Розпродаж — один з етапів життєвого циклу товарів. У центрі будь-якого розпродажу — знижки, що дозволяють покупцям заощаджувати, а отже, зацікавлювати їх, заманювати в ту чи іншу крамницю. Видів знижок є досить багато, але ми розглянемо особливості обліку розпродажів на прикладі сезонних акцій.
Розпродаж і знижка
Згідно зі ст. 1 Закону про рекламу, знижка — тимчасове зменшення ціни товару, що надається покупцям (споживачам). Відповідно, сезонна знижка — це сезонне зменшення ціни. Таке зменшення ціни товару властиве сезонним розпродажам.
Використання поняття «розпродаж» доречне тільки в таких випадках (див. п. 5 ст. 15 Закону про захист прав споживачів):
1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко певної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежена в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, менші від їх звичайної ціни.
Як і будь-який рекламний захід, сезонний розпродаж переслідує декілька завдань: привернути нових клієнтів і утримати старих, реалізувати неліквідний товар, прискорити продаж найбільш ходового товару. Але основне завдання — позбуваючись товарних залишків після закінчення піку сезону, вивільнити оборотні кошти: чотири рази на рік пропонується купити товар сезону, що закінчується, або минулого за вигідною ціною, звільняючи місце для нової колекції. Сезонні розпродажі характерні не для всяких товарів, але, наприклад, для магазинів одягу та взуття, товарів для активного відпочинку — це дуже поширений хід.
Кінцева мета будь-яких розпродажів, у т. ч. сезонних, пов'язана з просуванням (маркетингом) і рекламою як самих товарів, так і магазину, в якому вони проводяться. Реклама — це інформація про особу або товар, поширена в будь-якій формі та будь-яким способом і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їхній інтерес щодо таких осіб або товару (ст. 1 Закону про рекламу). Маркетинг — це, зокрема, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політика цін, організація та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача (пп. 14.1.108 ПКУ). Отже, витрати, супутні проведенню таких заходів, безумовно, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю продавця.
Документальне оформлення
Як правило, порядок сезонних або будь-яких інших розпродажів регулюється на торговому підприємстві спеціальним внутрішнім документом (спеціальним положенням). Якщо такі розпродажі — окремий випадок, то керівник підприємства може видати окремий наказ про їх проведення. Зазвичай такий наказ містить інформацію про період проведення розпродажу, місце проведення, перелік акційних товарів, розмір знижки, порядок оформлення цінників, а також перелік відповідальних за проведення розпродажу осіб. Часто в наказі зазначають, що акція відбувається з рекламною метою та пов'язана з господарською діяльністю підприємства.
Інформація про знижки має бути доступна для всіх покупців (ч. 5 ст. 8 Закону про рекламу). Зокрема, до споживачів має доводитися інформація про ціну продукції, яка була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також про ціну цієї самої продукції, встановлену після його початку (п. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів). Зазвичай така інформація зазначається на ціннику товару1. Але крім того, щоб донести інформацію до споживачів, продавці використовують додатковий рекламний «реквізит»: листівки, борди, рекламні плакати тощо.
1 Додатково див. п. 11 Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі і закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Мінторгу від 04.01.97 р. №2.
Бухгалтерський облік
Підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами, при обчисленні фінансового результату враховує дохід від реалізації виходячи з фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки), бо у момент продажу товарів є всі критерії визнання доходу згідно з п. 8 П(С)БО 15.
При передачі товарів у роздрібну торгову мережу на них була нарахована торгова націнка. Відповідно, під час їх реалізації має бути списана торгова націнка, розрахована за аналогічним принципом. Оцінка вибуття товарів здійснюється відповідно до п. 16 П(С)БО 9 за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу. У магазинах роздрібної торгівлі найчастіше використовується метод вибуття відповідно до ціни продажу (без урахування наданих знижок).
Приклад 1 Магазин з 1 до 15 вересня 2015 року проводить осінній розпродаж літньої колекції взуття зі знижкою 20% від їх роздрібної ціни. Залишок товарів на початок місяця становить 150000 грн без ПДВ за роздрібними цінами (Д-т 282 «Товари в торгівлі»). Торгова націнка в залишках товарів (К-т 285 «Торгова націнка») — 60000 грн.
Протягом вересня 2015 року підприємство придбало товари на суму 120000 грн без ПДВ, на які була нарахована торгова націнка в сумі 80000 грн. Продажна вартість придбаних товарів становить 200000 грн без ПДВ. У вересні 2015 р. були реалізовані товари на суму 112500 грн (без ПДВ — 93750 грн; ПДВ 20% — 18750 грн), у т. ч. акційні — на суму 32000 грн, у т. ч. ПДВ (при цьому без урахування знижки продажна вартість товарів становить 40000 грн, а знижка 20% — 8000 грн).
Відображення операцій у бухгалтерському обліку наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення операцій з роздрібного продажу з урахуванням акції
|
|
|
|
||
|
|
|
|
||
Передано товари зі складу до магазину |
|
|
|
|
|
Нараховано торгову націнку на передані до магазину товари |
|
|
|
|
|
Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням недоотриманої суми у розмірі знижки) |
|
|
|
|
|
Відображено податкові зобов'язання з ПДВ |
|
|
|
|
|
Списано торгову націнку, яка припадає на реалізовані товари (сторно) |
|
|
|
|
|
Списано реалізовані товари |
|
|
|
|
|
Визначено фінансовий результат від реалізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* Сума торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, розраховується таким чином: 1) визначається середній відсоток торгової націнки: (ТН у залишках товарів (сальдо за кредитом субрахунку 285) + ТН, нарахована на товар, що надійшов (оборот за кредитом субрахунку 285)) : (Залишки товарів у роздрібній торгівлі на початок періоду (сальдо за дебетом субрахунку 282) + Товар, що надійшов, у роздрібних цінах (оборот за дебетом субрахунку 282)) х 100%: (60000 + 80000) : (150000 + 200000) х 100% = 40%; 2) визначається сума торгової націнки, що припадає на всі реалізовані товари: (Вартість реалізованого товару + недоотримана сума знижки) х середній відсоток торгової націнки: (112500 + 8000) х 40% = 48200 грн. ** Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між їх продажною вартістю без урахування знижок та торговою націнкою, що припадає на них: (112500 + 8000) - 48200 = 72300 грн. |
Таблиця 2
Відображення в обліку операцій з розпродажу нижче від ціни придбання
|
|
|
|
||
|
|
|
|
||
Передано товари зі складу до магазину (75 шт. товарів х 500 грн) |
|
|
|
|
|
Відображено дохід від реалізації шезлонгів за звичайною ціною реалізації (45 шт. х 700,00 грн) |
|
|
|
|
|
Відображено дохід від реалізації акційного товару (30 шт. х 1,20 грн) |
|
|
|
|
|
Відображено податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з фактичної ціни товарів (31500,00 + 36,00) : 1,2 х 20% |
|
|
|
|
|
Відображено податкові зобов'язання з ПДВ, згідно з п. 188.1 ПКУ (на перевищення ціни придбання над договірною ціною реалізації) ((500 - 1,00) х 20% х 30 шт.) |
(949) |
|
|
|
|
Списано реалізовані товари |
|
|
|
|
|
Визначено фінансовий результат від реалізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* Оскільки донараховані ПЗ безпосередньо пов'язані з проведенням рекламної кампанії, автор вважає за доцільне такі витрати відобразити на рахунку 93 «Витрати на збут». |
Податковий облік
Податок на додану вартість
При продажу товарів за заниженими цінами слід враховувати, що база оподаткування такого постачання не повинна бути нижчою за ціну їх придбання (при постачанні придбаних товарів) і не нижчою за їх собівартість (при постачанні власновиробленої продукції) (абз. 2 п. 188.1 ПКУ). У разі якщо база оподаткування перевищує фактичну ціну (договірну вартість) реалізації, то продавець складає дві ПН:
— одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (абз. 1 п. 188.1 ПКУ);
— іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання (собівартості) над фактичною ціною (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).
Згідно з п. 20 Порядку №957, у ПН, складеній на суму такого перевищення, роблять позначку (15 — складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг на фактичною ціною їх постачання або 17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання).
Така ПН одержувачу (покупцю) не надається. При цьому в рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» в ПН із типом причини 15 або 17 проставляється:
— у разі продажу товарів «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №_______» — порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості;
— у разі продажу власної продукції «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних в податковій накладній №_______» — порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цієї продукції, визначену виходячи з їх договірної вартості.
Решту реквізитів такої ПН заповнюють аналогічно до реквізитів та граф податкової накладної на суму виходячи з фактичної ціни постачання.
Приклад 2 Магазин проводить осінній розпродаж літніх товарів для відпочинку (пластикові шезлонги): при купівлі двох одиниць товарів один з них продається за ціною 1,00 грн без ПДВ, ПДВ 20% — 0,20 грн, разом із ПДВ — 1,20 грн. Звичайна ціна продажу — 583,33 грн без ПДВ, ПДВ 20% — 116,67, разом із ПДВ — 700,00 грн. Оцінка вибуття товарів здійснюється за методом ідентифікованої собівартості. Ціна придбання одного шезлонга — 500,00 грн без ПДВ, ПДВ 20% — 100,00 грн, разом із ПДВ — 600,00 грн. Усього було реалізовано 30 одиниць шезлонгів за акційною ціною і 45 одиниць шезлонгів за звичайною ціною (разом 75 шт.).
Такий продавець повинен був нарахувати ПЗ з ПДВ:
1) на договірну ціну реалізації без ПДВ (як акційну, так і ціну без знижки);
2) на різницю між фактичною ціною реалізації та вартістю придбання товару (для товарів, які були реалізовані за акційною ціною).
Згідно з п. 13 Порядку №957, ПН складається за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (що не є платником податку), розрахунки за які здійснюються через касу або РРО. Отже, для кожної такої ПН, яка в номенклатурі містить позиції з акційним товаром, слід виписати ще одну ПН на різницю між фактичною ціною реалізації та вартістю придбання товару.
Податок на прибуток
Об'єктом оподаткування податком на прибуток з 01.01.2015 р. є дохід із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ на різниці, що виникають відповідно до положень розділу III Кодексу (пп. 134.1.1 ПКУ).
Якихось особливостей визначення фінансового результату чи потреби проводити коригування такого фінансового результату в разі надання знижок за постачаннями на митній території України ПКУ не містить.
Податок на доходи
Підпункт 164.2.17 ПКУ наводить перелік доходів, що їх слід визначати як додаткове благо платника, і відносить до них і суми знижки від звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для платника податку (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ). Наголосимо, що ключовим моментом є саме індивідуальний характер такої знижки. Щодо сезонних розпродажів, то знижка на товар надається не індивідуально, а будь-якому покупцю в період акції, тож говорити про персоніфікований дохід та отримане додаткове благо таких фізосіб немає підстав.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про рекламу — Закон України від 03.07.96 р. №270/96-ВР «Про рекламу».
- Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
- Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.2014 р. №957.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»