У травні 2015 р. за першою подією (відвантаження товарів) продавець нарахував податкові зобов'язання, виписав та зареєстрував у ЄРПН податкову накладну на покупця — неплатника ПДВ (у полі «Особа (платник податку) — покупець» зазначено «Неплатник», у полі «ІПН покупця» проставлено умовний ІНН «100000000000»). У червні 2015 р. з'ясувалося, що реквізити покупця були подані неправильно: покупець товару насправді був платником ПДВ. Як виправити ситуацію?
Така ситуація часто трапляється у практиці бухгалтерських служб, що відповідають за виписування та реєстрацію ПН. За великого документообігу та наявності постійних нових клієнтів таку неточність можуть допустити навіть досвідчені фахівці системи електронного адміністрування ПДВ. А наслідки — не тішать ані покупців, ані продавців. Перші ризикують втратити податковий кредит, другі вимушені думати, як виправити помилку, щоб не підводити своїх партнерів.
Для ліквідації наслідків продавець товарів повинен виписати РК до ПН, згідно з п. 192.1 ПКУ — для виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у т. ч. не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг) (див. «ДК» №21/2015). Згідно з п. 21 Порядку №9571, у разі виправлення таких помилок, допущених при складанні ПН, постачальник (продавець) складає РК до ПН за формою згідно із додатком 2 до ПН2. У нашому випадку покупець випише РК до ПН із помилковими даними покупця (далі — ПН на неплатника), а також нову ПН на покупця з уже виправленими даними, згідно з наведеними особливостями (див. таблицю). Хочемо звернути увагу, що механізм складання РК для виправлення помилки, зазначеної у цьому запитанні, трактується по-різному. У таблиці наводиться алгоритм дій, який на цьому етапі є актуальним для практичного застосування.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. №957.
2 Форми ПН та додатки 2 до неї — РК — затверджені наказом МФУ від 22.09.2014 р. №957.
Сформований РК підлягає реєстрації в ЄРПН продавцем, попри те що РК зменшує його податкові зобов'язання. Такий порядок реєстрації диктує абз. 4 п. 22 Порядку №957: РК, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до ПН, які не видаються одержувачеві, підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Таким чином, підприємство, що допустило вищезгадану помилку і виправило її шляхом виписування РК, самостійно реєструє такий РК в ЄРПН.
Реєстрації підлягає і нова ПН. Якщо помилку виявили після закінчення 15 календарних днів, то може бути порушено термін реєстрації такої ПН в ЄРПН, адже продавець не встигне зареєструвати ПН не пізніше 15 календарних днів з дати виписування (п. 201.10 ПКУ), з дати виникнення податкових зобов'язань. Якщо терміни такої реєстрації порушено, покупець втрачає суму податкового кредиту з ПДВ у періоді складання ПН, але це право у нього залишиться в періоді реєстрації такої ПН. При цьому продавець наражається на ризик підпасти під штрафи, встановлені ст. 120-1 ПКУ.
Бажане і дійсне
Саме бажання уникнути штрафних санкцій спонукає платників ПДВ розглядати ситуацію, що склалася, під іншим кутом. Зазначена вище методика виправлення помилок передбачає, що від початку була виписана ПН не на того контрагента. У нашому випадку контрагент не змінювався, бо формально «неплатник податку» — це не ідентифікація контрагента, а його характеристика, яка може стосуватися багатьох покупців. А у разі допущення помилки в реквізиті ПН, не пов'язаної зі зміною суми компенсації за проданий товар, платник податку на дату виявлення згаданої помилки має право скласти РК відповідно до п. 192.1 ПКУ. У такому РК усі реквізити заповнюються коректно, а отже, правильно зазначені реквізити повторюються, а реквізит, в якому допущено неточність, заповнюється без помилок. Графи з 1 до 13 не заповнюються (залишаються порожніми).
