• Посилання скопійовано

Що нового

Облікову ставку знижено до 22%

! СГД

Нацбанк установив з 25 вересня 2015 року облікову ставку в розмірі 22% річних.

До цього розмір облікової ставки становив 27% річних.

Постанова Національного банку України від 24.09.2015 р. №627 чинна з 24.09.2015 р.


Зміна місця обліку платника на функціонування електронного ПДВ не впливає

! Платникам ПДВ

ДФСУ нагадує, що з 1 липня 2015 року СЕА ПДВ запрацювала у звичайному режимі, і реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 200-1.3 ПКУ.

При цьому з 29.07.2015 р. до порядку обрахунку показників формули внесено зміни. Зокрема, передбачено, що формулу на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом №643 було «обнулено», за винятком окремих складових, сформованих починаючи з 01.07.2015 р.

Після такого «обнуління» до формули автоматично включені:

— суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т. з. овердрафт);

— суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року;

— суми залишку коштів на рахунку платника у Системі, за винятком сум, заявлених платником у складі звітності з податку за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника;

— суми від'ємного значення, не погашеного станом на 01.07.2015 р. та задекларованого платником у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень/ІІ квартал 2015 року.

При цьому ДФС зауважує, що особливостей функціонування СЕА ПДВ для окремих категорій платників податку, у тому числі і тих, які змінили місце податкового обліку із території проведення АТО, ПКУ не передбачено.

Лист ДФСУ від 17.09.2015 р. №19896/6/99-99-19-03-02-15


Інформацію про місця госпдіяльності може містити заява про отримання ліцензії

! Суб'єктам господарювання

Держрегуляторна служба зазначила, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відповідно до кожного суб'єкта господарювання вносяться, зокрема, відомості про місця та засоби провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, подання яких органу ліцензування передбачено ліцензійними умовами.

Місцем провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є об'єкт (приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), у межах якого провадиться цей вид господарської діяльності або який використовується у його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб'єкта господарювання).

На думку Держрегуляторної служби, інформація про місця провадження господарської діяльності може міститися в заяві про отримання ліцензії, зміст та форма якої мають бути встановлені відповідними Ліцензійними умовами, або в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (наприклад, відомості або інформація, складені та підписані безпосередньо здобувачем ліцензії).

Лист Держрегуляторної служби від 15.09.2015 р. №685


Порядок зняття з контролю експортної операції резидента — роз'яснення НБУ

! Експортерам

НБУ зазначив, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Зарахування надходжень на користь резидентів за ЗЕД-договорами здійснюється через поточні рахунки цих резидентів, що є підставою для зняття відповідних експортних операцій з валютного контролю.

Отже, у разі здійснення обов'язкового продажу частини надходжень в інвалюті уповноважений банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування на поточні рахунки цього резидента інвалюти та гривневого еквівалента, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземної валюти.

Лист НБУ від 16.09.2015 р. №22-01013/66333


Експорт товарів за ціною, нижчою від собівартості: оподаткування ПДВ

! Експортерам

ДФСУ нагадує, що операції з експорту товарів оподатковуються за нульовою ставкою.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Якщо база оподаткування визначається виходячи з собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто собівартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

— на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

— на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка «17» — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна отримувачу (покупцеві) не видається.

При цьому, оскільки обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою «17» визначається сума ПДВ за основною ставкою — 20% (7%).

Лист ДФСУ від 10.08.2015 р. №16878/6/99-99-19-03-02-15


Держфінінспекція про підстави та наслідки недопущення зустрічної звірки

! СГ

Держфінінспекція наголосила, що органи державного фінансового контролю мають право проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю.

У разі недопущення посадової особи контролюючого органу до проведення зустрічної звірки за підписом посадових осіб контролюючого органу складається акт, у якому фіксується такий факт, і невідкладно письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Крім того, у зверненні до правоохоронного органу щодо надання допомоги у вирішенні питання про проведення зустрічної звірки обов'язково зазначають такі дані:

— повну назву об'єкта контролю, на якому проводиться ревізія;

— повну назву та адресу суб'єкта господарювання, на якому необхідно провести зустрічну звірку;

— факти, що свідчать про наявність правових відносин між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю;

— перелік питань, що підлягають дослідженню;

— ґрунтовну суть фінансових операцій та їх обсяги;

— проблемні питання та факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства та/або певним чином обґрунтовують проведення зустрічної звірки;

— наслідки, що випливають з певних господарських/фінансових операцій та які негативно вплинули на фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю;

— терміни проведення зустрічної звірки.

Водночас, відповідно до законодавства, не допускається:

— проведення зустрічної звірки з питань, що не стосуються виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з об'єктом контролю;

— дослідження під час проведення зустрічної звірки всієї фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання за певний період.

Лист Держфінінспекції від 15.05.2015 р. №02-18/507


Оподаткування процентів за вкладами: ПДФО 20% та військовий збір 1,5%

! Платникам ПДФО

ДФСУ нагадує, що з 1 січня 2015 року Законом №71-VIII унесено низку змін до Податкового кодексу, зокрема щодо оподаткування пасивних доходів.

Установлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, й доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунку, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 20%.

Крім того, оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунку, то такий дохід оподатковується ще й військовим збором за ставкою 1,5%.

