Одна з найпоширеніших причин блокування можливості подати податкову звітність і зареєструвати податкові накладні в електронному вигляді — присвоєння платникові податків так званого стану 9. Що це таке, за що його присвоюють підприємствам і чи правомірні дії податківців, які відмовляють у прийманні податкової звітності в такій ситуації, поговоримо далі.
Стан 9 — що це і кому його присвоюють?
Платникам податків, так само як і аналітикам, тяжко визначити, що ж таке «стан» платника податків, хто його присвоює, а головне — на підставі якого нормативного документа. Але всі сліди ведуть до органів ДФСУ (зрідка згадуються органи податкової міліції), бо саме податківці періодично публікують коди станів платників податків1. При цьому не зазначається джерело встановлених кодів, а наводиться лише їх призначення: вони застосовуються в податкових органах для формування бази даних платників податків.
1 Див., наприклад, тут: http://desn.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3006%3A2012-12-25-08-50-49&catid=341%3A2012-03-16-10-47-25&Itemid=3172&lang=ua.
Код 9 у переліках станів платників податків, що наводяться податківцями, означає, що платникові податків надіслано повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
Міндоходів у листі від 03.04.2014 р. №6161/5/99-99-18-03-01-16 роз'яснювало, що відмова в реєстрації податкових накладних в ЄРПН пов'язана з вимогами нормативно-правових актів, що регламентують порядок ведення ЄРПН. Проте в самому п. 9 Порядку №1246 такої причини, як присвоєння платникові податків стану 9, немає. Судячи з усього, податківці вважають, що наявність такого стану суперечить п. 201.1 ПКУ, адже серед обов'язкових реквізитів податкової накладної є місцезнаходження платника податків, яке в цьому випадку, на думку податківців, не підтверджене, а отже, платник податків спотворює дані в податковій накладній, надісланій для реєстрації. Аналогічний обов'язковий реквізит податкової декларації зазначений і в п. 48.3 ПКУ, тому з тієї самої причини органи ДФСУ відмовляють платникові податків у праві подати і податкову декларацію з такими «непідтвердженими» даними.
Як присвоюється стан 9?
Як роз'яснює Міндоходів у листі від 03.04.2014 р. №6161/5/99-99-18-03-01-16, ст. 93 ЦКУ визначено, що місцезнаходженням юрособи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого здійснюються щоденне управління діяльністю юридичної особи (переважно перебуває керівництво) та ведення обліку. Нагадаємо, що саме місцезнаходження юрособи, відомості про яке містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, є податковою адресою юрособи (п. 45.2 ПКУ).
Згідно з розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 р. №1588, працівники органів ДФСУ проводять або можуть проводити перевірку місцезнаходження платника податків.
Якщо за наслідками вжитих заходів зі встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДФСУ приймає рішення про надіслання відповідному держреєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою ст. 19 Закону про держреєстрацію.
Що це за заходи? Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію, юрособа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, наступного за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юрособу реєстраційну картку за формою 6, затвердженою наказом Мін'юсту України від 14.10.2011 р. №3178/5. У разі неотримання у встановлений термін реєстраційної картки за формою 6 державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення про необхідність надати державному реєстраторові зазначену реєстраційну картку.
Таких самих заходів, на думку головного податкового органу, держреєстратор повинен вжити і під час надходження держреєстратору від органу ДФСУ повідомлення про відсутність юрособи за її місцезнаходженням.
Якщо протягом місяця з дати отримання повідомлення від держреєстратора юрособа не підтвердить відомості або держреєстратору повернено поштове відправлення з таким повідомленням, держреєстратор вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Після цього відомості, що містяться в цьому реєстрі, надаються в електронному вигляді органам ДФСУ. І вже на їх підставі, очевидно, платникові податків присвоюється стан 9, наслідком якого з великою вірогідністю може бути блокування подання звітності та реєстрації податкових накладних. Мало того, в органу ДФСУ виникають підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ згідно з пп. «ж» п. 184.1 ПКУ1.
1 Див. роз'яснення ДФС України http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/140043.html.
Як виправити ситуацію?
Насправді проблема внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юрособи за юрадресою не є новою. Свого часу її розглядав і Держкомпідприємництва — див. лист від 08.09.2008 р. №7572. З цього листа, незважаючи на його давність, можна взяти до уваги декілька важливих моментів. По-перше, відповідно до ст. 1 Закону про держреєстрацію та ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юрособи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юрособи чи закону виступають від її імені. Таким чином, місцезнаходженням юрособи може бути, зокрема, адреса органу управління (керівника) цієї юрособи. Отже, якщо податківці посилаються на відсутність юрособи за юрадресою через те, що за нею значиться житловий будинок або ж квартира, це не може бути підставою вважати, що юрадреса зазначена в Єдиному державному реєстрі неправильно. По-друге, ч. 1 ст. 18 Закону про держреєстрацію встановлено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Отже, головним аргументом на скасування стану 9 є наявність даних про юрадресу в Єдиному державному реєстрі і підтвердження місцезнаходження юрособи за юрадресою, здійснене у порядку, визначеному ст. 19 Закону про держреєстрацію.
Податківці пропонують дуже простий алгоритм скасування стану 9 у платників податків — підтвердьте ваше місцезнаходження, подавши держреєстратору реєстраційну картку за формою 6, той внесе зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, а органи ДФСУ на підставі цих змін скасують стан 9.
Це справді дуже простий алгоритм, і здійснити зазначені дії платник податків зможе досить швидко, держреєстратор внесе зміни ще швидше, справа за податківцями.
І ось тут іноді починаються незрозумілі речі. Або скасування стану 9 відбувається із затримкою з невідомих причин, або податкова міліція і далі не знаходить платника податків і стан 9 йому присвоюється знову, тощо. Численні скарги платників податків, які запевняють, що регулярно підтверджують своє місцезнаходження і там перебувають, але їх періодично «гублять», свідчать про те, що мають місце факти неправомірного присвоєння такого стану.
Як із цим боротися?
Насамперед платникові податків слід подавати реєстраційну картку за формою 6 регулярно, в терміни, встановлені ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію. Маючи на руках підтвердження факту її подання, платник податків зможе боротися як мінімум з однією причиною присвоєння такого стану.
По-друге, вкрай важливо отримувати і читати будь-яку пошту, що надходить від держорганів. Адже якщо вчасно відреагувати на повідомлення про необхідність подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки, можна говорити про те, що присвоєння стану 9 було неправомірним.
Кому платник податків може про це сказати? Наприклад, керівникові органу ДФСУ, який присвоїв йому такий стан, подавши йому письмову скаргу. Хоча наказом Мінфіну України від 02.03.2015 р. №271 затверджено Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в ДФСУ і її територіальних органах, для юросіб такого порядку не передбачено.
Скарга на присвоєння стану 9
Типової форми такої скарги немає, вона подається в довільній формі, але для юросіб повинна містити такі реквізити:
— найменування платника податків, його місцезнаходження (податкову адресу);
— найменування органу ДФСУ, яким ухвалено оскаржуване рішення, дату і номер, назву і суму податку, збору та/або штрафної (фінансової) санкції;
— підстави, на яких оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені органом ДФСУ неправильно або не встановлені взагалі;
— обґрунтування незгоди платника податків з рішенням органу ДФСУ з посиланням на норми законодавства;
— суть вимог і клопотань платника податків;
— відомості про повідомлення або неповідомлення відповідного органу ДФСУ про подання скарги до органу ДФСУ вищого рівня;
— відомості про подання або неподання позовної заяви про оскарження рішення органу ДФСУ до суду;
— адреса, на яку слід надіслати рішення, прийняте за наслідками розгляду скарги;
— перелік документів, що додаються до скарги.
Для розгляду скарг від платників податків є окремий порядок, затверджений наказом Міндоходів України від 25.12.2013 р. №848, — але він застосовується не для подання скарг на дії посадових осіб органів ДФСУ, а для оспорювання рішень, прийнятих органами ДФСУ (наприклад, про нарахування штрафних санкцій за неподання податкової звітності, яку податківці відмовлялися приймати через присвоєння платникові податків стану 9).
Відповідь на таку скаргу має бути надано платникові податків протягом 20 календарних днів. Проте, враховуючи, що орган ДФСУ може відмовитися від її розгляду, найпродуктивнішим у цьому випадку буде зазначити в скарзі не лише факт порушення прав платника податків, а й те, що у разі невжиття заходів для усунення порушень платник податків звернеться до суду. І, звичайно, до суду звернутися. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАСУ, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або інтереси.
Проте слід враховувати, що предметом позову в суді може бути рішення органу ДФС про нарахування штрафних санкцій за неподання податкової звітності, а ось присвоєння стану 9 — лише обставиною, яку суд враховуватиме під час розгляду справи. Адже про присвоєння такого стану рішення платникові податків не надсилається, а підтвердити присвоєння такого стану як причину відмови органу ДФС приймати своєчасно подану платником податків звітність платник податків зможе лише в тому разі, якщо саме така причина відмови буде зазначена, наприклад, у квитанції, надісланій податківцями. У більшості випадків, оскільки платник податків не може підтвердити документально факт присвоєння йому стану 9, а податківці не поспішають допомогти йому в наданні таких доказів, суд не виносить рішення про скасування присвоєного стану 9. Тож оспорити найчастіше вдається лише рішення про нарахування штрафних санкцій, тобто наслідки присвоєння такого стану.
Нормативна база
- КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
- Порядок №1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»