Переселенці, форс-мажор та підтримка держави
Хоч антитерористична операція триває з квітня, кількість запитань без чіткої однозначної відповіді, з якими зіткнулися майже всі СГ, зростає, як снігова куля. На частину з них має дати відповіді низка нових законів. Проаналізуймо, яку підтримку та яке послаблення відповідальності для бізнесу і людей із Криму та зони АТО пропонує законодавець.
Перевірка контрагента, якої не було
Ми отримали запит, у якому податкова посилається на нібито отриманий акт перевірки нашого контрагента. Ми зв'язалися з ним, він відповів, що жодних перевірок за період, зазначений у запиті, у нього не проводилося. Чи можемо ми відмовити у наданні документів? Які будуть наслідки?
Відносини з кримським бізнесом
Закон про ВЕЗ «Крим» (набрав чинності з 27.09.2014 р.) до певної міри висвітлив відносини між материковим бізнесом та кримськими компаніями. Проте однаково виникає багато запитань, відповіді на які мають дати КМУ, ВРУ та ДФСУ. Але на деякі з цих запитань ми спробували відповісти самотужки.
Врахуйте, будь ласка, весь перелік
Під час перевірки податкова врахувала лише договори поставки товарів із контрагентами, накладні та податкові накладні. На документи на доставку та наше листування з контрагентами навіть не було посилання в акті перевірки, про що ми дізналися після його отримання. За результатами перевірки були визнані непідтвердженими госпвідносини з контрагентами та зняті і ПК, і ПЗ з ПДВ. Наших заперечень на акт не було почуто, нам повідомили, що ми «транзитери» і податкового повідомлення-рішення не буде прийнято. Чи можемо ми зобов'язати податкову врахувати ці документи шляхом внесення змін до акта перевірки?
Документи на придбання товару у підприємця
Чи потрібно підприємцю мати документи на наявний у нього товар? І якщо так, то яка відповідальність передбачена, якщо первинних документів на товар немає? Спробуймо з'ясувати.
МШП у запитаннях і відповідях
Малоцінні та швидкозношувані предмети — невід'ємна частина діяльності кожного підприємства. Звісно, досвідчені бухгалтери знають про їх облік чимало. Та все ж деякі моменти варто пригадати.
Курсові різниці за новими правилами
Пункт 153.1.3 ПКУ говорить, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Таким чином, податковий та бухгалтерський облік курсових різниць платники податку на прибуток повинні вести однаково. Як вплинули на такий облік зміни, внесені П(С)БО 21, що набрали чинності з 19.08.2014 р., як саме курсові різниці мають бути відображені в декларації з податку на прибуток за 2014 р., розглянемо в статті.
Відновлення логотипу на автомобілі після ДТП
Після ДТП страхова компанія винної особи відшкодувала підприємству суму, яка навіть наполовину не покриває реальних витрат на ремонт автомобіля. Наш автомобіль має спеціальне розфарбування (логотип та слоган підприємства), яке покриває значну частину автомобіля. Крім того, ми купували різні спецприлади відеоспостереження (відеореєстратор, навігатор тощо). Внаслідок ДТП це все доведеться робити наново. Чи можна відшкодувати витрати на це за рахунок особи, визнаної судом винною у ДТП?
Неплатоспроможний банк: прощавайте, грошики?
Ми помилково заплатили на рахунок підприємства в банку, в якому введено тимчасову адміністрацію. Оскільки наш контрагент повідомив нас, що грошей він не отримав, ми звернулися до банку із заявою про повернення коштів. Проте нас повідомили, що гроші нам повернуть у загальному порядку. Чи має право банк не повернути помилково сплачений платіж?