме лише 140 грн. Якщо звернутися до нотаріуса або іншого акредитованого суб'єкта — 60% від суми оплати адмінпослуги залишається у них (ч. 3 ст. 37 Закону №755 у новій редакції).
Щоправда, державним реєстраторам встановлено нагороду в розмірі 10% адміністративного збору за сумлінне виконання повноважень (абз. другий ч. 2 ст. 37 Закону №755 у новій редакції). Питання лише в тому, яким чином кожен із суб'єктів у сфері державної реєстрації читатиме і тлумачитиме закон, — на сьогодні це чи не найбільша проблема, яка змушує по кілька разів звертатися до державних реєстраторів. Адже кожен із них висуває власні вимоги до поданих документів, які перед тим неодноразово оглядали інші реєстратори.
Ще один важливий момент — хто саме із суб'єктів у сфері державної реєстрації роз'яснюватиме ті чи інші питання застосування на практиці норм нового закону та розподілу повноважень? Сподіваємося, що все-таки звертатися маємо саме до Мін'юсту як до суб'єкта у сфері держреєстрації, на якого покладено повноваження щодо, зокрема, нормативно-правового, методологічного та інформаційного забезпечення у сфері держреєстрації, а також розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів та взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації (ч. 2 ст. 5 Закону №755 у новій редакції).
Висновок 2. Послуги державної реєстрації подорожчають (наприклад, 410 грн у 2016 р. проти 60,90 у 2015 році), проте їх вартість буде однаковою у всіх суб'єктів у сфері державної реєстрації.
Новий Закон покладає повноваження державних реєстраторів, зокрема, на нотаріусів та акредитованих публічних юросіб. І такі особи отримали право на надання адмінпослуг у сфері держреєстрації вже з дати набрання чинності Законом №835 — тобто з 13.12.2015 р.1
Повноваження нотаріуса у реєстраційній сфері:
Наразі нотаріус* здійснює повноваження з використанням печатки нотаріуса для вчинення таких реєстраційних дій, як:
— проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
— передання органам державної статистики (далі — органи статистики), доходів і зборів, ПФУ повідомлення та відомостей з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені Законом №755 у старій редакції**, у т. ч. щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;
— надання відомостей з Єдиного державного реєстру в порядку та обсязі, встановлених Законом №755 у старій редакції;
— проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб та державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичних осіб — підприємців;
— проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами — підприємцями;
— внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду;
— здійснення інших дій, передбачених Законом №755 у старій редакції.
* Починаючи з 13.12.2015 р. — повноваження, зазначені п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №835.
** Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» у редакції до 01.01.2016 р., далі — Закон №755 у старій редакції.
Наприклад, якщо нотаріус посвідчує договір купівлі-продажу частки у статутному капіталу ТОВ, то теоретично він же міг і внести всі необхідні відомості до ЄДР щодо змін у складі засновників. Раніше з таким нотаріально посвідченим договором доводилося йти до державного реєстратора та подавати всі документи з кур'єром.
Щодо акредитованих суб'єктів публічного права2, то:
по-перше, за статусом — це юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебувають не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклала:
— договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;
1 Пункт 9 розділу І чинний з 13.12.2015 р. — пункт 1 розділу ІІ Закону №835 «Прикінцеві і перехідні положення».
2 Закон №755 у новій редакції не роз'яснює, кого саме він розуміє під такими акредитованими суб'єктами публічного права у сфері державної реєстрації — мусимо дочекатися затвердження відповідного порядку Кабміном.
— договір з іншим суб'єктом держреєстрації та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно щодо забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації);
по-друге, підтвердженням їх повноваження є акредитація в порядку, встановленому КМУ.
Відомості в ЄДР
Перелік відомостей про юросіб, фізосіб-підприємців, громадських організацій, творчих спілок, політичних партій, інших організацій та об'єднань залишився майже не зміненим. Додалися лише деякі окремі відомості. Наприклад, до ЄДР вносяться (та є у відкритому доступі) відомості про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юрособи. Нагадаємо, що у старій редакції Закону №755 не було прямо передбачено можливості відкликання заяви про припинення юрособи чи іншим чином зміни або скасування такого рішення засновників (якщо до дати запису в ЄДР про припинення юрособи змінилися обставини, які спонукали до прийняття рішення засновників про ліквідацію ТОВ, ПП тощо). Новим законом прямо прописано порядок подання такого документа та внесення відомостей про нього до ЄДР.
Підстави для зупинення розгляду документів
Законом №755 у новій редакції введено право державного реєстратора зупинити розгляд документів з підстав, наведених у ч. 1 ст. 27 цього Закону. Цікаво, що зупинення здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, строком на 15 календарних днів, які відлічуються з дати надходження таких документів до державного реєстратора. Такі відомості розміщуються в ЄДР на порталі електронних сервісів та надсилаються заявнику на електронну пошту. Там само мають бути розмішені й дані щодо відмови у держреєстрації, відомості про скасування реєстраційних дій, інші дані про оприлюднення результатів розгляду поданих реєстратору документів, у т. ч. інформація про виправлення помилок у відомостях в ЄДР (п. 35 — 40, 47 ч. 2 ст. 9 Закону №755 у новій редакції).
Підстави для зупинення розгляду документів
Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:
1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;
2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону;
3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону;
6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;
7) подання документів з порушенням установленого законодавством строку для їх подання.
Висновок 3. Усі документи, що подаються державному реєстратору, приймаються за описом (перевірка під час прийняття документів фактично обмежується перевіркою їх переліку та реєстраційної картки). Уся перевірка змісту поданих документів для ФОП і звичайних юросіб фактично триває до 24 годин з моменту їх подання з метою прийняття рішення щодо здійснення реєстраційної дії, її зупинення чи відмови у реєстрації (ч. 2 ст. 25, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №755 у новій редакції).
Сумніви щодо справжності документів
Ті заявники, які останнім часом подавали документи на державну реєстрацію юрособи, звернули увагу на те, що державні реєстратори вимагають особистої присутності всіх засновників або нотаріального засвідчення підписів на статуті. Це продиктовано насамперед тим, щоби згодом не виникало питань щодо реєстрації юросіб на підставних осіб або за недійсним чи загубленим паспортом. Тепер реєстратор у разі виникнення сумнівів щодо справжності поданих документів має право не лише направити інформацію до правоохоронних органів, а й внести такі відомості до ЄДР (які є у відкритому доступі на порталі електронних сервісів). Хоча, на нашу думку, такі дії держреєстратора (на його власний розсуд) можуть завдати непоправної шкоди діловій репутації СГД — адже Закон не визначає, яка саме інформація може бути визнана сумнівною та яким чином реєстратор має це встановити (перевірити).
Фінансова звітність
Фінансову звітність про господарську діяльність юрособи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про фінансові результати реєстратори отримуватимуть самостійно в електронній формі з інформаційної системи органів статистики (п. 41 ч. 2 ст. 9 Закону №755 у новій редакції). Отже, з 01.01.2016 р. подавати щороку до 1 червня таку звітність у паперовій формі вже не треба буде.
Дата підтвердження відомостей в ЄДР
Нагадаємо, що до кінця 2015 року юрособи на виконання приписів ч. 11 ст. 19 Закону №755 у старій редакції мали щороку подавати підтвердження відомостей про себе в ЄДР шляхом подання реєстраційної картки форми №6-підтвердження (це стосується всіх юросіб, зареєстрованих до 31 грудня 2014 року). Закон №835 такої вимоги не містить. Інформації щодо щорічного підтвердження взагалі немає у відомостях про юрособу, що містяться в ЄДР з 01.01.2016 р.
Відомості про символіку
Це чергове нововведення Закону №755 у новій редакції. За приписами ст. 23 цього Закону, до ЄДР вноситимуться відомості про символіку та про зміни в ній. Утім, це стосується лише тих організацій та об'єднань, для яких законом передбачена наявність символіки, тобто політичних партій, профспілок, організацій роботодавців, постійно діючих третейських судів, інших громадських та благодійних організацій.
Інше
Складовою ЄДР буде Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (ч. 6 ст. 9 Закону №755 у новій редакції). Дані про відомості щодо ліцензування та дозвільної системи1 у сфері господарської діяльності є складовою ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань.
Як і раніше, якщо документи та відомості, що підлягають унесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону №755 у новій редакції).
1 Зміни, внесені Законом №835 до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності», наберуть чинності лише з 01.01.2017 р.
Увага! Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи — підприємця, у т. ч. «під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах» (ч. 4 ст. 10 Закону №755 у новій редакції).
Висновок 4. Дані ЄДР є цілком офіційними. З одного боку, це потребує дотримання достовірності та своєчасності внесення змін до відомостей, які містяться в ЄДР. З іншого — інформація з ЄДР (виписки, витяги) значно спрощує ідентифікацію особи у всіх державних та недержавних (приватних) структурах. Тобто при укладенні договорів як із госпсуб'єктами, так і з банками вже не потрібні будуть копії статуту, підтвердження даних про юрособу та інші документи за переліком, який переважно вимагається на сьогодні (для банків така послуга надаватиметься в режимі реального часу — ч. 3 ст. 11 Закону №755 у новій редакції).
Портал електронних сервісів
Відомості з ЄДР, як і раніше, можна отримати у вигляді виписки або витягу як у паперовій, так і в електронній формі. З електронним сервісом отримання виписок та витягів за відповідну плату більшість госпсуб'єктів уже встигла ознайомитися й навіть звикнути до нього (https://usr.minjust.gov.ua/ua/extractedr). Про такий документ, як довідка, Закон не згадує (ч. 4 ст. 11 Закону №835).
Водночас відомості з ЄДР можна отримати (ознайомитися з ними) і в інший спосіб:
1) шляхом безоплатного доступу через портал електронних сервісів. Йдеться про розміщені електронні сервіси із доступу до різного виду державних реєстрів через кабінет електронних сервісів, розміщений за веб-сторінкою https://kap.minjust.gov.ua/. За цим посиланням, згідно з коментованим Законом №835, має бути розміщено ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, а також у складі самого ЄДР ще й надаватимуться послуги щодо доступу до відомостей про ліцензування та дозвільної системи;
2) оприлюднення публічної інформації з Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
3) шляхом безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих юридичною особою, фізичною особою. На сьогодні цей сервіс уже працює у складі кабінету електронних сервісів1, розміщеного на веб-сторінці https://kap.minjust.gov.ua/.
Висновок 5. Відомості з ЄДР надаватимуться у вигляді виключно виписок та витягів (довідок не буде) через портал електронних сервісів у режимі реального часу (для окремих суб'єктів — на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором) і безкоштовного доступу до них на веб-сайті для всіх.
Вимоги до документів, що подаються держреєстратору
Подавати документи, як і раніше, можна у паперовій формі з кур'єром, поштовим відправленням або електронним документом.
Проте є дві особливості, на які варто звернути увагу.
1. Документи в електронній формі заявник подає через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (ч. 3 ст. 14 Закону №755 у новій редакції). Оплата для подання документів в електронній формі становить на рівні 75% від установлених розмірів для відповідної адмінпослуги (ч. 4 ст. 36 Закону №755 у новій редакції).
2. Якщо йдеться не про державну реєстрацію юрособи, а про здійснення інших реєстраційних дій, то для підтвердження особи представника загалом вимагається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (ч. 2 ст. 14 Закону №755 у новій редакції). Закон дозволяє внести відомості про представника до ЄДР — у таких випадках подавати довіреність чи інший документ, що засвідчує його повноваження, не треба (ч. 19 ст. 17, ч. 6 ст. 18 Закону №755 у новій редакції). При цьому коли йдеться про подання скарги, то без паперової довіреності не обійтись (п. 4 ч. 5 ст. 34 Закону №755 у новій редакції).
Щодо вимог до самих документів (ст. 15 Закону №755 у новій редакції), то варто нагадати про деякі з них.
1. Документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, — іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію2).
2. Заява про державну реєстрацію3 підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника, як і раніше, має бути засвідчена нотаріально.
1 Нагадаємо, що це пов'язано з прийняттям Закону України від 14.07.2015 р. №597-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції».
2 Очевидно, йдеться про реєстраційні картки.
3 Див. попередню виноску.
3. Установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами. Внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Але сам установчий документ подається для проведення держреєстрації лише у разі створення юрособи на підставі власного установчого документа (п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону №755 у новій редакції). Отже, розуміємо цю норму так, що створення юрособи на підставі модельного статуту не потребує його подання у формі окремого документа.
4. Вимоги до найменування юрособи не змінилися (ст. 16 Закону №755 у новій редакції).
5. Якщо йдеться про державну реєстрацію змін до відомостей в ЄДР, то у всіх випадках змін, крім змін щодо інформації про кінцевих бенефіціарів юрособи (якщо засновник — юрособа), заявник подає держреєстратору лише два документи:
— примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про такі зміни;
— установчий документ у новій редакції (раніше вимагалися два примірники установчих документів згідно з абз. п'ятим ч. 1 ст. 29 Закону №755 у старій редакції).
У старій редакції Закону №755 (абз. третього ч. 1 ст. 29) вимагався документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення. З 01.01.2016 р. його подають лише громадські формування — для приватних госпсуб'єктів цього не передбачено. Окремо зазначимо про випадки зміни у складі засновників юрособи, адже сюди внесено незначні уточнення — як і раніше, слід подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію):
1) рішення уповноваженого органу управління юрособи або заяви фізособи про вихід зі складу засновників (від фізосіб більшість держреєстраторів приймали виключно нотаріально засвідчені заяви. — Авт.);
2) та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника у СК юрособи (також вимагається переважно в нотаріальній формі. — Авт.);
3) та/або рішення уповноваженого органу управління юрособи про примусове виключення зі складу засновників юрособи;
4) або ксерокопію свідоцтва про смерть фізособи, рішення суду про визнання фізособи безвісти відсутньою (п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону №755 у новій редакції).
6. У разі припинення юрособи за власним рішенням (ч. 9 ст. 17 Закону №755 у новій редакції) достатньо подати лише два документи:
— примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи про її припинення;
— примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта — для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки), строк заявлення кредиторами своїх вимог, — у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юрособи або відповідного органу юрособи про її припинення.
Висновок 6. Перелік документів, які слід подавати на державну реєстрацію або в разі внесення змін до ЄДР, змінений та зменшений, а порядок їх подання значно спрощений у переважній більшості випадків.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»