ДПІ наклала на підприємство штраф за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2014 рік. Проблема в тому, що в шапці річної декларації з податку на прибуток за 2014 р. передбачено дві різні позначки залежно від базового податкового (звітного) періоду: навпроти поля «Рік-1» або «Рік-2». Вибравши помилково «Рік-2», підприємство нібито обрало квартальний податковий період. Отже, сплативши податок у строк для річного періоду, воно нібито порушило строк сплати податку. Чи правомірні дії ДПІ і як підприємству обстояти свою правоту?
Незрозумілі або не зовсім зрозумілі рядки звітності, багаторазові повтори одних і тих самих показників у формах із деякими нюансами — здається, вітчизняна податкова традиція. Тому при заповненні форм звітності слід бути дуже уважними та обережними, звертати увагу на примітки до форм та порядок їх заповнення, що досить часто переобтяжені технічними моментами, які ускладнюють механізм оподаткування. Проте нехтування цими технічними моментами може призвести до реальних податкових проблем.
При заповненні декларації з податку на прибуток за 2014 р.1 підприємство зіткнулося з технічною помилкою. Дві дуже схожі комірки для позначок щодо податкового періоду (див. зразок) часто заповнювалися підприємствами неправильно.
1 За формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. №872.
Зразок
Фрагмент шапки декларації з податку на прибуток підприємств
У цьому зразку ми проставили два хрестики (виділено темним тлом), а при поданні річної декларації треба було проставити лише один: для підприємств із річним періодом — навпроти поля «Рік-1», а для підприємств із квартальним періодом — навпроти поля «Рік-2».
Допущена багатьма підприємствами неточність під час звітування призвела до ситуації, коли інспектори-податківці телефонували платникам податків із проханням подати виправлену звітність ще до закінчення терміну подання. На жаль, у нашого потерпілого підприємства ситуація набагато гірша, бо маємо проблему з нарахуванням штрафу.
Водночас, на нашу думку, дії ДПІ не є правомірними.
З'ясуймо, яким чином регулювалася сплата податку на прибуток за 2014 рік. Для цього звернімося до ст. 57 ПКУ, використовуючи редакцію, чинну в 2014 р. Ми мали дві категорії підприємств, що мусили подавати квартальну звітність. Зазначена стаття 57 ПКУ передбачала за загальним правилом сплату податку на прибуток на підставі річної декларації. Окрім того, планувалася щомісячна сплата протягом 2014 р. авансових внесків підприємствами, обсяг доходів яких за 2013 р. перевищував 10 млн грн.
Статтею 57 ПКУ було передбачено дві категорії підприємств, у яких виникав обов'язок подавати декларацію за квартальним податковим періодом.
Перша категорія «квартальників» — це підприємства, які, з метою припинення сплати авансових внесків, мали право подати декларацію за І квартал 2014 р. і не сплачувати авансових внесків, якщо вони були прибутковими в 2013 р., але за результатами І кварталу 2014 р. отримали збиток або не отримали прибутку (нульовий об'єкт оподаткування).
Друга категорія підприємств, що мусили подавати квартальну звітність, — це підприємства, які були збитковими або з нульовим об'єктом оподаткування за 2013 рік, а в І кварталі 2014 р. отримали прибуток.
Лише ці дві категорії підприємств мали квартальний податковий період. При цьому перша категорія повинна була подавати всі чотири квартальні декларації, а друга — три: за півріччя, три квартали, рік. Решта категорій підприємств не мали права обрати квартальний податковий період і зобов'язані були подавати лише річну податкову декларацію.
Виходячи з цього, у разі встановлення випадків подання платниками податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду, у терміни, встановлені п. 49.18 ПКУ для кожного конкретного платника, податківці повинні були надіслати платнику податків повідомлення про невизнання такої звітності. Таке письмове повідомлення про відмову у прийнятті декларації надсилається у терміни, встановлені п. 49.11 ПКУ. Про це зазначається у п. 4.23 Методрекомендацій №5161. Отже, податківці повинні були надіслати платнику податків повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття звітності відповідно до вимог ПКУ та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок заповнення та подання податкової звітності, з пропозицією подати нову, оформлену належним чином.
1 Методрекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказом ДПС від 14.06.2012 р. №516.
Тобто максимум, що могла зробити ДПІ, — це не визнати декларацію як таку, що подана не за належний звітний період, встановлений для такого платника. Таким чином, платник міг бути притягнутий до відповідальності, але за факт неподання декларації за відповідний податковий період, а не за порушення термінів сплати податку.
У цьому разі, якби це підприємство відповідно до закону було зобов'язане подавати звітність з податку на прибуток щокварталу, воно мало подавати декларацію і в попередніх податкових періодах (за І квартал, півріччя, три квартали), і лише тоді подавати декларацію за рік.
Якщо ж у підприємства, приміром, дохід за декларацією за 2013 рік був менший за 10 млн грн, то воно за жодних умов не могло подавати квартальну декларацію (навіть при формальному потраплянні до однієї з наведених вище двох категорій), адже обов'язків зі сплати авансових внесків у нього не виникало.
Неправильно заповнивши реквізит форми, підприємство не потрапило до категорії квартальних платників податку на прибуток, і строк сплати податку для нього від цього не змінився. Так само як не міг продовжитися строк сплати податку, якби платник із квартальним податковим періодом помилково зазначив річний період у декларації. Отже, незважаючи на технічні особливості форми чи технічні особливості програмного забезпечення ДФС, яка, можливо, не відстежувала дотримання правила податкового періоду для платників податку на прибуток, встановлений законом строк сплати податку на прибуток для такого підприємства не змінився. Згідно з п. 57.1 ПКУ, податкова декларація за базовий звітний (податковий) 2014 рік подавалася протягом 60 к. д., тобто до 2 березня 2015 р. Строк сплати річного податку на прибуток становив 10 к. д., наступних за останнім днем граничного строку подання, — тобто 11 березня 2015 р.
Тому, в разі якщо податок був сплачений у цей строк, незважаючи на технічну помилку в декларації, ДПІ неправомірно, на нашу думку, застосувала до підприємства штраф за несвоєчасну сплату податку. З огляду на таке, підприємству може бути доцільним оскаржити рішення податкового органу про застосування штрафу в адміністративному та/або судовому порядку. Звичайно, при цьому слід зважати на розміри штрафу, а також на загальну політику підприємства щодо оскарження рішень податкових органів. Процедуру оскарження рішень податкових органів, зокрема вимоги до скарги, ми розглядали в статті в «ДК» №32/2013.
Звернімо увагу також на технічну проблематичність виправлення розглянутої помилки. Теоретично строки для невизнання декларації минули і вона вважається поданою, тому застосувати штраф за неподання вже не можна. Власне, тоді немає й потреби подавати уточнюючу декларацію (нову звітну декларацію подати вже неможливо, адже строки подання давно закінчилися). Можливість виправлення помилки в шапці звіту через подання уточнюючої декларації — технічно не передбачена (адже форма не передбачає можливості змінити податковий період — подаючи уточнюючу форму, слід зазначити, який період уточнюється). А у звітну кампанію за 2014 рік при своєчасному виявленні такої помилки платникам рекомендувалося подавати нову звітну декларацію та інформувати ДПІ супровідним листом про неправильно заповнений реквізит первинної форми.
У наведеному випадку в процесі оскарження може бути доцільним повідомити ДПІ листом про те, що в декларацію вкралася технічна помилка, яка не може бути виправлена уточнюючим розрахунком, — для того щоб ДПІ мала підстави змінити податковий період у базі звітності, можливо, на підставі службової записки.
Слід також зазначити, що в цьому випадку неправильне заповнення реквізиту декларації на практиці, певно, було обумовлене автоматичним проставленням хрестика програмою звітності, на яке не звернув увагу платник. Це частково пояснюється незрозумілістю форми, адже розміщення поруч двох майже однакових граф, справді, здатне ввести в оману навіть вельми акуратного та досвідченого бухгалтера. Тож регуляторним органам (а ним у сфері оподаткування нині є Мінфін) варто рекомендувати, працюючи над формами звітності, прагнути до їх спрощення, тестувати їх, обговорювати з громадськістю, не допускаючи ускладнення життя платникам податків різного роду хрестиками, неправильне проставлення яких може призвести до негативних наслідків. А в разі непорозумінь і технічних помилок треба йти назустріч платникам, а не намагатися притягнути їх до відповідальності за надумані, неіснуючі порушення. На сьогодні в податковому законодавстві України не передбачено юридичної відповідальності за неправильне заповнення шапки форми податкової декларації, зокрема неправильне обрання звітного періоду.
Говорячи про податкову декларацію з податку на прибуток, мусимо звернути увагу на те, що після переходу на обчислення цього податку за правилами бухобліку нової форми декларації Мінфін ще не затвердив. І ті підприємства, що відповідно до чинної редакції ст. 57 ПКУ зобов'язані подавати декларацію з податку на прибуток поквартально починаючи з піврічної декларації, подають її все ще за старою формою, яка не передбачає коригувань фінрезультату. Про це йшлося в листі ДФС від 29.07.2015 р. №27719/7/99-99-19-02-01-17.
Нагадаємо, що ПКУ в п. 46.4 передбачає право платника податків, який вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, і за потреби подати разом із податковою декларацією доповнення, складені за довільною формою, з поясненням мотивів їх подання. Таке доповнення вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.
Наразі на сайті ДФС «висить» проект податкової декларації з податку на прибуток, що був оприлюднений ще у травні1.
1 http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63722.html.
Як видно, в зазначеному проекті передбачається теж достатня кількість хрестиків, і платникам слід бути уважними під час заповнення форми. Зокрема, до декларації додаватимуться форми фінансової звітності, щодо наявності кожної з них треба буде поставити відмітку. Для відображення інформації про податкові різниці планується використовувати окремий додаток РІ до декларації. Із 39 рядків основної частини декларації сам фінрезультат за правилами бухобліку і відповідні різниці займуть у ній по одному рядку (також в окремому рядку наводитиметься інформація про загальну суму доходів).
Особливості заповнення декларації з прибутку за даними згаданого проекту розглядалися в спецвипуску «ДК» в №25-26/2015.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор