• Посилання скопійовано

Розрахунки з СГ із Криму

Після набрання чинності Законом про ВЕЗ «Крим» постало чимало запитань щодо розрахунків із СГ із ВЕЗ «Крим». На частину з них дає відповідь НБУ у Постанові №699 (див. «ДК» №46/2014), що набрала чинності 05.11.2014 р.

Переказ коштів

У Постанові №699 передбачено, що особи, які перебувають (зареєстровані/постійно проживають) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються до нерезидентів (за інвестиційними операціями — до іноземного інвестора), зокрема щодо проведення розрахунків.

У пункті 6.5 Закону про ВЕЗ «Крим» зазначено, що з метою оподаткування та митного законодавства договори, укладені між СГ із ВЕЗ «Крим» та СГ із материкової України, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Відтепер не тільки з метою оподаткування та митного законодавства, й для розрахунків такі договори вважатимуться ЗЕД-контрактами (п. 1 Постанови №699).

Таким чином, на всі перекази з Криму чи до Криму поширюватимуться ті самі вимоги, що й до переказу коштів за межі України чи з-за її меж. Отже, у таких операціях потрібно буде дотримувати вимог Правил №496. Такі перекази можна здійснювати у гривнях або іноземній валюті 1-ї та 2-ї груп Класифікатора.

Крім того, виходить, що на операції із резидентами Криму поширюються норми Декрету №15-93. Отже, всі розрахунки з кримським підприємством повинні відбуватися із залученням уповноваженого банку.

Оплата за зобов'язаннями, що пов'язані з майном

Постановою №699 передбачено додаткові особливості розрахунків, пов'язаних із майном, що розташоване на території Криму. Зокрема, маються на увазі платежі за комунальні послуги та електроенергію тощо за об'єктами нерухомості, розташованими у Криму.

Юрособи можуть переказати до Криму оплату на користь СГ ВЕЗ «Крим» за зобов'язаннями, пов'язаними з розташованим у Криму майном (крім ЦП), що було набуте такими резидентами до набрання чинності Законом про ВЕЗ «Крим» (до 27.09.2014 р.), лише на підставі документів, що підтверджують право власності на таке майно. Крім того, необхідно буде подати документи, що підтверджують наявність підстав для такої оплати зобов'язань: рахунки на оплату комунпослуг, за електроенергію тощо (п. 2 Постанови №699). Найімовірніше, ці документи треба буде подати до уповноваженого банку, і лише після цього він перерахує кошти з поточного рахунка резидента, відкритого у такому банку.

З аналізованих норм стає зрозумілим, що оплатити витрати на орендовані в СГ з ВЕЗ «Крим» чи в «легітимних» місцевих органів влади приміщення (земельні ділянки, нерухомість), які використовуються резидентами України у госпдіяльності, найімовірніше, не вдасться. Адже у Постанові №699 чітко сказано, що оплату можна провести на підставі документів, що засвідчують право власності на нерухомість, а у випадку з орендою таких документів не буде. З цього питання варто дочекатися додаткових роз'яснень від НБУ.

Фізособи-резиденти повинні задекларувати об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в ВЕЗ «Крим» та перебувають в їхній власності. Як здійснюватиметься таке декларування, наразі невідомо. Гадаємо, що, найімовірніше, НБУ мав на увазі відображення такої нерухомості у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (яку затверджено наказом Мінфіну від 01.07.2014 р. №735). Та все ж і тут краще дочекатися роз'яснень.

Таке декларування потрібне для того, щоб можна було провести переказ коштів як оплату, пов'язану з об'єктами житлової нерухомості (оплата комунальних послуг тощо). Для цього до уповноваженого банку подають документ про декларування нерухомості.

Для того щоб провести перерахування за зобов'язаннями за іншим майном, розташованим у ВЕЗ «Крим», до банку слід подати документи, які підтверджують необхідність оплати зобов'язань.

Фізособи повинні проводити такі перекази лише з власних поточних рахунків, відкритих в уповноважених банках.

Інвестиції

Відповідно до п. 2 Постанови №699, інвестиції резидентів в об'єкти інвестиційної діяльності, розташовані (зареєстровані) на території ВЕЗ «Крим», заборонено.

А отримання інвестицій від СГ із ВЕЗ «Крим» прирівнюється до іноземних інвестицій. Тож на такі операції поширюються норми Закону про режим іноземного інвестування та Положення про порядок іноземного інвестування.

Кредитні відносини

Пунктом 3 Порядку №699 врегульовано питання кредитних відносин між суб'єктами Криму та українськими банками (власне, питання повернення заборгованості за кредитами). У разі коли боржник погашає кредит у валюті, що відрізняється від валюти кредиту (наприклад, кредит у доларах, а боржник погашає його у російських рублях), банк зобов'язаний:

— здійснити купівлю, продаж (обмін) на міжбанківському валютному ринку України валюти, що надійшла в рахунок виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, у валюту кредиту;

— зарахувати куплену (обміняну) валюту або гривневий еквівалент проданої валюти (якщо кредит у гривнях) у рахунок погашення вимог банку-кредитора за кредитним договором із відображенням у бухобліку банку на відповідних рахунках операцій із погашення заборгованості за наданим кредитом (основного боргу), сплати процентів за кредитним договором тощо.

За операціями з оплати щодо нерухомості та погашення кредитів дозволено проводити розрахунки через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, що відкриті в уповноважених банках (п. 4 Постанови №699). Оскільки на сьогодні у ВЕЗ «Крим» немає українських банків, оплатити такі зобов'язання можна буде і через банк-нерезидент, у т. ч. російський банк.

Переміщення готівки

Фізособи можуть переміщувати російські рублі через адміністративний кордон із ВЕЗ «Крим» за умови їх усного декларування на митниці і лише в межах сум, що не перевищують в еквіваленті 10 тис. грн (пп. 2 п. 12.8 Закону про ВЕЗ «Крим»). Таке саме обмеження продубльовано в п. 7 Постанови №699.

Щодо інших валют діють загальні правила. Так, виходячи з п. 9.2 Закону про ВЕЗ «Крим», при переміщенні готівки через адмінкордон із ВЕЗ «Крим» повинні діяти загальні правила щодо переміщення валютних цінностей через кордон: без декларування — в сумі, еквівалентній 10000 євро (докладніше див. главу 2 Інструкції №148).

Нормативна база

  • Закон про ВЕЗ «Крим» — Закон України від 12.08.2014 р. №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
  • Закон про режим іноземного інвестування — Закон України від 19.03.96 р. №93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування».
  • Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
  • Інструкція №148 — Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджена постановою НБУ від 27.05.2008 р. №148.
  • Класифікатор— Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. №34.
  • Правила №496 — Правила здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, затверджені постановою НБУ від 29.12.2007 р. №496.
  • Положення про порядок іноземного інвестування — Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене постановою НБУ від 10.08.2005 р. №280.
  • Постанова №699 — Постанова Правління НБУ від 03.11.2014 р. №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим».

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру