З нашого підприємства мобілізували кількох працівників. На передовій потрібен транспорт для доставки провіанту, пального, медикаментів, перевезення особового складу. У нас на підприємстві є старенький, але надійний мікроавтобус. Хочемо його передати нашому працівнику, який перебуває в зоні АТО, у користування на період проведення АТО. Після цього ми отримаємо його назад і надалі його застосовуватимемо за призначенням. Як оподатковуються такі операції?
Безоплатне користування
Передання автомобіля у безоплатне користування учаснику АТО варто оформити відповідним договором, в якому позначити строк користування автомобілем (можна зазначити, що автомобіль передається в безстрокове користування) та умови його використання. Сам факт передачі слід зафіксувати актом приймання-передачі авто в користування в довільній формі. Головне — щоб він мав усі реквізити первинного документа, передбачені п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88 з урахуванням п. 2.8 Положення №88.
Оподаткування ПДФО
На жаль, пільги, передбачені пп. 165.1.54 та пп. 170.7.8 ПКУ (ці підпункти внесені до ПКУ Законом України від 02.09.2014 р. №1668-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги», докладніше про ці норми див. в «ДК» №38/2014), на ваш випадок не поширюються, тож така операція оподатковуватиметься ПДФО.
Згідно з пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Отже, безоплатне надання в користування авто вашому мобілізованому працівнику буде додатковим благом. Тому з такого доходу (визначеного за звичайною ціною) слід буде сплатити ПДФО. Мало того, база для сплати ПДФО визначається із застосуванням натурального коефіцієнта згідно з п. 164.5 ПКУ, адже дохід фізособа отримує в негрошовій формі.
Фактично підприємство нині сплатить ПДФО за власні кошти, адже грошового доходу мобілізований працівник від підприємства не отримує (на сьогодні мобілізовані отримують допомогу від держави, яка фактично виплачується за рахунок підприємства). Оскільки ви надаєте авто в користування працівникові, який ще не звільнився (він лише мобілізований, але не звільнений), потім можна буде утримати нарахований ПДФО з його доходу після оподаткування. Додатково див. абз. 2 пп. 169.4.4 ПКУ.
У формі №1ДФ1 такий дохід відображають з ознакою доходу «126».
Податок на прибуток
Згідно з пп. 139.1.1 ПКУ, не включаються до складу витрат платника податку на прибуток витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а зокрема і витрати на фінансування особистих потреб фізосіб, за винятком виплат, передбачених ст. 142 і 143 ПКУ, та в інших випадках, передбачених нормами р. ІІІ ПКУ. На практиці податківці під поняттям «фінансування особистих потреб фізосіб» розуміють саме додаткове благо, що його фізособа отримала. А отже, суми амортизації авто і витрат на його експлуатацію (якщо, звісно, підприємство їх нестиме) за період його використання мобілізованим працівником не потраплять до податкових витрат.
Податок на додану вартість
База для нарахування ПЗ з ПДВ визначається з договірної вартості, що в нашому випадку дорівнює нулю, тож податкових зобов'язань тут не буде (див. п. 188.1 ПКУ1).
1 Пам'ятайте, що ця норма діє лише до кінця 2014 року.
До речі, відповідно до п. 198.5 ПКУ у разі використання ОЗ не в госпдіяльності та не в оподатковуваних операціях слід нарахувати ПЗ з ПДВ. Але пам'ятаймо, що авто надалі передбачається використовувати за призначенням, тож слід буде відновлювати ПК з ПДВ, якщо воно буде повернуте підприємству у стані, придатному для подальшого використання за призначенням.
Як бачимо, варіант з безоплатним користуванням спричиняє більш ніж достатньо клопотів, та ще й невигідний з погляду оподаткування.
Оренда за мінімальну плату
Тож радимо скористатися схемою з передачею в оренду авто учаснику АТО за мінімальну (символічну) плату (наприклад, 10 грн на місяць). Стисло пригадаємо правила оренди.
При укладанні договору оренди автомобіля між підприємством та фізособою (не суб'єктом підприємницької діяльності) потрібно керуватися главою 58 ЦКУ, а конкретніше § 5 «Найм (оренда) транспортного засобу».
За договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦКУ).
Згідно з ч. 1 ст. 799 ЦКУ, договір оренди транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо однією зі сторін є фізособа, ще й підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). Договір оренди передбачає, що за передане орендарю майно орендодавець отримує плату (ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 762 ЦКУ). Орендна плата за вибором сторін може встановлюватися у грошовій або натуральній формі (ч. 2 ст. 762 ЦКУ) — обмежень її розміру ЦКУ не передбачає.
У договорі оренди ТЗ у фізичної особи важливо зазначити періодичність нарахування (місяць, квартал, рік) та відповідно сплати орендної плати за актив (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).
Нагадаємо, що ст. 763 ЦКУ передбачено: договір оренди укладають на строк, установлений договором за погодженням сторін. Якщо ж строку в договорі не встановлено, він вважається укладеним на невизначений строк. У такому разі кожна зі сторін такого договору має право відмовитися від нього в будь-який момент, попередивши про це письмово іншу сторону (ч. 2 ст. 763 ЦКУ).
Згідно зі ст. 801 ЦКУ, орендар зобов'язаний підтримувати ТЗ в належному технічному стані та несе всі витрати, пов'язані з використанням ТЗ. Тож варто укласти з фізособою договір оренди, в якому передбачити, що вона платитиме юрособі символічну плату за авто. У такому разі всі витрати на його експлуатацію нестиме мобілізований працівник. А за підприємством залишається право на амортизацію авто та віднесення таких сум до податкових витрат. Адже, в принципі, авто використовується в госпдіяльності підприємства, бо воно отримує дохід від його експлуатації, хоча й символічний.
Дохід та ПЗ з ПДВ за звичайними цінами визнавати не треба, адже в п. 135.4 та п. 188.1 ПКУ йдеться тільки про договірні ціни. Хоча, звісно, ця операція буде збитковою для підприємства, що неодмінно приверне особливу увагу податківців.
Сам факт передачі авто в користування варто зафіксувати актом приймання-передачі. І не забувайте щомісяця (чи щокварталу, залежно від умов договору) нараховувати орендну плату. В ідеалі орендар повинен оплачувати оренду в строк. Але все-таки, оскільки мобілізований перебуватиме в зоні АТО, варто в договорі чи додатку до нього передбачити, що орендну плату за орендаря вноситиме його повірений. Звісно, нічого страшного, якщо орендар заплатить за оренду наприкінці року або й наприкінці строку експлуатації авто.
Оскільки договір оренди є відплатним, фізособа не матиме податкових наслідків з ПДФО.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»