Збільшення соцстандартів

З 01.09.2015 р. (тобто заднім числом) в Україні підвищуються мінімальна заробітна плата і прожиткові мінімуми для всіх верств населення. Чим зумовлені такі зміни, на що вони вплинуть, а також як із цим боротися, читайте далі.

Законом України від 28.12.2014 р. №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі — Закон про держбюджет) у ст. 7 — 8 встановлюються розміри основних показників соціальних стандартів в Україні на 2015 рік — це розмір мінімальної зарплати і розміри прожиткових мінімумів для основних соціальних та демографічних верств населення (див. таблицю).

Таблиця

Показники соціальних стандартів в Україні (з урахуванням змін)

Як бачимо з таблиці, первинною версією Закону про держбюджет передбачалося, що збільшення показників соцстандартів в Україні відбудеться з 01.12.2015 р.

Але з 20.09.2015 р. (дня, наступного за днем опублікування) набрав чинності Закон України від 17.09.2015 р. №704-VIII, що збільшив ці соцстандарти з 01.09.2015 р.

На що впливають нові показники

Як вплине збільшення соцстандартів на діяльність суб'єктів господарювання?

По-перше, їм слід переглянути оклади (тарифні ставки), відрядні розцінки своїх працівників і, за потреби, внести зміни до штатного розпису. Необхідність виникає, наприклад, якщо місячний оклад або погодинна тарифна ставка котрогось із працівників менша від встановленого державою мінімального розміру.

По-друге, збільшиться максимальний розмір місячного доходу фізосіб, на який нараховується (і з якого утримується) ЄСВ. Якщо з 01.01.2015 р. ця величина становила 20706 грн, то тепер вона становитиме 23426,00 грн.

По-третє, збільшиться місячний розмір ЄСВ¹ для підприємців обох систем оподаткування:

— «єдинники» 1 — 3 груп (фізособи) сплачують ЕСВ за себе в розмірі, який обирають самостійно. Але мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн, а максимальна — 8128,82 грн;

¹ Визначається відповідно до норм п. 2 — 3 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ).

— підприємці на загальній системі оподаткування, які сплачують ЄСВ за себе тільки за місяці, в яких отримано оподатковуваний дохід, сплачують ЄСВ за такі місяці пропорційно до отриманого доходу. Але мінімальний розмір такого ЄСВ тепер становить 478,17 грн, а максимальний — 8128,82 грн.

Також, працедавці, зверніть увагу: з 01.09.2015 р. збільшується не лише мінімальна заробітна плата, а й прожитковий мінімум для працездатних осіб. А отже, збільшується і сума, в межах якої проводиться індексація зарплати ваших працівників!

Крім того, донарахування ЄСВ на різницю між фактичною та мінімальною зарплатою, яке здійснюється згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, з 01.09.2015 р. слід робити, враховуючи новий розмір мінімальної зарплати — 1378 грн!

До уваги юросіб, які мають мобілізованих працівників! Якщо внаслідок перегляду штатного розпису вам доведеться збільшити оклад (тарифну ставку) мобілізованого працівника до рівня нового розміру мінімальної зарплати, то треба буде виконати норми п. 10 Порядку №100. А саме:

1) оскільки підвищується оклад (тарифна ставка) на підставі змін до Закону про держбюджет, то як у розрахунковому періоді, за яким розраховувався середній заробіток, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається такий середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення;

2) виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді визначається новий середньоденний (погодинний) заробіток. Але згідно з цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Тобто з 01.09.2015 р.

Підставою для такого перерахунку є сам Порядок №100 і наказ про затвердження нового штатного розпису (або змін до попереднього) зі збільшеним окладом (тарифною ставкою). Можна видати окремий наказ керівника про такий перерахунок на підставі п. 10 Порядку №100, це не заборонено, хоча і не є обов'язком.

Приклад 1 На підприємстві є мобілізований працівник, якому нараховується середній заробіток. Для розрахунку середньоденної зарплати брався оклад працівника, якій становив 1218,00 грн (за ним розраховувалася зарплата у місяцях розрахункового періоду). З 01.09.2015 р. оклад працівника стає 1378,00 грн (у зв'язку зі змінами, внесеними до Закону про держбюджет). Середньоденна зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період¹ (умовно 40 днів) і становить: (1218,00 + 1218,00) : 40 = 60,90 грн.

Для обчислення нового розміру середньоденної зарплати роботодавець робить новий розрахунок. Спочатку розраховує коефіцієнт підвищення: 1378,00 : 1218,00 = 1,132. Далі розраховується новий розмір середньоденної зарплати з урахуванням підвищення: (1218,00 + 1218,00) х 1,132 : 40 = 68,94 грн. І починаючи з 01.09.2015 р. нараховує середній заробіток уже з такого нового розміру середньоденної зарплати.

На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати й інших виплат провадиться з урахуванням їхніх фінансових можливостей. Тож за наказом керівника коефіцієнт підвищення може бути встановлено і в меншому розмірі (але не менш ніж 1). Але оскільки виплата середнього заробітку у цьому разі компенсується державою, то підстав зменшувати коефіцієнт підвищення роботодавець не має.

Окрім соцстандартів, зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати збільшує і відповідальність порушників, санкції щодо яких прив'язані до таких показників.

