Остаточний текст горезвісного закону від 16.07.2015 р. №643 все-таки відрізняється від коментованого нами законопроекту №2173а, тому, як і обіцяли, розглянемо поелементно найбільш значущі нововведення1.
Обнуління формули
В оновленій редакції п. 200-1.3 ПКУ значиться, що показники формули обчислюються з 1 липня 2015 р. А в п. 34 підр. 2 розд. ХХ ПКУ визначено безпосередню процедуру обнуління та збільшення реєстраційної суми. Так, реєстраційна сума збільшиться на:
— на суму овердрафту — середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців (червень 2014 року — травень 2015 року)/4 квартали (II квартал 2014 року — I квартал 2015 року) були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 ПКУ (пп. 1 п. 34 підр. 2 розд. ХХ ПКУ);
1 Частина нововведень потребує більшого розуміння, як саме вони працюватимуть на практиці після 4 серпня (дня, коли будуть проведені обнуління та запрацюють основні зміни до СЕА).
— на суму залишків коштів на електронному рахунку за мінусом сум, заявлених до сплати до бюджету за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до п. 200-1.6 ПКУ (пп. 2 п. 34 підр. 2 розд. ХХ ПКУ);
— на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року (одноразово) (пп. 3 п. 34 підр. 2 розд. ХХ ПКУ);
— на суму від'ємного значення в рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень/ІІ кв. 2015 р. (пп. 4 п. 34 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Але три показники все-таки не обнуляються: ∑ НаклОтр, ∑ НаклВид та ∑ Митн — ці показники на 4 серпня міститимуть відповідні значення, які обчислюються з 1 липня 2015 року й аж до дати формування витягу. Наприклад, при формуванні витягу на 7 серпня ці показники міститимуть дані за період з 1 липня до 7 серпня.
Зверніть увагу! Під час обчислення показників ∑ НаклОтр та ∑ НаклВид також використовуються РК, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в ЄРПН до ПН, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям — платникам податку.
Обнуління проходитиме поетапно. Останнім компонентом у формулі оновиться показник переплат та надміру сплачених коштів — до 9 серпня. Такі суми переплат зменшать суми ПДВ, задекларовані до сплати до бюджету, або ж збільшать суми від'ємного значення у розрахунках із бюджетом. Водночас із інтегрованої картки платника податків такі суми переплат будуть списані та вважатимуться погашеними.
Окремо наголошуємо, що всі поповнення електронного рахунку живими грошима на 04.08.2015 р. у сумі залишку на цю дату будуть включені до формули, тобто станом на 4 серпня сума залишку, що значиться на електронному рахунку платника ПДВ, повністю була включена до реєстраційної формули.
Строки реєстрації в ЄРПН
З 4 серпня 2015 р. система дозволяє реєструвати всі без винятку ПН та РК, що були складені до 1 липня 2015 року, без будь-якого формульного обмеження та штрафів для реєстрації, встановлених у п. 120-1.1 (абз. 3 п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто з цієї дати, навіть якщо ліміт реєстрації буде від'ємним, реєстрація «долипневих» ПН та РК здійснюватиметься без будь-яких технічних обмежень. На період липень — вересень 2015 вводиться так званий перехідний період, коли запроваджується окремий алгоритм реєстрації ПН в ЄРПН. Для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня до 30 вересня 2015 року включно, не застосовуються граничні строки реєстрації в ЄРПН за п. 201.10 ПКУ. Пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ за такими ПН передбачено свої правила реєстрації.
Так, ПН, складені з 1 до 15 числа включно, підлягають реєстрації в ЄРПН до 31 числа включно місяця, коли їх було виписано. Якщо ж виписування ПН припадає на період з 16 до 31 числа включно, граничний строк — 15 число включно наступного звітного місяця. У разі невчасної реєстрації ПН в ЄРПН суми ПДВ відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі.
Загальний строк реєстрації ПН в ЄРПН збільшився: якщо раніше строк реєстрації обмежувався 180 днями, то завдяки змінам продавець має можливість реєструвати ПН вдвічі довше — протягом 365 днів1, щоправда, зі штрафами за нормами п. 120-1 ПКУ.
1 Для платників податку, що застосовують касовий метод, строк залишився без змін — не пізніше ніж через 60 к. д. (п. 198.6 ПКУ).
Проте зверніть увагу: відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю — платнику ПДВ, протягом 180 к. д. веде до штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ. До п. 120-1.2 ПКУ не було внесено змін.
Яким чином тепер будуть корелювати загальні строки проведення уточнень протягом 1095 днів із строком у 365 днів, відведеним на реєстрацію ПН, — наразі відповіді немає. На нашу думку, загальний строк уточнення податкового кредиту минулих періодів за старими податковими накладними у 1095 днів із запровадженням однорічного строку на відображення ПН та РК у звітності просто нівельовано: ПН тепер можна відобразити в ряд. 10.1 тільки протягом 365 днів.
ПН та РК
Із переліку обов'язкових реквізитів вилучено місцезнаходження юридичної особи — продавця та вид цивільно-правового договору. Податківці роз'ясними питання щодо застосування нових норм у листі ДФСУ від 29.07.2015 р. №27651/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №32/2015).
Крім того, від продавця вже не вимагається видавати ПН покупцеві: її треба буде лише скласти та зареєструвати в ЄРПН. Податкові накладні слід буде, як і раніше, отримувати з ЄРПН. Але, якщо це буде передбачено договором (попередня домовленість, визначена договором, не обов'язково письмовим), ПН або РК можуть бути надані продавцем покупцю в електронній формі з дотриманням вимог електронного документообігу. Зверніть увагу: тепер ПН роблять недійсною тільки помилки в обов'язкових реквізитах.
Якщо постачання/придбання здійснює філія (структурний підрозділ), уповноважена на виписування ПН, у такій податковій накладній, крім податкового номера платника податків, додатково зазначається числовий номер такої філії (пп. «г» п. 201.1 ПКУ). Очевидно, ця норма діє в обох випадках: коли філія є покупцем і коли філія є продавцем.
За поставкою товарів і послуг, що використовуються в неоподатковуваних операціях, за нормами п. 199.1 ПКУ можна скласти і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ. Головне — не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
Зверніть увагу: тепер на рівні закону врегульовано порядок складання ПН у разі постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер. Якщо умови договору між контрагентами передбачають безперервний або ритмічний характер поставок покупцям — платникам ПДВ, то не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, можуть складатися зведені податкові накладні з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг за місяць (п. 201.4 ПКУ).
Важливо, що ритмічним постачанням вважатиметься постачання товарів/послуг одному покупцеві два та більше разів на місяць (ч. 4 п. 201.4 ПКУ). Тож очевидно, що скористатися правом виписування зведених податкових накладних зможе досить широке коло контрагентів.
При ритмічному та безперервному постачанні для випадку, якщо за підсумками місяця сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), і на її суму має бути складена окрема податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Якщо ж ідеться про постачання неплатникам ПДВ (у разі безперервних чи ритмічних поставок), то на їх загальну суму також можна виписати єдину зведену ПН останнім днем звітного місяця (без деталізації за окремими покупцями, ч. 2 п. 201.4 ПКУ). Залишається відкритим питання, чи обов'язково в такому разі перелічувати весь асортимент проданих товарів, послуг. Реєструють такі ПН у загальному порядку без будь-яких винятків.
Урегульовано у ПКУ і складання ПН за щоденними підсумками операцій (що раніше було врегульовано лише на рівні підзаконного акта).
При умовному постачанні виписується зведена ПН на всі умовні постачання за нормами п. 198.5 ПКУ. Зверніть увагу: норма п. 120-1 ПКУ не передбачає посилання на норми п. 198.5 ПКУ, а це фактично означає, що відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації таких «умовних» ПН не передбачено.
Є зміни і щодо перерахунку частки використання необоротних активів. Так, окремий алгоритм перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях, який мав би здійснюватися за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію), вилучено (абз. 2 п. 199.4 ПКУ). Щодо тих необоротних активів, які придбані та введені в експлуатацію до 1 липня 2015 року, то за ними перерахунок має здійснюватися на підставі фактичних обсягів проведених протягом звітного року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за підсумками першого, другого та третього років після початку їх експлуатації (п. 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Податковий кредит
Віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту, по суті, тепер буде не правом, а обов'язком платника ПДВ (п. 198.1, п. 198.3 ПКУ). У разі якщо у звітному періоді покупець суму за ПН не включив до складу ПК з ПДВ, такий обов'язок включити суму ПДВ до складу ряд. 10.1 декларації з ПДВ за ним зберігається протягом 365 календарних днів з дати складання ПН (хоча фактично орієнтиром мала би бути не дата виписування, а дата реєстрації такої ПН в ЄРПН, бо інакше за несвоєчасно зареєстрованими ПН період включення до складу ПК обмежений простроченням продавця на період, коли ПН все-таки буде зареєстрована). Якщо має місце порушення порядку заповнення та/або реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК (зверніть увагу: як з боку продавця, так і з боку покупця у частині реєстрації РК на зменшення суми ПДВ), покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого продавця/покупця. Як і раніше, до заяви мають бути додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Окремо наголошуємо, що скарга у такому разі жодним чином не заміняє ПН та РК — закон не містить норми, яка б давала право на ПК на підставі скарги за відсутності зареєстрованої ПН. Є окреме право подати скаргу у низці випадків.
Важливо, що право подати скаргу має як покупець, так і продавець, і зберігається воно протягом 365 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкової накладної або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.
Якщо раніше ПК був чітко зав'язаний на коректному та правильному оформленні ПН загалом, то тепер орієнтуємося лише на обов'язкові реквізити ПН, визначені у п. 201.1 ПКУ. Інакше права на ПК немає.
Штрафні фінансові санкції
У ст. 120-1 ПКУ уточнено особу, на яку накладаються штрафні санкції, та особу, на яку покладено обов'язок проводити реєстрацію в ЄРПН (постачальники та покупці, ст. 192 та ст. 201 ПКУ).
Норми пункту 120-1.1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ). Це означає, що не діятимуть усі штрафи (10%, 20%, 30% та 40%). Залишається в дії тільки штраф 50% за прострочення реєстрації понад 180 днів (норми п. 120-1.2 ПКУ діють без будь-яких обмежень). Не забувайте, що штрафи штрафами, а ПК покупця чітко зав'язаний на факті реєстрації ПН та РК у ЄРПН.
Штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати ПЗ до бюджету або на спеціальні рахунки платників-сільгосппідприємств не застосовуються, у разі коли на ПДВ-рахунку є сума коштів, достатня для сплати узгоджених податкових зобов'язань (фактично йдеться про звільнення від штрафних санкцій, якщо цими коштами підприємство розпоряджатися не може (п. 40 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, якщо за підсумками перевірки податківці встановлюють факт завищення від'ємного значення ПДВ, що станом на 01.07.2015 р. виявилося непогашеним та призвело до спотворення результатів формульного обрахунку (як ми розглядали вище, така сума збільшує формульний ліміт), крім основних штрафів, платнику ПДВ загрожує 10-відсотковий штраф зі суми завищення та зменшення реєстраційної суми за підсумками узгодженого ППР (п. 41 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Електронний рахунок
Розпоряджатися коштами на електронному рахунку підприємство не спроможне. Повернути кошти з такого рахунку тепер стане просто неможливо. Норми п. 200-1.5 ПКУ дозволяють повернути переплати з електронного рахунку тільки в разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою ПЗ з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді. Враховуючи часто некоректну роботу системи, про повернення таких сум на поточний рахунок платника податків можна просто забути. Або ж повернути такі кошти за рішенням суду (п. 95.3 ПКУ), або ж такі кошти можна буде використовувати на погашення податкового боргу (п. 87.1 ПКУ).
Спецрежимний ПДВ-рахунок
Сільгосппідприємствам відкриють додатковий ПДВ-рахунок — спецрежимний. Отже, такі підприємства матимуть два електронні рахунки: загальний та спецрежимний. Але формульний розрахунок для цих рахунків буде єдиним. Оновлена редакція п. 200-1.5 та 209.2 ПКУ говорить про те, що кошти з електронного на спецрахунок перераховуватимуться автоматично в межах одного операційного дня. Отже, для таких підприємств кошти в межах пільг у вигляді несплати ПДВ до бюджету йтимуть за таким ланцюжком: поточний рахунок платника у банку — спецрежимний рахунок у СЕА — спецрахунок — придбання виробничих факторів.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор