Ми отримали запит, у якому податкова посилається на нібито отриманий акт перевірки нашого контрагента. Ми зв'язалися з ним, він відповів, що жодних перевірок за період, зазначений у запиті, у нього не проводилося. Чи можемо ми відмовити у наданні документів? Які будуть наслідки?
Незважаючи на зміни, внесені до пп. 78.1.1 ПКУ, щодо обов'язкового зазначення у запиті фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків, якому такий запит надсилається1, вимог податкового, валютного чи іншого законодавства, податкові органи й далі надсилають запити на власний розсуд. Одним із джерел таких фактів, що свідчать про можливі порушення, на їхню думку, є саме акт перевірки вашого контрагента. Причому, як правило, жодних реквізитів чи назв таких актів у запитах не міститься.
Ми розглядатимемо питання довірчих стосунків із контрагентом, у межах яких факт отримання такої офіційної інформації від контрагента, на нашу думку, є дуже важливим.
Пропонуємо вийти з цієї ситуації максимально законно, враховуючи такі моменти.
По-перше, під час складання запиту інформація про певні порушення чи акти перевірок уже має бути у податкового органу на дату такого запиту, про що податковий орган має повідомити запитуване підприємство.
По-друге, якщо контрагент повідомляє вас про відсутність будь-яких перевірок за відповідний податковий період (зазначений у запиті), то, ймовірно, що АС «Податковий блок» містить відомості про знятий ПК з ПДВ щодо одного з ваших контрагентів, з яким у вас були певні господарські відносини (у додатку 5 відображені податкові накладні). Водночас ще не відомо, чи стосується цей факт саме платника податків, до якого надіслано запит, тобто чи було зазначено в акті перевірки, на який посилається податкова у своєму запиті, факти, що можуть свідчити про наявність порушень з боку такого платника (отримувача запиту).
Звичайно, якщо платник податків вважає за потрібне, він може надати повну та вичерпну відповідь на такий запит. Але слід враховувати всі наслідки невизнання його права на ПК, незалежно від того, чи був запит законним, чи ні.
Тому, за таких обставин надати відповідь все ж потрібно, але ми пропонуємо два варіанти такої відповіді.
Варіант 1. Платник податків відмовляє у наданні документів. При цьому він зазначає, що контрагент офіційно повідомив його про відсутність щодо нього будь-яких перевірок та актів. Але податковий орган може розцінити це як ненадання документів та призначити позапланову виїзну чи невиїзну перевірку на підставі пп. 78.1.1 ПКУ.
Варіант 2. Платник податків може надати відповідь, у якій висловити прохання уточнити зміст запиту — зокрема, підстави для його направлення в частині отриманих актів перевірок та їх реквізитів, вказівок на можливі факти порушень, виявлених цими актами щодо такого платника податків (якому надійшов запит та який надсилає відповідь), а також прохання уточнити перелік документів, які необхідно надати. З огляду на позицію ВАСУ, висловлену в ухвалі від 18.09.2014 р. №К/9991/27352/122, документальну позапланову невиїзну перевірку не може бути призначено за відсутності направлення платнику податків належно оформленого письмового запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень.
1 Зміни внесено Законом України від 24.10.2013 р. №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», набрали чинності з 01.01.2014 р.
При цьому платник податку має бути готовий до обстоювання власної позиції у суді. Адже в цій ситуації кожна сторона спору оцінює свої дії як законні та правомірні.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»