На сайті ДФСУ з'явилася перша інформація щодо накладення штрафів у межах трансфертного ціноутворення1. Велика частина цих рішень податкової оскаржуватиметься податниками податків. Хоча податковий орган уже має у своєму розпорядженні звітність та документацію за 2013 та 2014 роки, проте досі не було відпрацьовано алгоритму моніторингу контрольованих операцій. Натомість Мінфін наказом від 14.08.2015 р. №706 затвердив порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення2.
Наскільки ці алгоритми виявляться дієвими, покаже час. На наше переконання, коментовані документи є досить формальними. Особливо глибоких напрацювань тут не знайдеш, норми п. 39.5 ПКУ є більш змістовними та деталізованими, ніж два коментовані порядки.
1 http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/216340.html.
2 Див. «ДК» №40/2015. Документи набирають чинності з дня офіційного опублікування, на день підписання номера до друку чинності не набрали.
Як ми пам'ятаємо, норми пп. 39.5.1 ПКУ регламентують проведення контролю за встановленням відповідності умов контрольованих операцій (далі — КО) принципу «витягнутої руки» та проведення перевірок. Трьома складовими моніторингу КО є спостереження за цінами й умовами, аналіз звітів та аналіз документації із трансфертного ціноутворення (далі — ТЦ). Під час аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з ТЦ податківці мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.
Спостереження за цінами й умовами
Спостереження відбувається шляхом порівняння рівня цін та умов, що застосовуються платниками податків у КО, із рівнем ринкових цін та умов у неконтрольованих операціях. Таким чином виявлятиметься ризик відхилення договірних цін та умов від ринкових, а також виявлення заниження ПЗ. Податківці на цьому етапі можуть використовувати загальнодоступну інформацію або ж створювати власні інформаційні продукти та бази даних про ринкові ціни. Якими будуть дії податківців, якщо трапиться ситуація, коли різні джерела міститимуть різну інформацію, і яка база матиме пріоритет, наразі невідомо. До речі, якщо платник використав джерела інформації, передбачені у пп. 39.5.3.1 ПКУ, податківці повинні використовувати ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.
Зверніть увагу: під особливим контролем — самостійне коригування цін КО (як через декларації, так і через УР). Навіть якщо результати спостереження свідчать про можливе заниження ПЗ у зовнішньоекономічних КО та інформація, яка може це підтвердити, може бути надана компетентними органами іноземної країни, податківці ініціюють надсилання письмового запиту до компетентних органів іноземної країни. За підсумками спостереження вирішується питання проведення перевірки КО. На думку автора, ця норма, по суті, взагалі спростовує проведення спостереження, адже сам моніторинг здійснюється для виявлення потенційних ризиків трансфертного ціноутворення, а якщо за підсумками спостереження податківці мають лише інформацію про можливі, а не фактичні ризики заниження ПЗ, то постає запитання: що в кінцевому підсумку є реальним результатом спостереження і які його фактичні напрацювання?! Чи справді цей етап моніторингу дає інформацію перевіряльникам, чи його запросто можна пропустити?
Аналіз звітів КО
До 1 травня податківці готують переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих. За підсумками поданих звітів податківці порівнюють свої дані з тим, за якими операціями подано звітність як за контрольованими, і намагаються виявити ризик ненадання звітності або невключення до неї всіх КО, проведених платником податків протягом звітного року. Яким чином аналізують звіти? Слід пам'ятати, що фіскалам завжди впадатиме в очі факт збитковості протягом трьох попередніх років, вони орієнтуватимуться на середньогалузеві показники рентабельності і чітко відстежуватимуть факти проведення господарських операцій, нетипових для поточної діяльності платника. Якщо аналіз звітності свідчитиме про невідповідність умов КО принципу «витягнутої руки», і територіальний, і центральний податковий орган може надіслати запит платнику податків щодо подання ним документації із ТЦ.
Якщо між реєстрами поданих звітів і тих, яких очікували податківці, є розбіжності, податковий орган подає запит, за підсумками якого і за наявності підстав із пп. 78.1.1 та 78.1.2 ПКУ вже вирішується питання про проведення документальної позапланової перевірки платника податків. Якщо ж усе-таки виявиться, що КО була здійснена, але про неї не відзвітовано, за підсумками перевірки місцеві податківці протягом 5 р. д. повідомляють про цей факт центральний податковий орган.
Аналіз документації з ТЦ
Отримавши від платника податків документацію з ТЦ, податківці мають перевірити повноту розкриття інформації, наведеної платником податків у документації, та її відповідність вимогам пп. 39.4.6 ПКУ, а також достатність та повноту обґрунтувань, наведених платником податків у документації на предмет дослідження відповідності умов КО принципу «витягнутої руки». Якщо ж подана документація не відповідає нормам пп. 39.4.6 ПКУ або немає належного обґрунтування відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», центральний податковий орган надсилає додатковий запит з вимогою надати протягом 30 к. д. з моменту його отримання інформацію та/або обґрунтування відповідності умов КО принципу «витягнутої руки». На опрацювання документації територіальному податковому органу відводиться 15 р. д. Далі результати опрацювання разом із самою документацією передаються до центрального податкового органу. Якщо за підсумками аналізу документації виявиться, що умови КО не відповідають принципу «витягнутої руки», то на підставі пп. 78.1.14 ПКУ податківці мають усі підстави провести документальну позапланову перевірку. Очевидно, для перевірки достатньо такої розбіжності навіть за однією операцією: порогу істотності коментований документ не містить.
Опитування посадових осіб та/або працівників підприємства
Можливість бути опитаними податківцями загрожує тільки посадовим особам та/або працівникам, які були відповідальними за прийняття рішень за відповідними напрямами госпдіяльності та/або готували, оформляли, підписували відповідні документи з КО та/або готували звіт про КО, інформацію про здійснені КО та/або документацію з ТЦ. Рішення про необхідність проведення опитування, кого саме опитувати, етапи опитування та обсяг запитань — все це вирішується ще на етапі аналізу звітності про КО або ж уже аналізу документації з ТЦ (керівником чи заступником територіального контролюючого органу).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор