Російська мова в Україні — друга за вживаністю мова в державі після української. 53,3% громадян України спілкуються в побуті українською мовою, тимчасом як російською — 44,5%. Приводом для написання цієї статті став випадок у практиці автора, коли саме за зазначення номенклатури в ПН російською мовою добропорядному платнику ПДВ податківці обмежили право на ПК, зменшили суму бюджетного відшкодування, а також нарахували відповідно до п. 123.1 ПКУ 25% штрафних санкцій. І як наслідок, тепер платник податку (назвемо його Підприємство) з'ясовує стосунки з податківцями в суді.
Усе почалося з того, що на підставі наказу ДПІ в м. Х у березні — квітні 2015 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Підприємства щодо бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, про що складено акт перевірки від 10.04.2015 р. Порушення виявилось у тому, що в деяких ПН, виданих контрагентами Підприємству, номенклатура товарів та послуг зазначена російською мовою, а саме: «круг алюминиевый», «заготовка алюминиевая», «труба оребренная», — інші розділи при цьому заповнені українською мовою, обов'язкові реквізити зазначені. На думку перевіряльників, це є порушенням та унеможливлює включення сум ПДВ за такими накладними до складу ПК.
Цікавим є і той факт, що, наприклад, за ПН на загальну суму 42183,90 грн, у якій однією з товарних позицій є «круг алюминиевый», сума ПДВ — 87 грн, — те, що назву такої однієї товарної позиції не перекладено, на думку фіскалів, є достатньою підставою скасувати весь ПК за цією ПН на суму 7031 грн.
До речі, в акті податківці зазначили, що всі постачальники Підприємства виконали свої ПЗ з ПДВ за відповідні періоди в повному обсязі. Тобто ПЗ у постачальників залишається, а ПК у Підприємства знімають.
На підставі акта перевірки податківці прийняли податкове повідомлення-рішення (далі — ППР), яким зменшили Підприємству суму бюджетного відшкодування на 64752 грн і нарахували штрафні санкції у розмірі 16188 грн. Не погодившись із прийнятим ППР на підставі п. 56.2 ПКУ, Підприємство розпочало процедуру адміністративного оскарження і подало до ДФС області скаргу на ППР. Отримали відповідь ДФС у Х. області: висновки акта перевірки «є правомірними», ППР залишено без змін.
Підприємство, не погодившись із результатами адміністративного оскарження, змушене шукати правди у суді (з урахуванням строків, установлених п. 56.19 ПКУ). Отже, розгляньмо позицію Підприємства щодо віднесення до складу ПК сум ПДВ за ПН, графа 3 (номенклатура товарів, робіт послуг) в яких заповнена російською мовою, яка була наведена у позові.
Загальне правило формування ПК установлено ст. 198 ПКУ. У періоді, який перевірявся, нормами ПКУ було визначено такі підстави для формування платником податків податкового кредиту з ПДВ:
— наявність господарської операції (п. 198.1);
— виникнення ПК за першою з подій (п. 198.2);
— підтвердження відповідними податковими накладними (п. 198.6);
— використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).
Вимоги щодо оформлення податкових накладних регламентовані ПКУ (ст. 201.1) та Порядком №957. Відповідно до п. 3 Порядку №957, ПН заповнюється державною мовою. Саме ця вимога стала причиною скасування ПК та нарахування штрафних санкцій.
На перший погляд видається, що податківці мають рацію. Та з'ясуймо, чи це насправді так. Стаття 10 Конституції України зазначає, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Варто згадати, що Україна приєдналася до Європейської хартії регіональних мов та взяла на себе зобов'язання відповідно до частин І, ІІ, ІV, V Хартії, крім пункту 5 статті 7 частини ІІ. Положення Європейської хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська. Щодо кожної з цих мов застосовується, зокрема, пп. «3» п. 1 ст. 13 Європейської хартії. Саме в ньому міститься зобов'язання сторін про запобігання практиці, спрямованій на відмову від використання регіональних мов або мов меншин в економічній та соціальній діяльності. А податкові відносини — це одна зі сфер економічної діяльності кожної країни!
Відповідно до п. 1.3 Положення №88, поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному Законом про мовну політику. А п. 1 ст. 4 Закону про мовну політику встановлює, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні — виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що регламентують особливості використання мов у різних сферах суспільного життя. Відповідно до ст. 18 Закону про мовну політику, в економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин. Крім того, ця стаття дозволяє в роботі підприємств будь-якої форми власності використовувати й інші мови, крім державної.
Робимо висновок: законодавчої заборони щодо заповнення ПН російською мовою немає!
Мало того, в ст. 201 та 198 ПКУ немає прямої вимоги про те, що ПН, як податковий документ, слід заповнювати виключно українською мовою, порушення якої позбавляло би платника податків права на ПК. Таким чином, формування ПК не залежить від мови складання ПН та заповнення всіх граф податкової накладної українською мовою.
ДПСУ в УПК №127 зазначила (відповідь на запитання 8), що в разі неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару державною мовою допускається зазначати назву без перекладу його державною мовою.
На підтвердження правової позиції Підприємства доречно навести судову практику розгляду адміністративних справ за позовами платників податку до контролюючого органу щодо скасування ППР. Зокрема, в ухвалі ВАСУ від 5 березня 2014 р. №К/800/66350/131 суд дійшов висновку, що нормами ПКУ прямо не передбачено, що формування ПК залежить від мови складання ПН та заповнення всіх її граф українською мовою. В ухвалі від 24 березня 2014 р. К/800/65315/132 ВАСУ зазначає, що ПН повинна містити обов'язкові реквізити, проте про необхідність заповнення цих реквізитів виключно українською мовою не сказано. Порушенням порядку заповнення ПН вважатиметься насамперед відсутність у ПН хоча б одного обов'язкового реквізиту чи невідповідність показників, зазначених у ПН, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). Тож ВАСУ доходить висновку, що заповнення податкової накладної не державною мовою не може бути підставою для позбавлення платника права на ПК на підставі ПКУ.
1 Ухвала ВАСУ від 05.03.2014 р. №К/800/66350/13, http://reyestr.court.gov.ua/Revіew/37738199.
2 Ухвала ВАСУ від 24.03.2014 р. №К/800/65315/13, http://reyestr.court.gov.ua/Revіew/38184756.
Отже, з позиції Вищого адміністративного суду України, якщо номенклатура товару зазначена у податковій накладній не державною мовою, то в разі фактичного здійснення господарської діяльності це не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та подальше відшкодування податку з бюджету.
Насамкінець згадаймо і про презумпцію правомірності рішень платника податків: пп. 4.1.4 та п. 56.21 ПКУ, якими передбачено, що, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта суперечать одне одному та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також у листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1935/11/13-11.
Отже, якщо податківці визнають дії платника такими, що не відповідають вимогам ПКУ, та складають ППР, платник податку може оскаржити дії фіскального органу в адміністративному чи судовому порядку. Важливим фактом є те, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ПКУ).
Якщо ж бухгалтер не готовий до такого протистояння, він повинен ретельно перевіряти всі отримані від постачальників ПН й у випадках заповнення їх не державною мовою вимагати негайної заміни ПН або оформлення РК до ПН для виправлення цієї помилки при складанні ПН, згідно з п. 192.1 ПКУ.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VІ.
- Закон про мовну політику — Закон України від 03.07.2012 р. №5029-VІ «Про засади державної мовної політики».
- Європейська хартія регіональних мов — Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, підписана 05.11.92 р. у Страсбурзі, ратифікована Україною Законом України від 15.05.2003 р. №802-ІV «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».
- Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. №957.
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88.
- УПК №127 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом від 16.02.2012 р. №127.
Анна КЛЄЦОВА, аудитор, судовий експерт,
Аудиторська фірма «Зєвс», м. Суми