Так, стаття 265 КЗпП встановлює штрафи за порушення трудового законодавства саме в розмірах мінімальної заробітної плати. Отже, наприклад, штраф:

— за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

— за оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві;

— за виплату зарплати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків —

у розмірі 30 мінімальних зарплат, установлених законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення, зріс з 36540,00 грн до 41340,00 грн.

Наголосимо, що штрафні санкції визначаються в мінімальних зарплатах або прожиткових мінімумах для різних правопорушень. Наприклад, ст. 2 Закону №208² передбачає для порушників у сфері містобудівної діяльності штрафні санкції до 900 мінімальних зарплат. Таким чином, збільшення її на 160,00 грн, непомітне для багатьох працівників, для забудовників призвело до збільшення максимальної суми штрафу на: 160,00 х 900 = 144 тис. грн.

¹ Див. лист Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. №1146/13/84-14, «ДК» №36/2014.

² Закон України від 14.10.94 р. №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Зростуть і судові витрати. Зі збільшенням розміру мінімальної зарплати ставки судового збору, які вимірюються величиною, кратною мінімальній зарплаті, також збільшаться¹. Проте ставки збору змінилися якраз з 1 вересня 2015 р., відповідно до Закону від 22.05.2015 р. №484-VIII². І не виключено, що судді можуть зажадати доплатити судовий збір за документами, поданими до судів за період з 1 до 20 вересня 2015 р.

¹ Див. ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. №3674-VI «Про судовий збір».

² Див. статтю Н. Канарьової «Кому тепер судитися по кишені?» у «ДК» №31/2015.

Що залишилося по-старому?

А ось щодо ПДФО та військового збору нічого не зміниться. Адже навіть порядок застосування податкової соціальної пільги орієнтований на показники станом на 1 січня податкового року.

Нічого не зміниться і в ЄП для підприємців 1 — 2 груп, адже вони сплачують ЄП за фіксованими ставками (10% або 20%), а застосовуються ці ставки до розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового року (ст. 293 ПКУ).

Незмінним залишається і розмір добових як по Україні, так і за кордоном, що не оподатковуються ПДФО та військовим збором. Адже норми п. 170.9.1 ПКУ також прив'язані до розміру січневої мінімальної зарплати.

Зміни заднім числом — як бути?

Узагалі ухвалення норм Закону №704 заднім числом, на думку автора, порушує процедуру вітчизняної законотворчості. Але Закон набрав чинності, і його треба виконувати.

Для більшості суб'єктів господарювання ці зміни не матимуть негативних наслідків. Адже вересень ще не закінчився, звітність не здали, а до документів, таких як штатний розпис та відомість із зарплати, ще можна внести необхідні корективи. Щоправда, десь ці корективи доведеться вносити теж заднім числом (ну, який Закон, такі і виправлення його наслідків), десь — враховувати під час складання наступних документів.

Приклад 2 Якщо працівникові у вересні видали аванс з розрахунку 50% його окладу, а такий оклад становив 1300,00 грн (тобто був меншим від переглянутого розміру мінімальної зарплати 1378,00 грн), нічого страшного в цьому, на нашу думку, немає. Працівникові оклад з 01.09.2015 р. збільшується, а остаточний розрахунок із ним проводиться за наслідками місяця до 07.10.2015 р.

Те саме стосується і сплати сум ЄСВ з такого авансу — сума авансу не змінилася, а отже, не зміниться і сума ЄСВ, що підлягала сплаті до бюджету під час такої виплати.

Проблемних випадків усього два — якщо до 20.09.2015 г.:

— працівника, чий оклад був нижчим від 1378,00 грн, уже встигли звільнити і розрахуватися з ним виходячи з такого окладу. Працедавцю в цьому разі доведеться переробити заднім числом штатний розпис, збільшити такому працівникові оклад, донарахувати йому зарплату, сплатити з неї ПДФО, ЄСВ та військовий збір, а також розшукати колишнього працівника і виплатити йому недоплату;

— працівникові за вересень 2015 р. виплатили дохід, сума якого перевищувала 20706 грн. Відповідно, ЄСВ з такого доходу нарахували й утримали виходячи саме з цієї максимальної величини. Працедавцю в цьому разі доведеться розрахувати, донарахувати, а також сплатити до бюджету недоплату з ЄСВ.

В обох випадках працедавцю загрожують серйозні штрафи, передбачені КЗпП, КУпАП та Законом про ЄСВ. Але сподіваємося, що оскільки таке порушення відбулося не з вини працедавця, то контролюючі органи візьмуть це до уваги і не пред'являтимуть претензій. А якщо все ж таки пред'являтимуть, то працедавцю слід нагадати, що в момент виплати таких доходів він діяв у межах законодавства, чинного на той момент. І тому не несе відповідальності за зміну його заднім числом.

А загалом ситуація із Законом №704 є нестандартною, тож потребує нестандартних рішень. У тому числі і від контролюючих органів. Отже, найближчим часом ми, певно, побачимо роз'яснення від ДФСУ та Мінсоцполітики, що коментують ці зміни, і рекомендації, як бути з виплатами, здійсненими за вересень 2015 р. до набрання чинності цим Законом.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»