• Посилання скопійовано

Неплатоспроможний банк: прощавайте, грошики?

Ми помилково заплатили на рахунок підприємства в банку, в якому введено тимчасову адміністрацію. Оскільки наш контрагент повідомив нас, що грошей він не отримав, ми звернулися до банку із заявою про повернення коштів. Проте нас повідомили, що гроші нам повернуть у загальному порядку. Чи має право банк не повернути помилково сплачений платіж?

Шеф, усе пропало!

Кількість українських банків, в яких вводиться тимчасова адміністрація, більшає щотижня. Клієнти таких банків відкривають рахунки в інших банках, про що намагаються вчасно повідомляти своїх контрагентів. Але помилка через людський фактор не виключена і в цій ситуації.

Тож що потрібно знати, якщо ви помилилися та перерахували кошти на поточний рахунок постачальника, в банку якого введено тимчасову адміністрацію?

Спершу зазначимо, що введення тимчасової адміністрації у банківський установі не спричиняє закриття поточних (розрахункових) рахунків клієнтів. У договорі банківського рахунка, як правило, зазначається перелік підстав, настання яких призводить до закриття рахунка. І це або припинення (розірвання) договору про відкриття банківського рахунка, або перелік підстав, наведених у п. 20.1 Інструкції №492.

До речі, навіть система «клієнт-банк» як клієнта банку, так і його контрагента не має відповідних програмних засобів попередження про встановлені «обмеження» на використання поточних рахунків клієнтів у таких проблемних банках.

При цьому тимчасовий адміністратор за погодженням із НБУ має право встановлювати максимальну суму (ліміт), що може бути виплачена протягом одного операційного дня банку, зокрема, на виконання доручень клієнтів, що містяться в розрахункових документах, які надійшли до банку під час дії тимчасової адміністрації, за рахунок коштів, що надійшли цим клієнтам (п. 3.9 розділу ІІІ «Організація роботи тимчасового адміністратора» Посібника №766).

Загалом спеціальні обмеження чи правила користування розрахунковим рахунком для клієнтів таких установ має визначати НБУ, який призначає тимчасового адміністратора (п. 3.5, п. 3.7 розділу ІІІ «Організація роботи тимчасового адміністратора» Посібника №766).

Тож постає цілком закономірне запитання: як бути, якщо помилково здійснено платіж на клієнта такого банку за рахунком, який ним фактично не використовується, проте й надалі продовжує обслуговуватися банком?

Річ у тім, що нині про введення тимчасової адміністрації — призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — оголошується на офіційному веб-сайті банківської установи. З цієї дати встановлюється графік погашення зобов'язань перед клієнтами.

Але про помилково перераховані кошти в таких оголошеннях не згадується, як і не припиняються банківські операції за відкритими рахунками клієнтів. Тож у цій ситуації слід керуватися загальними нормами чинного законодавства.

Звертайтеся в загальному порядку

Повернення помилково перерахованих коштів від такого проблемного банку здійснюється лише за умови, коли банк не може ідентифікувати належного отримувача таких коштів, як того вимагає ч. 7 ст. 36 Закону про гарантування вкладів. Але оскільки ми заплатили на діючий рахунок, скористатися наведеною нормою у нашій ситуації неможливо. Тож повертати кошти від неплатоспроможного банку можна лише в загальному порядку.

Помилковий переказ

Помилковий переказ — рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Пункт 1.24 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-III
«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Водночас ані Закон про платіжні системи, ані Інструкція №492 не містять відповідного порядку та строків повернення коштів, помилково перерахованих контрагентом клієнта неплатоспроможного банку.

Так, згідно з п. 22.6 ст. 22 Закону про платіжні системи, банк перевіряє наявність усіх належним чином оформлених реквізитів у платіжному документі. Якщо банк припустився помилки та переказав кошти за платіжним дорученням із помилкою, яка не дає можливості ідентифікувати рахунок клієнта (встановити належного отримувача), то банк має право затримати суму переказу строком до чотирьох робочих днів.

У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Порада: ми цілком можемо припустити, що у разі коли покупець вчасно помітив так звані помилкові реквізити (чи контрагент повідомив, що коштів на новий рахунок він так і не отримав), покупець має право звернутися із заявою до обслуговуючого банку про повернення помилково перерахованих коштів у порядку, встановленому у п. 22.6 Закону про платіжні системи для повернення коштів за платіжними документами з помилковими реквізитами. Утім, подана заява на повернення має бути виконана банком-отримувачем максимум протягом 4 робочих днів. Але ситуація ускладнюється тим, що банк визнано неплатоспроможним, відповідно, повернення коштів (тобто перерахування коштів на банківський рахунок ініціатора помилкового переказу) може бути фактично неможливим. Як зазначається у повідомленні (оголошенні) про виплату коштів у певному порядку та у певні строки за окремими договорами, всі наявні кошти спрямовують на виплати клієнтам.

Хто не встиг — той запізнився

Оскільки всі операції з перерахування коштів з банківського рахунка банку припиняються, то, як правило, оголошення про введення тимчасової адміністрації та ліквідацію банку містять вказівки на те, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» (або в «Урядовому кур'єрі», або на веб-сторінці Фонду) оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Задовольняють вимоги кредиторів за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та реалізації майна банку, в черговості, що передбачена ч. 1 ст. 52 Закону про гарантування вкладів.

Водночас зобов'язання проблемного банку повернути ініціатору безпідставно (помилково) перераховані кошти не припиняється фактом призначення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку. Тож суди охоче йдуть на задоволення вимог кредитора повернути помилково перераховані кошти, незважаючи на неплатоспроможність банку, шляхом виконання отриманого та належно складеного платіжного доручення на повернення помилкової суми у строки, визначені чинним законодавством для виконання такого переказу1.

1 Рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2014 р. у справі №910/1901/14 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38905156.

Нормативна база

  • Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
  • Закон про гарантування вкладів — Закон України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
  • Інструкція №492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492.
  • Посібник №766 — Посібник тимчасового адміністратора банку, схвалений постановою Правління НБУ від 24.12.2009 р. №766.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру