Ціна в євро, оплата в доларах

Враховуючи нестабільну ситуацію на валютному ринку, на практиці сторони ЗЕД-договору іноді змінюють валюту розрахунків. Проаналізуймо, які це спричинює наслідки в обліку суб'єкта господарювання-резидента.

При укладанні договорів купівлі/продажу товарів між українськими СГ та іноземними суб'єктами незалежно від форм власності та видів діяльності слід застосовувати Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). У межах аналізу нашої ситуації ми не розглядатимемо, як укладаються ЗЕД-контракти, — нас цікавить лише питання зміни валюти договору. Зауважимо тільки, що договір укладається відповідно до Закону про ЗЕД та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

В умовах договору (контракту), зокрема, визначають ціну одиниці виміру товару та загальну вартість товарів, а також валюту контракту. Відповідно до п. 1.1 Інструкції №136, валюта ціни — це будь-яка валюта, в якій встановлюється, за умовами договору, ціна товару. А валюта платежу — це будь-яка валюта, в якій здійснюється, за умовами договору, оплата товару. З наведених визначень можна зробити висновок, що ціна й оплата не обов'язково мають бути в однаковій валюті, проте такі показники обов'язково зазначають у договорі.

На практиці у частині контракту щодо форми розрахунків зазвичай наголошують на такому: «1. Платежі за товари, поставлені у рахунок цього Договору (контракту), мають бути здійснені Покупцем у _____ (назва валюти) _____ протягом ____ днів...». Крім цього, якщо в договорі валюта ціни не відповідатиме валюті платежу, у платіжних умовах договору додатково зазначається курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу. І як підкреслено у спільній постанові КМУ та НБУ від 21.06.95 р. №444, що визначає типові платіжні умови у зовнішньоекономічній діяльності, найбільш прийнятними умовами перерахунків як за експортом, так і за імпортом є такі: «Платіж має здійснюватися у (назва валюти платежу) за середнім курсом на день, що передує дню платежу на ______ валютному ринку». Отже, робимо висновок, що у контракті важливо передбачити порядок перерахунку валюти ціни у валюту платежу.

У цьому разі банк, як встановлено у п. 1.4 Інструкції №136, з метою контролю за повнотою розрахунків за імпортною операцією використовує передбачені у договорі умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Але за відсутності у договорі умов, що дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким відбувається перерахунок, банк з метою контролю використовує:

а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша — не є гривнею;

в) курс на останню дату публікації у «Financial Times», яка передує даті платежу, — у решті випадків.

Скажімо, товар, отриманий за ціною, встановленою в євро, оплачено в доларах. Як відобразити ЗЕД-операцію в обліку резидента-імпортера? Чи виникають курсові різниці у цьому разі? Розгляньмо на прикладі.

Приклад Підприємство у березні 2015 р. імпортувало товар на суму 2000 євро на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнення — 25,40 грн/євро. На дату балансу 31.03.2015 р. курс НБУ становить 25,25 грн/євро.

Оприбуткування товару під час первісного визнання відображається у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати визнання активів. Якщо перехід права власності на товари відбувся на дату розмитнення, то використовується курс НБУ на початок дня дати розмитнення товару.

Одночасно в імпортера виникають зобов'язання, які будуть сплачені у фіксованій сумі грошей, а це означає, що такі зобов'язання є монетарною статтею балансу. Монетарні статті в іноземній валюті підлягають перерахунку на дату балансу і відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу. Згідно з п. 8 П(С)БО 21, на дату балансу визначають курсові різниці. Аналогічний перерахунок суми такої кредиторської заборгованості має відбутися і на дату її погашення (за курсом НБУ на початок дня дати оплати).

Відповідно до укладеної у квітні 2015 р. додаткової угоди у контракті передбачили, що постачання здійснюється в євро, а оплата — в доларах США. У додатковій угоді передбачили крос-курс перерахунку валют, платіж здійснюється у доларах США за крос-курсом євро/долар США, який встановлюється у такому співвідношенні: 1 до 1,130. Курс НБУ долара США на дату укладання додаткової угоди становить 23,00 грн/дол., а курс НБУ євро — 25,42 грн/євро. На дату переведення зобов'язань в іншу валюту теж слід визначити курсові різниці. Курс НБУ на дату оплати становить 22,50 грн/дол. Відображення в обліку див. у таблиці.

Таблиця

Операція імпорту товару при зміні валюти платежу

Нормативна база

• Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.91 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
• Інструкція №136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. №136.
• Положення про форму ЗЕД-договорів — Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 06.09.2001 р. №201.
• П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»