Такий варіант був би дуже зручним і простим для продавця. Сума його податкових зобов'язань не зміниться. Якщо декларація з ПДВ1 вже була подана до контролюючого органу, то коригування потребують лише дані додатка Д52 до декларації з ПДВ, де рядок із зобов'язаннями у рядку «Інші», відкоригований «у мінус», перекриється додатною сумою податкових зобов'язань щодо контрагента — платника ПДВ.
Але система електронного адміністрування таких неточностей не вибачає. Згідно з чинним шаблоном РК і ПН, складеним податківцями, для СЕА неплатник ПДВ і платник ПДВ — це різні категорії контрагентів, а дані ІПН — критерій для розподілу та ідентифікації контрагентів. На думку автора, продавець товарів справді має право відкоригувати реквізит, користуючись наданою йому можливістю виправити неточність шляхом формування РК до ПН із порожніми графами з 1 до 13 та уточненими реквізитами шапки документа. Проте як реалізувати таке право, враховуючи, що СЕА сприймає помилку в реквізиті «Індивідуальний податковий номер» як критерій визначення, що ПН виписана на конкретного контрагента, і не дає можливості зареєструвати РК, в якому ІПН змінюється, — наразі не зрозуміло. Враховуючи, що електронне адміністрування постійно вдосконалюється, сподіваємося, незабаром така можливість у платників податку з'явиться.
А наразі залишається побажати платникам податку уважніше ставитися до реквізитів партнерів і своєчасно звіряти їх на сайті ДФСУ (http://sfs.gov.ua/reestr_new).
Таблиця
Особливості заповнення РК до ПН на неплатника та формування нової ПН4
|
Поля
|
Дані, рекомендовані для заповнення РК
|
Дані, рекомендовані для заповнення нової ПН
|
| Порядковий номер | Черговий порядковий номер | Новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН на неплатника |
| Верхня ліва частина РК/ПН | Проставляється позначка «Х» і тип причини 02 | Позначка «Х» не проставляється і тип причини 02 («постачання неплатнику податку») не зазначається |
| «Дата складання» | Дата складання ПН на неплатника* | Дата виникнення ПЗ (у нашому випадку дата відповідатиме даті ПН на неплатника) (п. 187.1 ПКУ) |
| Заголовна частина | Дані із заголовної частини ПН на неплатника | Зазначаємо всі реквізити контрагента — платника ПДВ і заповнюємо поля «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Індивідуальний податковий номер покупця» |
| Таблична частина (графи з 1 по 13) | Зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів (послуг) | Зазначаємо обсяг операцій з постачання (у нашому випадку дані відповідатимуть даним ПН на неплатника) |
| * Рекомендація ґрунтується на роз'ясненнях контролерів в ЗІР (категорія 101.19), відповідь на запитання: «Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, в тому числі в полі «ІПН покупця», а також в умовному ІПН?». | ||
Переключаємо увагу
До речі, щоб платники податку не дуже активно намагалися знайти справедливість, нещодавно ДФСУ потішила нас новиною: формування РК до ПН буде можливим не завжди і не для всіх. «Якщо факт здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або оплати відсутній, а платником податку безпідставно складена податкова накладна, то до неї не може бути виписаний розрахунок коригування. Така податкова накладна, у разі її реєстрації в ЄРПН, виключенню з ЄРПН не підлягає3». Тож рекомендуємо платникам податку бути уважними і заздалегідь готовими надати аргументи, які доводять, що для виписування ПН було достатньо підстав, проте у зв'язку з допущеною помилкою податкові зобов'язання за такою ПН слід було анулювати шляхом формування РК, згідно з п. 192.1 ПКУ.
2 Додаток 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».
3 http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/198526.html.
4 Рекомендації, викладені в листі ДФСУ від 17.02.2015 р. №5292/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №10/2015), з виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері контрагента, до уваги не беруться, — так 21.04.2015 р. податківці через ЗІР змінили свою думку щодо зазначеного питання.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»