Податкова накладна за щоденними підсумками операцій складається в окремих випадках, а її виписування має певні особливості. Розгляньмо ці особливості докладніше.
Випадки складання ПН
Іноді податкову накладну, складену за щоденними підсумками операцій, плутають зі зведеною податковою накладною. Але це зовсім різні податкові накладні, які складаються в різних випадках. Перелік випадків, коли платник ПДВ складає ПН за щоденними операціями, наведено у п. 13 Порядку №957 — складається цей документ у разі:
1) постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через РРО1 або через банківську установу;
2) виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику ПДВ за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
1 Або через платіжний термінал (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
3) надання платнику ПДВ касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Останні два випадки пов'язані з нормою п. 201.11 ПКУ. Покупець має право на податковий кредит без отримання ПН за транспортним квитком, готельним рахунком або рахунком, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку (в таких документах для права на ПК з ПДВ слід зазначати: загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця) та за касовим чеком (у межах 240 грн з ПДВ на день), в якому зафіксовано суму отриманих товарів/послуг, суму ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера продавця).
Своєю чергою, продавець у всіх вищенаведених випадках складає одну загальну ПН, яка так і називається: ПН за щоденними підсумками операцій. Фактично це підсумкова ПН за податковими зобов'язаннями продавця протягом дня. Якщо протягом дня були складені звичайні ПН (на окрему операцію), ясна річ, така операція до податкової накладної за щоденними підсумками не потрапляє.
Операції за готівку кінцевому споживачеві
Один із випадків, коли складається ПН за щоденними операціями, — це постачання товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ). У разі поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві в податковій накладній зазначають суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками. І, як правило, підсумкові суми за такою ПН відповідають фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті. Але якщо протягом дня складалася окрема ПН за товарами (послугами), реалізованими через РРО (зокрема, на вимогу покупця), то ПН за щоденними операціями складається на загальну суму Z-звіту за мінусом суми за такою окремою (окремими) ПН.
На практиці платник ПДВ може мати філії та інші структурні підрозділи, які самостійно постачають товари (послуги), але таким підрозділам не делеговано право на складання податкових накладних. Тоді постає запитання: як головному підприємству — платнику ПДВ скласти ПН — одну загальну за всіма операціями за день чи окремо до кожної філії, точніше, до кожного РРО?
У листі ДФСУ від 03.03.2015 р. №4436/6/99-99-19-03-02-15 повідомляється, що платник ПДВ, який здійснює постачання товарів (послуг) кінцевим споживачам із використанням двох і більше РРО, у т. ч. через структурні підрозділи, має право вибору. На власний розсуд він може прийняти рішення:
— складати окрему ПН за щоденними підсумками операцій, здійснених через окремий РРО, в якій обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті такого РРО (за винятком суми ПН, які могли б складатися окремо);
— складати одну ПН за щоденними підсумками операцій, здійснених через усі РРО (в т. ч. через ті, що є у філіях чи структурних підрозділах). У цьому разі обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій ПН, повинні відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звітах усіх РРО (за винятком суми ПН, які могли б складатися окремо).
Проте у рубриці ЗІР на сайті ДФСУ (http://zir.minrd.gov.ua) у підкатегорії 101.19 зазначено, що податкова накладна повинна виписуватися за щоденними підсумками операцій до кожного РРО окремо.
Від себе зауважимо: будь-який варіант, обраний платником ПДВ, не буде помилковим, адже складання ПН за щоденними підсумками взагалі не передбачено ПКУ — це правило встановлено лише Порядком №957. Платнику ПДВ важливо правильно визначити ПЗ з ПДВ, які проставляються у податкових накладних, на підставі яких складається декларація з ПДВ.
Порядок заповнення ПН
У верхній лівій частині ПН, складеної за щоденними підсумками операцій, робиться помітка «X» про те, що вона залишається у продавця, та зазначається тип причини «11 — Складена за щоденними підсумками операцій». ПН з таким типом причини покупцям не видаються.
У рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» — умовний ІПН «100000000000». Такі реквізити ПН, як місцезнаходження (податкова адреса) покупця та номер телефону, не заповнюються. У п. 12 Порядку №957 сказано, що, у разі коли цим пунктом не визначено порядку заповнення окремих рядків заголовної частини ПН, відведених для заповнення даних покупця, такі рядки не заповнюються (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються). Але Порядком №957 зовсім не уточнюється, як заповнити у такій ПН реквізити «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведених розрахунків».
У ЗІР у підкатегорії 101.19 повідомляється, що у полі «Вид цивільно-правового договору» фіксують вид договору, на підставі якого платник ПДВ здійснює операції з постачання, наприклад: «Договір купівлі-продажу», «Договір виконання робіт», «Договір надання послуг» тощо.
Поля «Дата договору» та «№[цивільно-правового договору]» не заповнюють, а в полі «Форма проведених розрахунків» зазначають — «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек» тощо. Як правило, відображають форму розрахунків, яка відповідає більшості операцій, — «готівка». Але, якщо продавець протягом дня отримує оплату від покупців — неплатників ПДВ безпосередньо на поточний рахунок (покупці здійснюють оплату через касу банку), зручно скласти окрему ПН за щоденними підсумками саме за такими розрахунками. Тоді у полі «Форма проведених розрахунків» можна зазначити «чек» або «через касу банку».
Номенклатура, код товару, одиниця виміру
Насправді незручність складання ПН за щоденними підсумками полягає у вимозі зазначати у графі 3 номенклатуру товарів/послуг постачальника (продавця), а у графі 4 — коди товару згідно з УКТ ЗЕД. Уявіть ситуацію, коли, приміром, у продавця протягом дня через РРО відбувається безліч розрахунків і в касових чеках величезний асортимент, у т. ч. й імпортованих та підакцизних, товарів. Раніше, наприклад, у графі 3 торговці зазначали «Товари в асортименті». Чи змінилися вимоги сьогодні?
Враховуючи вищезгадану консультацію ЗІР підкатегорії 101.19, можна зробити висновок: якщо здійснюється постачання вітчизняних товарів або які не є підакцизними, у графі 3, як і раніше, проставляємо «Товари/послуги в асортименті».
Проте в разі якщо постачаються підакцизні та імпортовані товари, податкові органи вважають: оскільки касові чеки, які складаються за щоденними підсумками операцій, містять інформацію про асортимент товарів, придбаних покупцями, платник ПДВ має можливість згрупувати в такій ПН у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД. Це слід відобразити таким чином:
— окремим рядком — показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;
— окремим рядком — показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за мінусом обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів, при цьому в графі 3 зазначається «Товари/послуги в асортименті».
Відразу зауважимо — це лише позиція податкової, підтвердження якої у Порядку №957 немає. Насправді опис (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість, обсяг та код товару згідно з УКТ ЗЕД є обов'язковими реквізитами ПН. Наявність обов'язкових реквізитів важлива для покупця, якого цікавить ПК з ПДВ на підставі належно складеної ПН. Для кінцевого споживача — неплатника ПДВ це не має значення.
Загалом на практиці більшість торгових підприємств користуються комп'ютерними системами, поєднаними з РРО, і відстежити, скільки саме продано імпортних та підакцизних товарів, цілком реально. Але не слід забувати і про таких платників, які не мають можливості зробити вибірку. Невже їм залишається робити це вручну?! За великим рахунком, платнику ПДВ важливо правильно визначити суму ПЗ з ПДВ, тому некоректне заповнення деяких реквізитів такої ПН не призведе до негативних наслідків для продавця. Максимум, що загрожує платнику ПДВ, зокрема особі, на яку покладено виписування ПН, — можлива спроба накласти адміністративний штраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 163-1 КпАП у розмірі від 5 н. м. д. г. до 10 н. м. д. г. (від 85,00 до 170,00 грн).
Але, безумовно, зловживати встановленими вимогами до обов'язкових реквізитів не треба, тому прийняття рішення залишається за платником ПДВ.
А от графи 5.1, 5.2 — одиниця виміру товарів/послуг, на погляд податкових органів (консультація ЗІР підкатегорії 101.19), не заповнюють. Аналогічний дозвіл стосується і граф 6 «кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг» та 7 «ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість». Хоча, на наш погляд, у графі 5.1 можна вписати — «грн», у графі 5.2 — код «2454», у графі 6 — «1».
Реєстрація ПН в Єдиному реєстрі
З 01.01.2015 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструються абсолютно всі ПН, незалежно від зазначеної в них суми ПДВ і походження товару (імпортний чи українського походження). Це стосується і ПН, складених за підсумками щоденних операцій (додатково див. п. 9 Порядку №957). Відповідно, всі ПН оформляються виключно в електронному вигляді й абсолютно всі реєструються в Єдиному реєстрі. Строк на реєстрацію — 15 календарних днів, наступних за днем складання ПН.
А от штрафні санкції, встановлені ст. 120-1 ПКУ за невчасну реєстрацію ПН, складеної за щоденними підсумками, вважаємо, застосовуватися до платника ПДВ не можуть. Адже із заголовка ст. 120-1 ПКУ випливає, що цією статтею передбачено відповідальність за порушення термінів реєстрації за ПН, що підлягають наданню покупцям.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»