ФОП — платник єдиного податку другої групи (у свідоцтві платника єдиного податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна») отримує дохід за договором оренди нежитлового приміщення. За окремим рахунком орендар сплачує орендодавцеві відшкодування комунальних послуг. Чи оподатковується єдиним податком сума такої компенсації? Яку ставку єдиного податку слід застосовувати? Чи відрізняється облік таких операцій у платників третьої групи?
Послуги, що їх надають підприємства комунального господарства для забезпечення необхідних умов експлуатації приміщень, споживаються користувачами таких приміщень. При укладенні договорів оренди саме орендарі експлуатують приміщення і є кінцевими споживачами комунальних послуг. Проте, як правило, не орендарі, а власники приміщень самостійно укладають договори на споживання комунальних послуг з обслуговуючими підприємствами. А отже, власники нерухомості — орендодавці оплачують вартість комунальних послуг, фактично спожитих орендарями. Обов'язок орендаря відшкодувати такі витрати орендодавця, як правило, встановлюється в договорі оренди.
Орендна плата — це фіксований платіж за користування майном, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ1). Сума щомісячно споживаних комунальних послуг, які забезпечують комфортні умови перебування в приміщенні, не може бути фіксованою, оскільки залежить від тарифів і обсягів споживання. Саме через це орендодавці, які хочуть отримати компенсацію витрат на комунальні платежі, часто укладають договори оренди, в яких передбачено відшкодування комунальних платежів окремо, а не у складі орендної плати.
Насправді розмір орендної плати та компенсація комунальних послуг можуть бути встановлені договором на різних умовах:
1) розмір орендної плати встановлюється у вигляді фіксованої суми, при цьому комунальні платежі погашаються власником приміщення самостійно за свій рахунок;
2) розмір орендної плати встановлюється у вигляді фіксованої суми, при цьому компенсація вартості спожитих орендарем комунальних послуг не обумовлена в договорі оренди і не включається до складу орендної плати, але сплачується орендарем за окремими рахунками, що їх перевиставляє орендодавець;
3) розмір орендної плати складається з фіксованої та змінної частин, при цьому відшкодування комунальних платежів є складовою частиною орендної плати.
Звичайно, найлегше, якщо орендар самостійно укладає договір на споживання комунальних послуг з постачальниками. У такому разі, як і у вищезгаданому першому варіанті, запитань не виникає: оскільки немає компенсації, то немає й оподатковуваного доходу.
Щодо другого та третього варіантів, то варто звернути увагу на різницю в оподаткуванні.
Насамперед уточнимо, що для платника єдиного податку (і фізичної, і юридичної особи) згідно з п. 292.1 ПКУ доходом вважається будь-який отриманий дохід. Далі треба визначити ставку, яку слід застосовувати до різних видів доходів залежно від виду діяльності та групи, а також обмеження, які можуть стосуватися таких платників.
Якщо в договорі оренди визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації) (варіант три), то суми коштів, що надходять ФОП-орендодавцю як сплата комунальних платежів, повністю включаються до його доходу від здійснення ним діяльності з надання послуг, які зазначені у свідоцтві платника єдиного податку (у реєстрі платників єдиного податку1), — надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна. Як наслідок, застосовується фіксована ставка єдиного податку, встановлена для платника єдиного податку другої групи.
1 Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. №1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (http://www.sfs.gov.ua/rpep).
Зверніть увагу! «Єдиноподатник» другої групи має право здавати в оренду житлову нерухомість загальною площею до 100 кв. м і нежитлову нерухомість загальною площею до 300 кв. м, що перебувають у його власності (пп. 291.5.3 ПКУ).
Якщо договором оренди не передбачена сплата орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем (варіант два), то сума таких платежів для платника єдиного податку другої групи включається до доходу, отриманого від видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, і до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з пп. 2 п. 293.4 ПКУ — у розмірі 15%. Саме таку позицію висловили і податківці на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в підкатегорії 107.04, відповідаючи на запитання: «Чи включається до доходу ФОП — платника ЄП другої та третьої груп відшкодована орендарем сума комунальних платежів?».
Варто зазначити, що згідно з підпунктом 2 п. 293.4 ПКУ вищезгадане правило не стосуватиметься платників єдиного податку третьої групи: для таких суб'єктів господарювання до наданої суми компенсації комунальних послуг застосовуватиметься ставка 2% (для платників ПДВ) або 4% (для неплатників ПДВ).
Таким чином, платникам єдиного податку другої та третьої груп слід уважно ставитися до формулювань, укладаючи договори оренди, щоб уникнути ризику застосування підвищеної ставки єдиного податку до компенсаційних платежів. Ми рекомендуємо у жодному разі не допускати у своїй діяльності отримання компенсаційних виплат за другим варіантом — коли орендар сплачує орендодавцеві відшкодування комунальних послуг з окремого рахунку, але умови договору оренди не встановлюють таких правил.
Наші рекомендації ґрунтуються ще на одному важливому правилі. Незалежно від групи єдиного податку платник зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися види діяльності, не зазначені в реєстрі платників єдиного податку (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ). Це означає, що якщо сплата податку за підвищеною ставкою чекає тільки на другу групу, то перейти на загальну систему оподаткування доведеться платникові як другої, так і третьої групи.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»