Скидається на те, законотворча діяльність так захопила Мінфін, що годі зупинитися. Причому готовності за один раз внести всі актуальні зміни та коректно виписати перехідні положення для окремих періодів не спостерігаємо. З березня 2014 року маємо вже вчетверте (!) оновлену форму податкової накладної. Динаміка оновлення форм податкових накладних за останні три місяці, здається, має на меті випробувати бухгалтерів «на виживання». Причому бухгалтери, як завжди, поставлені в ситуацію, коли вони мусять виправдовуватися, навіть якщо оновлені форми набирають чинності заднім числом.
Чергові зміни до форми ПН
Наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. №13 було внесено зміни, зокрема, до форми ПН та порядку її заповнення.
Зміни набрали чинності 30 січня 2015 року, тож саме з цієї дати варто би використовувати нову форму ПН. Але річ у тім, що не всі розробники програмних продуктів вчасно оновили чинну форму податкової накладної, тож перекладати на плечі бухгалтерів чергові неузгодженості дій законотворців та розробників програмних продуктів щонайменше нелогічно: бухгалтери фактично не мали вибору, яку форму ПН їм використовувати (нову чи стару), реєструючи їх 30 та 31 січня 2015 р. Тим більше що ПН, оформлені та зареєстровані в ці дати навіть за старою формою, містять заповнені всі обов'язкові реквізити ПН, а саме ці реквізити та факт реєстрації такої ПН в ЄРПН дають право покупцю на ПК з ПДВ.
Суть змін
Відповідно до пункту 3 наказу Мінфіну від 23.01.2015 р. №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», під табличною частиною форми ПН слова «і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних» вже вилучені. По суті, це нововведення є логічним, адже платникам ПДВ вносити ПН до реєстру тепер просто немає потреби: з 01.01.2015 р. обов'язок ведення реєстрів ПН скасовано, норми п. 201.11-1 ПКУ зобов'язують вести тільки реєстр документів-«замінників ПН». Так чи інакше, навіть не у всіх програмних продуктах ця фраза відображається на екрані, тому й про необхідність коригувань ПН, виписаних уже після 30 січня з цими словами, не йдеться.
Важливими є зміни щодо проведення коригувань. Так, до п. 21 Порядку №9571 внесено зміни, суть яких така. Якщо ми припустилися помилки, яка не пов'язана зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг і не призвела до спотворення суми ПДВ (наприклад, неправильна назва контрагента, неправильна адреса платника податків, неправильна номенклатура тощо), виправити її слід, склавши РК, в якому достатньо просто зазначити правильні дані — обнульовувати в такому разі первинну операцію через РК із «мінусом», а потім із правильними даними не треба. Достатньо в розрахунку коригування проставити тільки виправлені дані. Незрозуміло, як заповнювати табличну частину РК, якщо помилки припустилися саме в табличній частині ПН, але суми ПДВ ця помилка не стосується (наприклад, неправильно зазначена номенклатура товару). Судячи з прочитання норми абз. 5 п. 21 Порядку №957, табличну частину слід заповнити лише тими даними, які ми правимо (наприклад, якщо ПН містила в собі 200 позицій, а внести правки нам треба тільки до 2-х позицій, то в РК ми повинні зазначити лише ці 2 позиції і лише одного разу). Але постає запитання: якщо ми не зазначимо ці позиції спочатку з мінусом, а потім із плюсом як такі, що замінюються, і не продублюємо ті 198 позицій номенклатури з ПН, що залишилися, яким чином невідображені 198 позицій буде враховано в наших ПЗ з ПДВ? І яким чином відбуватиметься заміна колишніх зазначених 2-х позицій на нові, адже, дотримуючи прямої норми абз. 5 п. 21 Порядку №957, ми фактично не можемо пояснити податківцям, які саме позиції підлягають заміні на нові. Дуже прикро, що ДФСУ не спроможна прописати норми Порядку №957 так, щоб вони не потребували подальших уточнень або роз'яснень. Увага: такий алгоритм не можна застосовувати, якщо йдеться про неправильно зазначений порядковий номер ПН та дату її складання — ці два реквізити забезпечують ідентифікацію ПН і змінені бути не можуть.
Щодо реєстрації РК постачальником (продавцем) визначено чітку часову межу — 1 лютого 2015 р. Усі РК до всіх податкових накладних, які були складені до 1 лютого 2015 року, а також РК до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) — платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН виключно постачальником (продавцем). Після цієї дати РК на зменшення суми ПДВ реєструє вже покупець1, але тільки якщо ПН, до якої виписується такий РК, мала місце після 1 лютого 2015 р. (п. 22 Порядку №957 та п. 16 Порядку №5692).
1 Чинний механізм реєстрації РК на зменшення ПК покупцем позбавляє продавця будь-якого захисту його інтересів. Наприклад, за домовленістю з контрагентом продавець повертає покупцю його передоплату, натомість той зволікає з реєстрацією РК на зменшення свого ПК з ПДВ — законних важелів впливу на покупця в такій ситуації немає.
Норми п. 9 та п. 20 Порядку №957 доповнені ще одним типом причини, коли ПН виписується, реєструється в ЄРПН, але залишається у продавця. Отже, тип 17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Після появи типів причин 15 та 16 точилися дискусії, як бути виробникам товарів, робіт, послуг, адже ні ціна придбання, ні балансова (залишкова) вартість тут не були доречними. Завдяки коментованим змінам маємо окремий тип причини саме для виробників — 17. Загалом причини 15, 16 та 17 додані для ідентифікації ПН, виписаних на виконання вимог п. 188.1 ПКУ на перевищення ціни придбання, собівартості товарів/послуг та балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичними цінами їх постачання.
Від себе додамо, що помилки у вищезазначених типах причин не призведуть до жодних штрафних санкцій, адже норми ст. 120-1 ПКУ орієнтовані на ПН, що видаються покупцям, а в цьому разі ПН контрагенту не видається, тож факт невизнання такої ПН під час перевірки наближається до нуля. А отже, помилки в таких реквізитах, як тип причини, можна не виправляти.
Порядок складання ПН постачальниками електричної енергії дещо уточнено. Абзац 3 п. 4 Порядку №957 тепер визначає для цих платників ПДВ такий алгоритм: податкові накладні складають щодекади на суму надходжень коштів, а в останній день місяця складають податкові накладні або ж розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії (з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця). Зверніть увагу: такий алгоритм застосовують лише постачальники електроенергії; орендодавців, що перевиставляють до компенсації вартість спожитої орендарем енергії, такий алгоритм не стосується.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор