Госпсуб'єктів, які перебувають на території ВЕЗ «Крим», фактично прирівняно до нерезидентів. Водночас є Закон РФ, який вимагає від таких юросіб перереєструватися за законом РФ або оформитися як представництво. Якщо ні першого, ні другого не було зроблено, то постає низка запитань: як оформлювати договори, акти, виписувати накладні на товар та податкові накладні? Чи можна місцезнаходження нерезидента зазначати як ВЕЗ «Крим»? Чи потрібно вписувати до договорів та інших первинних документів: «госпсуб'єкт РФ»?
Статус Криму з метою застосування податкових та митних правил
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону про ВЕЗ «Крим» у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя запроваджується вільна економічна зона «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим»).
У ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у т. ч. особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України (п. 3.1 ст. 3 Закону про ВЕЗ «Крим»). Зокрема, юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території вільної економічної зони «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону про ВЕЗ «Крим»).
Крім того, згідно з пп. 3 п. 12.3 ст. 12 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону, з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку у контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.
З метою застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб'єктами господарювання із місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб'єктами господарювання, є такими, що укладені у сфері ЗЕД.
Відповідно, постачання товарів покупцеві, місцезнаходження якого зареєстроване на території ВЕЗ «Крим», буде прирівняно до експорту, а постачання товарів із Криму на іншу територію України — до імпорту1.
1 Див. роз'яснення http://boyarka-inform.com/1001-dp-u-kiyevo-svyatoshinskomu-rayon-povdomlyaye.html.
Відповідно до п. 9.4 Закону про ВЕЗ «Крим», вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (у т. ч. виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим». На операції, що здійснюються між резидентами України й особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та обов'язок отримувати індивідуальні ліцензії НБУ.
Розрахунки з ВЕЗ «Крим» виключно у гривнях або у вільно конвертованій валюті
На території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ «Крим», приймаються як гривні, так і валюти іноземних країн, включені Національним банком України до 1 — 2 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів.
Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» здійснюються виключно у гривнях або у вільно конвертованій валюті. Особливості режиму таких платежів (переказів) встановлюються Національним банком України.
Операції, передбачені пунктом 9.1 цієї статті, не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України, визначеної пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Пункт 9.1 Закону України від 12.08.2014 р. №1636-VII
«Про створення вільної економічної зони «Крим»
та про особливості здійснення економічної діяльності
на тимчасово окупованій території України»
Заповнення даних покупця (з ВЕЗ «Крим») у МД
Розгляньмо заповнення відповідних граф митної декларації під час здійснення митного оформлення товарів, що ввозяться на територію ВЕЗ «Крим» з іншої території України.
Нагадаємо, що заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа регулюється Порядком №651.
Правила заповнення граф митних декларацій визначено положеннями розділу II Порядку №651.
Згідно з положеннями п. 2 розд. І Порядку №651, відправник — особа, яка передала або має передати заявлені у митній декларації товари у розпорядження перевізника відповідно до договору про перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена у транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника; одержувач — зазначена у транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника (відправника, що доставляє товари самостійно, не користуючись послугами перевізника) має передати товари.
Порядок наведення відомостей про осіб міститься у додатку до Порядку №651.
ДФСУ у ЗІР (підкатегорія питання 209.02) зазначає, що у разі переміщення українських товарів з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» для поміщення їх у митний режим вільної митної зони застосовується митна декларація типу «ЕК 24 XX», де XX — відповідний літерний код типу декларації згідно з Класифікатором типів декларацій1.
У відповідних графах МД відомості про нерезидентів зазначаються у вигляді літерного коду альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни2 місцезнаходження особи.
2 Класифікацію країн світу затверджено наказом Держстату України від 30.12.2013 р. №426.
Графа 2 митної декларації (далі — МД) при переміщенні товарів на Кримський півострів заповнюється відповідно до Порядку №651, а у графі 8 МД відомості про осіб зазначаються у порядку, встановленому для нерезидентів, як код альфа-2 країни місцезнаходження зазначається «00».
Таким чином, при заповненні митної декларації для експорту товарів на територію ВЕЗ «Крим» ні країна «Україна», ні країна «РФ» для кримського покупця не зазначаються.
Заповнення даних покупця у податковій накладній
У приписах п. 201.1 ПКУ передбачено, що у податковій накладній обов'язково зазначаються, зокрема щодо покупця, податковий номер, повна та скорочена назва, а також місцезнаходження покупця (отримувача товарів).
Такі дані беруться або з реєстраційних баз даних відповідного податкового (фіскального) органу як платника податків, або з офіційних баз даних, де такий платник податків зареєстрований як суб'єкт господарювання. Що ж до назви контрагента, то такі дані згідно з пп. «д» п. 201.1 ПКУ беруться зі статутних документів.
Для покупців з ВЕЗ «Крим» порядок заповнення окремих реквізитів податкових накладних такий самий, як для нерезидентів. Так, відповідно до абз. другого п. 12 Порядку №957, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».
Складання господарських договорів із покупцем ВЕЗ «Крим»
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГКУ, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізовуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Коли ми говоримо про госпсуб'єктів-юросіб, то йдеться про суб'єктів, які створені відповідно до ЦКУ, а також про державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інших юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Що ж до госпсуб'єктів — резидентів України, то всі юридичні особи, створені на законних підставах, включені до ЄДР юросіб та фізосіб-підприємців. Відомості про таких осіб та їхні реєстраційні дані можна знайти у відкритому доступі за веб-адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch1.
Тепер щодо осіб, які перебувають на території ВЕЗ «Крим».
Вище ми зауважили, що покупець — юридична особа має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим» та прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента. Втім, поняття «нерезидент», зважаючи на особливості статусу самого півострова, є дещо складнішим.
Зазначимо, що з 01.07.2014 р. набрав чинності федеральний закон РФ №124-ФЗ, яким запропоновано юрособам, місцезнаходженням яких є територія Республіки Крим, привести тексти установчих документів у відповідність до вимог законодавства РФ, а відомості про таких юросіб включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ (далі — ЄДРЮО РФ) до 01.01.2015 р. З моменту внесення даних такі юрособи отримують статус госпсуб'єкта РФ. Ті, хто не скористався наведеним, мають право здійснювати діяльність на території РФ лише через філії (представництва).2
1 Безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, який здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
2 http://cci.crimea.ua/4487.html за даними ТПП Криму.
Відтак, юрособи, які територіально перебувають на Кримському півострові, можуть мати один із двох статусів:
1) АБО резидентів РФ, які внесли зміни до своїх статутних документів, пройшли фактичну перереєстрацію та відповідно занесені до ЄДРЮО РФ, тобто юридично отримують статус нерезидентів у розумінні Закону про ВЕЗ «Крим»;
2) АБО філій (представництв) іноземних компаній тощо, тобто юрособи, які не внесли зміни до статутних документів, але при цьому мають право здійснювати діяльність на території РФ.
Таким чином, шапка договору із госпсуб'єктом із Криму може мати такі два варіанти:
1) «ООО «А», Украина, в лице директора____________ код ____________, действующего на основании Устава, именуемый в дальнейшем Продавец, с одной стороны, и ООО «ПП», РФ, в лице генерального директора ___________, действующего на основании Устава, именуемый в дальнейшем Покупатель, с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем: ...»;
2) «ООО «А», Украина, в лице директора____________ код ____________, действующего на основании Устава, именуемый в дальнейшем Продавец, с одной стороны, и представительство ООО «ПП», в лице генерального директора ___________, действующего на основании __________, именуемый в дальнейшем Покупатель, с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем: ...».
Відповідно, в обох варіантах наприкінці договору буде наведено реквізити, які вказуватимуть на те, що місцезнаходженням покупця є територія ВЕЗ «Крим». Під час складання документів на виконання договорів постачання слід керуватися реквізитами, зазначеними у таких договорах.
Звісно, щоб не помилитися, реквізити варто переписати зі статуту (відповідного документа про створення представництва) юрособи, адже такі реквізити мають бути зазначені й у податковій накладній.
Якщо, знову ж таки, повернутися до обох варіантів, розглянутих вище, то з метою оформлення податкової накладної (точніше, для запобігання помилкам у заповненні реквізитів покупця) слід звернути увагу на таке.
Отже, якщо кримський госпсуб'єкт усе ж таки вніс зміни до своїх установчих документів та подав документи для внесення відомостей про нього до ЄДРЮО РФ, така юрособа набуває офіційного статусу нерезидента. Відповідно, варто вимагати довідку (інший документ) із ЄДРЮО РФ про резидентський статус контрагента як резидента РФ.
У такому випадку при заповненні податкової накладної на постачання товару до ВЕЗ «Крим» (експортні операції) у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), тобто РФ.
Якщо юрособа не внесла (відмовилася вносити) зміни до своїх установчих документів та відомостей до ЄДРЮО РФ, то, як свідчить наведений вище Закон РФ №124-ФЗ, такі особи мають отримати статус представництва нерезидента (вочевидь, України чи іншої країни), щоби провадити діяльність на території РФ.
Проте півострів Крим ніхто не визнав територією РФ.
У такому разі юрособа-покупець має місцезнаходження (податкову адресу) — ВЕЗ «Крим» та її прирівняно до нерезидента з метою оподаткування операцій з постачання товарів, що надходять з митної території України.
Звісно, такої країни, як ВЕЗ «Крим», немає, тож при заповненні податкової накладної в електронному вигляді (якщо така можливість є) як місцезнаходження нерезидента-покупця варто вручну просто вписати «ВЕЗ «Крим».
Утім, незважаючи на викладену нами позицію щодо заповнення податкової накладної, платнику податків слід звернутися за індивідуальною письмовою консультацією до органів ДФСУ.
Висновки
1. Під час складання МД у разі експорту товарів на територію ВЕЗ «Крим» місцезнаходження з посиланням на РФ чи ВЕЗ «Крим» не зазначається. У відповідних графах МД відомості про осіб зазначаються у порядку, встановленому для нерезидентів, як код альфа-2 країни місцезнаходження зазначається «00».
2. Під час складання договорів, де покупцем є госпсуб'єкт, що перебуває на території ВЕЗ «Крим», належність останнього до резидентів РФ має значення лише тоді, коли згідно з установчими документами його внесено до ЄДРЮО РФ. Такі договори прирівнюються до договорів у сфері ЗЕД без потреби дотримання вимог Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Щодо заповнення в договорах інших реквізитів покупця слід керуватися загальними правилами складання договорів.
3. Під час заповнення податкової накладної потрібно керуватися передусім абз. 2 п. 12 Порядку №957. Для заповнення реквізиту «Місцезнаходження» під час складання електронної податкової накладної варто зазначати або ВЕЗ «Крим», або РФ, якщо покупець отримав статус резидента РФ та внесений до ЄДРЮО РФ. Утім, у цій ситуації вкрай важливою буде позиція ДФСУ.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про ВЕЗ «Крим» — Закон України від 12.08.2014 р. №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
- Порядок №651 — Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. №651.
- Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»