Ремонти МНМА: облік

Необоротні матеріальні активи поділяються на основні засоби та інші необоротні, зокрема малоцінні. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, встановлюються підприємством самостійно у наказі про облікову політику¹. Поговоримо про облік витрат на ремонт таких активів.

Критерії МНМА

Визначення «малоцінні необоротні матеріальні активи» (далі — МНМА) в ПКУ немає. Це означає, що, згідно з пп. 14.1.84 ПКУ, такий термін з метою визначення податку на прибуток використовується у значеннях, визначених Законом про бухоблік, П(С)БО і МСФЗ. Критерії визнання МНМА, відповідно до П(С)БО 7², — це:

— використання активу більше року (операційного циклу);

— встановлена підприємством вартісна ознака.

У бухобліку такі активи відображають на субрахунку 112 з подальшою амортизацією.

На відміну від нормативних документів, що регулюють бухоблік, пп. 14.1.138 ПКУ висуває інші умови й ознаки, за якими актив може визнаватися ОЗ, а отже, які впливають на визначення належності конкретного малоцінного необоротного активу саме до ОЗ та необхідність нарахування амортизації за нормами ПКУ. У податковому обліку до ОЗ належать матеріальні активи, призначені для використання у госпдіяльності, очікуваний строк корисного використання яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) та вартість яких з 01.09.2015 р. перевищує 6000 грн³ (для платників ПДВ вартісний критерій розглядається без урахування податку).

¹ Установи зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищує 1000 грн (п. 40 П(С)БО 7).

² До речі, в МСБО 16 немає поняття малоцінних необоротних матеріальних активів.

³ До 01.09.2015 р. вартісний критерій був 2500 грн з дати введення ОЗ в експлуатацію.

За цими критеріями порівнюється первісна вартість необоротного активу, за якою він приймається до податкового обліку. Чому ми на цьому наголошуємо? Для платників податку на прибуток, які визначають фінрезультат до оподаткування з урахуванням різниць (ті, які відповідають критеріям пп. 134.1.1 ПКУ), вартісна ознака, а відповідно належність необоротного активу до МНМА або ОЗ у податковому обліку, має величезне значення. Адже витрати, що утворюють первісну вартість МНМА, формуються за аналогією до формування первісної вартості ОЗ згідно з п. 8 — 13 П(С)БО 7. І якщо сукупно первісна вартість необоротного активу з урахуванням витрат на доставку, монтаж тощо буде меншою за 6000 грн, такий актив у податковому обліку взагалі не є ОЗ. І навпаки: якщо така сукупна вартість є більшою за 6000 грн, такий актив у податковому обліку належатиме до однієї з груп ОЗ. А це зобов'язує платників, які визнають різниці, враховувати вищенаведене під час розрахунку оподатковуваного прибутку.

За МНМА різниці, які визначаються за пунктами 138.1 та 138.2 ПКУ, не виникають. Адже ці норми вимагають коригувати фінрезультат до оподаткування тільки за ОЗ та нематеріальними активами. У світлі ПКУ до основних засобів МНМА не належать, а становлять окрему групу необоротних активів.

Витрати на ремонт

Витрати на ремонт ОЗ в обліку або збільшують первісну вартість ОЗ, або відносяться до витрат. Якщо витрати пов'язані з капремонтом, реконструкцією та іншими поліпшеннями, такі витрати визнаються капітальними інвестиціями з майбутнім збільшенням первісної вартості. Витрати, що здійснюються для підтримання ОЗ у робочому стані, включають до витрат звітного періоду. Це прямі норми п. 14, 15 П(С)БО 7 та п. 31, 32 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ. Проте в цих документах нічого не сказано про інші необоротні матеріальні активи, зокрема МНМА.

На думку автора, в питаннях витрат на ремонт треба діяти за аналогією до порядку обліку витрат на ремонт ОЗ. За визначенням терміна «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» в П(С)БО 7, це витрати в т. ч. на модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість). Зверніть увагу: не уточнюється, що капінвестиції — це витрати на ОЗ. До необоротних матеріальних активів належать як ОЗ, так і інші необоротні матеріальні активи.

Якщо в процесі експлуатації МНМА здійснюється ремонт, такі суми будуть складовою витрат. Підтверджує це і П(С)БО 16, в якому сказано, що витрати на утримання інших матеріальних необоротних активів, у т. ч. ремонт, відносять до витрат (адміністративних, витрат на збут або загальновиробничих, залежно від напряму використання МНМА).

Якщо в процесі експлуатації МНМА його модернізовано (наприклад, портативний РРО, який за вартісними ознаками згідно з наказом про облікову політику належить до МНМА), сума понесених витрат має збільшити вартість МНМА і в першому місяці може списуватися на витрати шляхом амортизаційних відрахувань за таким самим методом, за яким була нарахована амортизація щодо відремонтованого МНМА (за обраного методу 50 на 50 або 100%).

Рішення про характер таких робіт приймає керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу наявної ситуації та істотності таких витрат.

Приклад 1 Портативний РРО, придбаний у жовтні 2015 р. за 4000 грн, належить до МНМА й обліковується на субрахунку 112. Підприємство в першому місяці використання замортизувало 100% вартості РРО.

У листопаді здійснено модернізацію об'єкта — впроваджено модем. За рішенням керівника підприємства погоджено, що це модернізація портативного РРО. Вартість модема — 2000 грн (без ПДВ). Відображення в обліку витрат на поліпшення МНМА див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Відображення витрат на модернізацію МНМА

Приклад 2 Придбаний і введений у вересні в експлуатацію принтер коштує 4000 грн (менше за 6000 грн), актив в податковому обліку відноситься до 11-ї групи МНМА. Підприємство в першому місяці використання замортизувало 100% вартості принтера.

У листопаді зроблено ремонт — замінено деталь вартістю 1000 грн (без ПДВ), за рішенням керівника підприємства погоджено, що це ремонт, пов'язаний із підтриманням МНМА у робочому стані. Відображення в обліку витрат на ремонт МНМА див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення витрат на ремонт МНМА

Нормативна база

• Методрекомендації з бухобліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
• П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»