У платника ПДВ — покупця виникла недостача товару з вини перевізника. Обмін претензіями та судовий розгляд триватимуть не один місяць. Що протягом цього періоду відбувається з ПДВ, сплаченим під час придбання товару? Чи треба виписувати і реєструвати в ЄРПН ПН на недостачу? І якщо так, то як її оформити?
Якщо постачальник товару склав ПН та зареєстрував її в ЄРПН, то покупець має право на ПК на всю суму ПДВ, зазначену в цій ПН (виходячи з повного обсягу постачання). Подальша доля такого ПК залежить від дати переходу права власності на товар1, що продається.
Перехід права власності відбувся на складі постачальника або під час вантаження товару в транспорт перевізника. У цьому разі на момент пропажі товару під час перевезення він належав покупцю, і покупець зобов'язаний оприбуткувати весь відвантажений постачальником товар, після чого визнати і списати недостачу. Оскільки зниклий товар не буде використаний у госпопераціях покупця — платника ПДВ, діють норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ. Тож таке підприємство зобов'язане визнати ПЗ з ПДВ (див. лист ДПСУ від 11.04.2012 р. №5378/5/15-3416, «ДК» №47/2012) у тому періоді, в якому встановлено факт недостачі (крадіжки, псування) товарів.
У цьому разі ПН складається таким чином:
— ПН залишається у платника ПДВ, який її склав, про що робиться відмітка в лівому верхньому куті, тип причини — 13;
— зліва (у даних постачальника) платник ПДВ зазначає власні дані;
— справа (у даних покупця) — власні дані, але в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображає умовний ІПН «400000000000»;
— у табличній частині ПН дублює дані про зниклий товар з отриманої від постачальника ПН — його найменування, ціна, кількість тощо.
ПН підлягає реєстрації в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ.
Перехід права власності відбувся під час його приймання від постачальника на складі покупця. Оскільки товар до його доставки на склад покупця все ще належав постачальникові2, то визнати недостачу зобов'язаний продавець. А покупець повинен оприбутковувати лише фактично отриманий товар, а на суму недовезеного товару скласти претензію постачальникові, а той уже — перевиставити таку претензію перевізникові.
При цьому:
— якщо першою подією була оплата за товар, то при виявленні факту недовезення підстав для нарахування ПЗ покупець не має, бо до нього не перейшло право власності на товар, відповідно умови пп. «г» п. 198.5 ПКУ не діють. Продавцю виписувати РК до ПН, складеної за передоплатою, не треба (якщо така передоплата в частині неотриманого товару не повертається покупцеві);
— якщо першою подією було постачання і ПН була складена на весь обсяг відвантаженого перевізникові товару, постачальник зобов'язаний скласти РК до такої ПН виходячи з обсягів недовезення. Покупець у такому разі визнає ПК за такою ПН і коригує ПК на підставі такого РК (адже на дату приймання товару до нього вже перейшло право власності). Проте право відобразити такий розрахунок коригування в декларації з ПДВ з'являється й у покупця, й у постачальника тільки після його реєстрації в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ)3. При цьому скласти розрахунок коригування буде зобов'язаний постачальник, а ось зареєструвати його в ЄРПН — покупець, про що ставиться відповідна відмітка в лівому верхньому полі розрахунку коригування.
1 Додатково див. лист ДФСУ від 09.06.2015 р. №11999/6/99-99-19-01-01-15 і наш коментар у «ДК» №27/2015.
2 ПК виникає не раніше переходу права власності на товар (якщо не було передоплати).
3 Хоча, судячи з консультації в ЗІР (підкатегорія 101.07), податківці з цим не згодні і вимагають зменшення ПК у періоді такого недовезення, навіть за відсутності зареєстрованого в ЄРПН РК до ПН, такою є пряма норма закону.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»