ПДВ із мінусом: подальша доля
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали станом на 01.02.2015 р. від'ємне значення з цього податку. Але навіть після подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається сумнів: а чи правильно була складена декларація і як відображати таке від'ємне значення з ПДВ у наступних звітних періодах? Спробуймо з'ясувати разом.
ЄСВ: мінімум чи факт?
Запровадження нової форми звіту з ЄСВ, а також останні роз'яснення від ДФСУ знову потребують аналізу щодо нарахування та відображення у звітності мінімального страхового внеску з ЄСВ роботодавцями, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Невраховані ПЗ з ПДВ минулого року
Платник ПДВ у травні 2015 року виявив помилку за звітний період травень 2014 року: за отриманим авансом у сумі 66 тис. грн від неплатника ПДВ не визначено ПЗ з ПДВ. Як виправити помилку, враховуючи, що платник ПДВ має від'ємне значення попередніх періодів (листопад, грудень 2014 р.) у сумі 70 тис. грн? Чи будуть штрафні санкції за невчасно зареєстрованою ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Облік ремонтів і поліпшень ОЗ з 2015 року
Зміна з 2015 р. алгоритму обчислення податку на прибуток не могла не стосуватися обліку ремонтів та поліпшень основних засобів. Відтепер у цьому питанні керуємося правилами бухгалтерського обліку. Розгляньмо порядок обліку ремонтів і поліпшень основних засобів.
Як використати переплату з ПДВ
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових зобов'язань, які залишилися непогашеними станом на 1 лютого 2015 р. У травні 2015 р. підприємство здійснило оподатковувану ПДВ операцію — відвантаження товару, причому сума ПДВ за цією операцією виявилася меншою, ніж сума переплати на особовому рахунку. Податкова накладна зареєстрована вчасно. Чи треба платити ПДВ на рахунок у системі електронного адміністрування, адже на особовому рахунку значиться переплата? Яким чином дані щодо переплати обліковуються контролюючими органами?
Розстрочений податковий борг — не без штрафів
Підприємство уклало договір про розстрочення податкового боргу. Через брак коштів немає змоги вчасно сплачувати платежі. Податкова застосовує штраф за ст. 126.1 ПКУ за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання. Підприємство вважає, що йдеться про податковий борг, який не сплачено не у строки, встановлені кодексом, а у строки, визначені договором про розстрочення. Причому у договорі немає жодної згадки про нарахування пені. За пп. 100.12.1 ПКУ єдиний вид відповідальності за порушення умов розстрочення — лише розірвання договору. Чи є правомірними дії податкового органу з нарахування штрафу щоразу за прострочення чергового платежу, адже договір не розірвано?
Продаж автомобіля фізособі
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль — основний засіб — фізособі. Але у зв'язку з цією операцією у бухгалтерів виникає чимало запитань, особливо в світлі постійних змін законодавства. Відповіді на багато запитань ви знайдете в статті.
Комунальні платежі у «єдиноподатника»
ФОП — платник єдиного податку другої групи (у свідоцтві платника єдиного податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна») отримує дохід за договором оренди нежитлового приміщення. За окремим рахунком орендар сплачує орендодавцеві відшкодування комунальних послуг. Чи оподатковується єдиним податком сума такої компенсації? Яку ставку єдиного податку слід застосовувати? Чи відрізняється облік таких операцій у платників третьої групи?
Питання обліку запасів
З початку 2015 р. сума податку на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим податківці отримали право перевіряти правильність ведення бухобліку, правильність та повноту визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Тож питання бухобліку стають дедалі актуальнішими. Розгляньмо деякі питання бухобліку виробничих запасів за П(С)БО.
POS-термінал без РРО: чи можливо?
Юридична особа на загальній системі оподаткування торгує побутовою технікою через інтернет-магазин. Роздрібних торгових точок не має в своєму розпорядженні. Розрахунки за товари, продані через інтернет-магазин, відбуваються тільки за безготівковим розрахунком. Підприємство має виставковий центр, в якому демонструються зразки товарів, що продаються через інтернет-магазин. Згідно з положенням про виставковий центр, затвердженим директором підприємства, продаж товарів за готівку чи за допомогою банківських карток у виставковому центрі не передбачено. Проте іноді покупці бажають придбати виставковий екземпляр товару за готівку або за умови оплати карткою. Чи може підприємство поставити POS-термінал у виставковому центрі, щоб покупці мали змогу розрахуватися банківською платіжною карткою, але при цьому не встановлювати РРО, бо продаж товарів за готівку на підприємстві не здійснюється та не планується?
Рядок 22.1 декларації з ПДВ
У чинній з лютого 2015 р. формі декларації з ПДВ, затвердженої наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. №966 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. №13 (далі — Наказ №966), з'явився новий рядок — 22.1 «з рядка 22 сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації». Для чого він потрібний і яке значення в ньому зазначається, проаналізуємо далі.