Лист ДФСУ від 14.09.2015 р. №8651/М/99-99-17-03-03-14


Які авто можуть мобілізовувати для військових потреб?

! Підприємствам

Міністерство оборони повідомило, що для задоволення потреб військових формувань на особливий період призначаються транспортні засоби, які є штатними в Збройних силах України та інших військових формуваннях, такі як:

— легкові — ГАЗ, УАЗ, ВАЗ, Хюндай;

— вантажні — КамАЗ, ЗіЛ, ГАЗ, Урал, КрАЗ.

За відсутності таких марок автомобілів на підприємствах, установах та організаціях для задоволення потреб військових формувань можуть призначатися транспортні засоби вітчизняного та іноземного виробництва незалежно від марок, тактико-технічні характеристики яких відповідають штатним або кращі, ніж штатні.

Лист Міноборони від 23.09.2015 р. №266/із/2226


Держказначейство не має права накладати арешт на кошти на ПДВ-рахунках

! Платникам ПДВ

ДФСУ звертає увагу, що відповідно до пункту 2 «Прикінцеві положення» Закону №643 на кошти, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, Держказначейству забороняється накладення арешту. Також Держказначейству доручено зняти арешт з коштів, на які такий арешт було накладено ним до 29.07.2015 р. (дати набрання чинності Законом №643).

Протягом 5-ти робочих днів з дня набрання чинності Законом №643 підлягає зняттю органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешт з коштів, що перебувають на рахунках у СЕА ПДВ, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону про виконавче провадження.

Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. №16745/6/99-99-19-03-02-15


На території Криму рентна плата за радіочастотний ресурс не справляється

! Користувачам радіочастот у ВЕЗ «Крим»

ДФСУ повідомила, що на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені ст. 9 ПКУ. Рентна плата належить до загальнодержавних податків та зборів. До її складу відноситься, зокрема, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.

Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Враховуючи вищезазначене, на період запровадження (дії) ВЕЗ «Крим» оператори не повинні справляти рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України за ширину смуги радіочастот загального користування, що використовується у межах АР Крим та м. Севастополя.

Лист ДФСУ від 26.06.2015 р. №15456/5/99-99-15-04-0216


Продаж нерухомості, розташованої на території Росії: оподаткування

! Власникам нерухомості

ДФСУ зазначила, що доходи, одержані резидентом України від продажу нерухомого майна, яке розташоване в Росії, можуть оподатковуватися в Росії. Слово «можуть» не означає, що платник податку має право вибирати, в якій з двох країн він сплатить податок, це лише означає, що країна, в якій перебуває нерухоме майно, має право оподаткувати доходи від відчужування майна, якщо таке положення є в її внутрішньому законодавстві.

Крім того, відповідно до Податкового кодексу Російської Федерації зазначені доходи підлягають оподаткуванню у Російській Федерації.

Відповідно до положень Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування, якщо резидент України одержує дохід в Росії, який оподатковується в Росії, сума податку на цей дохід, сплачена в Росії, підлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу в Україні. При цьому вирахування не перевищуватимуть суму податку на цей дохід, нарахованого відповідно до українського законодавства.

Крім того, у разі отримання резидентом будь-яких іноземних доходів за межами митної території України сума таких доходів має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковуватися за ставками 15% або 20%. При цьому такий резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.

Лист ДФСУ від 15.09.2015 р. №8678/Г/99-99-17-03-03-14


Змінилася норма тривалості робочого часу в жовтні 2015 року

! Роботодавцям та працівникам

Мінсоцполітики повідомляє, що у зв'язку з введенням ще одного святкового дня — 14 жовтня наведена у листі Мінсоцполітики від 09.09.2014 р. №10196/0/14-14/13 норма тривалості робочого часу зазнала змін.

Так, норма тривалості робочого часу у жовтні за 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями у суботу та неділю при 40-годинному робочому тижні має становити 167 годин, отже, норма тривалості робочого часу на 2015 рік за вищезазначених умов — 1995 годин.

До цього листа змін внесено не було. Водночас як додаток до нього додано розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік з урахуванням унесених змін до статті 73 Кодексу законів про працю України.

Лист від 18.09.2015 р. №560/13/133-15


Методрекомендації щодо обліку дорогоцінних металів

! СГ, які здійснюють операції з дорогоцінними металами

Мінфін затвердив Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять.

Зокрема, встановлено, що облік дорогоцінних металів організовується суб'єктами відповідно до затверджених ними схем руху дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Для забезпечення контролю за використанням, цільовим призначенням, витрачанням у межах норм витрат, а також за зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на кожній стадії технологічного процесу виготовлення продукції або її реалізації за кожною матеріально відповідальною особою, кожним місцем зберігання організовується оперативний облік. Дані оперативного обліку використовуються в бухгалтерському обліку.

Організацію оперативного обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння забезпечують керівник та головний бухгалтер (бухгалтер) суб'єкта, виконання вимог щодо оперативного обліку у структурних підрозділах забезпечують керівники цих підрозділів.

Облік може вестися в електронному вигляді.

Строки зберігання облікових і звітних документів, у тому числі документів оперативного обліку, визначаються внутрішньою інструкцією суб'єкта, але не можуть бути меншими від строків, установлених законодавством України для зберігання бухгалтерської документації.

Наказ Мінфіну від 15.09.2015 р. №780

Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»

f
До змісту номеру