У зв'язку з розширенням сфери застосування РРО у суб'єктів господарювання з'являються нові запитання щодо роботи з РРО, тимчасом як старі потребують нових відповідей.
Хто зобов'язаний використовувати РРО?
Відповідно до Закону про РРО, при здійсненні готівкових розрахунків, а також розрахунків у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) використовувати реєстратор розрахункових операцій зобов'язані:
— СГ сфери торгівлі та громадського харчування;
— СГ при наданні послуг;
— платники ЄП 2-ї і 3-ї груп (крім платників ЄП 2-ї і 3-ї груп — фізосіб, які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі та платників ЄП 1-ї групи), додатково див. «ДК» №22/2015;
— комерційні агенти банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
Крім того, ст. 9 Закону про РРО передбачено низку операцій, що їх за виконання певних вимог можна здійснювати без РРО.
Якщо СГ отримуватиме оплату виключно у безготівковій формі, зокрема шляхом внесення покупцями готівки на поточний рахунок через касу банку, то РРО застосовувати не треба і штрафи за його відсутність не накладатимуться.
Яка відповідальність за відсутність РРО?
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО, у разі встановлення протягом календарного року під час перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи розмір штрафних санкцій становить:
— за порушення, вчинене вперше, — 1 грн;
— за порушення, вчинене вдруге, — 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);
— за кожне наступне вчинене порушення — у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Проте п. 1 ст. 17 Закону про РРО встановлює й інші види порушень, які можуть повторюватися. Пам'ятайте: оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то кожне наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням (див. лист ДФСУ від 31.07.2014 р. №862/7/99-99-22-06-03-17/34). Тож щоразу, коли СГ повинен був застосувати РРО, але цього не зробив, це вважається окремим порушенням.
Зверніть увагу: підприємства, установи й організації всіх форм власності при наданні послуг, розрахунки за які здійснюються в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), з 01.01.2015 р. зобов'язані використовувати РРО. Раніше ті юрособи, які не належали до підприємств торгівлі та громадського харчування, при оформленні розрахунків за послуги у касах прибутковими ордерами звільнялися від використання РРО, але з 01.01.2015 р. п. 1 ст. 9 Закону про РРО зазнав змін.
Проте у разі порушення цієї вимоги, тимчасово, до 01.07.2015 р., продавці послуг звільняються від санкцій. Аналогічні тимчасові звільнення від санкцій діють при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції). На сьогодні залишилося проблемним питання щодо використання РРО у разі замовлення або оплати товарів (послуг) через Інтернет (додатково див. «ДК» №22/2015). Пункт 13 ст. 9 Закону про РРО, який звільняв від застосування РРО при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), з 01.01.2015 р. вилучено.
Який розрахунковий документ слід видавати при оплаті через Інтернет?
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону про РРО, продавці інтернет-магазинів зобов'язані видавати клієнтам розрахунковий документ установленої форми. Та спершу слід з'ясувати, чи РРО їм взагалі потрібен. Проблема тут пов'язана з тим, що з 01.01.2015 р. зі ст. 9 Закону про РРО вилучено п. 13, який при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) звільняв суб'єктів електронної торгівлі (комерції) від використання РРО та РК.
Наприклад, у листі ДФСУ від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15 (див. «ДК» №17-18/2015) повідомляється: «При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.
Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується» (виняток ДФСУ робить тільки для зазначених у листі операцій!).
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, «місце проведення розрахунків» — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Отже, є певний ризик, що в разі продажу товарів через Інтернет податківці вимагатимуть від продавця застосовувати РРО1.
А якщо так, має бути фіскальний касовий чек. Форма №ФКЧ-1 касового чека з переліком обов'язкових реквізитів наведена в додатку 1 до Положення №614.
Водночас є п. 12 ст. 9 Закону про РРО, який звільняє від використання РРО, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. Це дає можливість продавцю видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ у вигляді, наприклад, товарного чека (який, на наш погляд, повинен містити обов'язкові реквізити касового чека).
Чи потрібен РРО при торгівлі продукцією власного виробництва?
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про РРО, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва юрособи всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах підприємств з оформленням прибуткових касових ордерів, РРО та розрахункові книжки не застосовують.
Водночас касовий апарат можна використовувати для власних потреб без реєстрації в ДФСУ. Такий касовий апарат використовується СГ виключно для внутрішнього контролю обігу готівки.
Касовим апаратам, які пройшли реєстрацію в податкових органах, присвоюється власний номер, вони є фіскальними РРО. У цьому разі з дати занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізації та опломбування в центрі сервісного обслуговування на СГ поширюються всі вимоги ст. 3 Закону про РРО (додатково див. «ДК» №21/2015).
Зверніть увагу: жодного винятку для власновиробленої продукції підприємців п. 1 ст. 9 Закону про РРО не передбачає. Як наслідок, підприємці, які здійснюють реалізацію продукції власного виробництва у готівковій формі, повинні використовувати РРО. Пояснюється це тим, що підприємці не можуть приймати готівку з оформленням прибуткових ордерів, бо не ведуть касової книги. Виняток передбачено тільки для платників ЄП, зазначених у п. 296.10 ПКУ (групи 1 — 3), але й він з 01.07.2015 р. зазнає змін2.
1 Від себе додатково рекомендуємо щодо використання РРО за зазначених умов отримати індивідуальну податкову консультацію за нормами ст. 52 ПКУ.
2 Див. статтю О. Водоп'янової «Застосування РРО платниками ЄП» у «ДК» №22/2015.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»