• Посилання скопійовано

ДФС — про прийняття на роботу

Мінсоцполітики і Держпраці видали два листи (від 19.08.2015 р. №1069/13/84-15 та від 03.08.2015 р. №1364/24/21/01/2298-15 відповідно, див. «ДК» №40/2015), присвячені питанню подання повідомлення про прийняття на роботу працівника та відповідальності за нього. Деякі положення цих листів є дискусійними. Розгляньмо їх докладно в цій статті.

Подання поштою

Мінсоцполітики зазначає, що подання повідомлення ДФС про прийнятих працівників за допомогою підприємств поштового зв'язку постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 не передбачено. А Держпраці, навпаки, наголошує на тому, що у визначеному згаданою постановою порядку передбачається можливість подання повідомлення на паперових носіях; у порядку не зазначено, яким саме шляхом паперові носії мають бути доставлені до місцезнаходження ДФС. На думку Держпраці, це не виключає можливості надсилання інформації поштовим відправленням із повідомленням про одержання.

У такому разі, як наголошується в листі, датою повідомлення буде дата надсилання листа відповідно до поштової квитанції.

Дата набрання чинності

Мінсоцполітики наголошує на тому, що постанова Кабміну від 17 червня 2015 р. №413, якою затверджено форму повідомлення, набрала чинності з дня її офіційного опублікування — 27.06.2015 р.

Отже, з дати набрання чинності постановою роботодавці повинні були повідомляти ДФС про прийняття працівників на роботу. І в разі допуску до роботи без повідомлення ДФС починаючи саме з цієї дати може наставати юридична відповідальність.

Правовий статус повідомлення

Варта уваги думка Держпраці щодо правового статусу повідомлення.

1. Повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору.

2. Укладення трудового договору складається з виданого наказу та повідомлення ДФС і її територіальних органів.

Але така позиція, по-перше, не ґрунтується на законі, а по-друге, є дуже ризикованою для роботодавця. Адже якщо роботодавець своєчасно не подав повідомлення про прийняття працівника на роботу (не подав його до моменту допуску до роботи), то відповідно до такого підходу він здійснив допуск до роботи без укладення трудового договору.

З огляду на таке роз'яснення несвоєчасне подання повідомлення з інших порушень законодавства про працю може перетворитися на серйозніше порушення, за яке передбачено жорсткішу відповідальність, ніж за інші порушення трудового законодавства.

Що говорить закон

Звернімо увагу на те, що за законом (ст. 24 КЗпП) «працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном» (підкреслення та скорочення — авторські).

Розкладемо цю норму на частини методом лексичного тлумачення. Сполучник «та» дозволяє нам зробити висновок про те, що допуск до праці забороняється без:

1) укладення трудового договору, що оформляється наказом або розпорядженням;

2) повідомлення ДФС про прийняття на роботу.

Із процитованої норми випливає, що укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Штраф — 30 мінімальних зарплат або більше

Звернімо увагу також на те, що абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, ч. 3, 4 ст. 41 КпАП, передбачають, зокрема, відповідальність за «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)». Тобто законодавець вживає не термін «укладення», а термін «оформлення». Його використання в ст. 24 КЗпП означає, що саме відсутність наказу або розпорядження про прийняття на роботу до моменту допуску до роботи є підставою для притягнення до відповідальності за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, ч. 3, 4 ст. 41 КпАП.

Відсутність на момент допуску повідомлення ДФС про прийняття на роботу, на нашу думку, диспозиціями норм абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, ч. 3, 4 ст. 41 КпАП не охоплюється.

Відсутність спеціальних норм

Спеціальних норм, що встановлюють відповідальність (спеціальних складів правопорушень) за допуск працівника до роботи без повідомлення ДФС, а також за несвоєчасне повідомлення ДФС, законодавство не містить.

Штраф — 1 мінімальна зарплата

Водночас, оскільки допуск до роботи без попереднього повідомлення ДФС все-таки заборонено статтею 24 КЗпП, — це є правопорушенням. За таке правопорушення передбачена відповідальність в абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП, ч. 1, 2 ст. 41 КпАП як за «порушення інших вимог трудового законодавства». І штрафи за цими нормами є значно меншими.

Якщо за фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору передбачено штраф 30 мінімальних зарплат за кожного працівника (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) та адмінштраф від 500 до 1000 н. м. д. г. (ч. 3 ст. 41 КпАП), то за інші порушення передбачено штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) та адмінштраф від 30 до 100 н. м. д. г. (ч. 1 ст. 41 КпАП).

Статус Держпраці

Звернімо увагу на те, що, згідно з розпорядженням Кабміну від 16 вересня 2015 р. №929-р, повноваження Державної інспекції з питань праці, що припиняється, як юрособа надалі виконуватиме Державна служба України з питань праці, яка називатиметься Держпраці.

Саме Держпраці є органом, уповноваженим притягувати до відповідальності в цій сфері.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП, штрафи на підставі цієї статті застосовуватимуться Держпраці згідно з порядком, який має бути визначено Кабміном (нині його не визначено). Тому правових підстав для застосування цим органом санкцій за ст. 265 КЗпП на сьогодні немає.

Як бачимо з коментованого листа, цей орган прагне спростити процес перевірки, звівши його до контролю своєчасності подання повідомлень до органів ДФС, і хоче, щоб загроза такого контролю «мала вагу» — щоб сума потенційного штрафу була відчутнішою. Однак законодавчих підстав для застосування підвищених розмірів штрафу за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДФС, як ми з'ясували, немає.

Два штрафи

Як наведено вище, за розглянуті порушення законодавства про працю передбачено одночасне застосування двох видів юридичної відповідальності — штраф на роботодавця (саме підприємство або підприємця) за ст. 265 КЗпП і штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян-ФОП за ст. 41 КпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП, протоколи про ці адмінправопорушення складає Держпраці, а згідно зі ст. 221 КпАП розглядає адмінсправи суд.

Висновок

Підприємствам необхідно повідомляти ДФС про прийнятих працівників вчасно, тобто до допуску до роботи. Це означає, що, як правило, повідомлення має бути здійснено принаймні за день до допуску до роботи або за деякий час, якщо працівник буде допущений до роботи того самого дня (не з самого ранку).

Однак трапляються випадки, коли за умовами виробництва або з технічних причин підприємство не встигло повідомити про це ДФС своєчасно і надсилає повідомлення в день фактичного допуску до роботи (як це буває, наприклад, із призначеним керівником на новоствореному підприємстві) або в наступні дні. Крім того, несвоєчасне повідомлення могло мати місце в перші дні подання повідомлення (після оприлюднення його форми). Ми переконані, що законодавець не мав на меті карати підприємства згаданими «драконівськими» штрафами лише за несвоєчасне повідомлення ДФС.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор

До змісту номеру