Наше підприємство — платник ПДВ — у квітні 2014 року отримало послуги від нерезидента. Місцем постачання послуг є митна територія України. Відповідно, при отриманні послуг (а це було першою подією) було нараховано ПЗ з ПДВ. На жаль, помилково наступного місяця — у травні — до ПК з ПДВ не включили ПДВ за такими послугами від нерезидента. Чи можна в наступному періоді показати такий ПК з ПДВ? Чи діє тут правило 365 днів? Якщо ні, то як виправити помилку?
Згідно з нормами п. 180.2 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету в разі постачання послуг нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. За умовами запитання підприємство отримало послуги на митній території України. А отже, підприємству-резиденту при отриманні таких послуг потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ.
Правила оподаткування ПДВ послуг, місцем постачання яких є митна територія України, наданих нерезидентом (не зареєстрованим платником ПДВ) резиденту, встановлені ст. 208 ПКУ.
Отже, згідно з п. 208.2 ПКУ, резидент, який отримує послуги від нерезидента на митній території України, нараховує ПЗ з ПДВ на вартість отриманих послуг за основною ставкою — 20% (на 2014 рік). При цьому датою виникнення ПЗ з ПДВ за такими операціями є або дата списання коштів з рахунка резидента в оплату послуг, або ж дата оформлення документа (акта приймання-передачі тощо), що засвідчує факт надання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій була першою (п. 187.8 ПКУ).
Базою для нарахування ПЗ з ПДВ буде договірна (контрактна) вартість послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни відповідно до законодавства. Якщо вартість послуг прописано в інвалюті, то її перераховують у гривні за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ (п. 190.2 ПКУ).
При отриманні послуг від нерезидента резидент — платник ПДВ складає ПН, зазначаючи в ній суму нарахованого ним ПДВ (п. 1 Порядку №101). Отримувач послуг складає ПН, яка залишається у нього, в одному примірнику з типом причини «14» — «Складена покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента» (п. 10 Порядку №10).
Самонарахований ПДВ резидент повинен включити до ПЗ звітного (податкового) періоду за датою його виникнення.
Нарахований за послугами ПДВ, що потрапив до ПЗ, резиденту — платнику ПДВ можна показати в ПК з ПДВ.
Відповідно до п. 208.2 ПКУ, право на ПК за послугами від нерезидента платник ПДВ отримує у встановленому порядку. А це означає, що згідно з п. 198.2 Кодексу право виникає в наступному звітному періоді за періодом визнання ПЗ з ПДВ за отриманими від нерезидента послугами.
ПК підтверджується ПН за умови, що ПЗ за нею включено до податкової декларації попереднього періоду (п. 198.1, 198.2 та 201.12 ПКУ)2.
У декларації з ПДВ3 суму нарахованого ПЗ з ПДВ за послугами, отриманими від нерезидента, відображають у рядку 7 розділу I «Податкові зобов'язання». А в наступному періоді ПК з ПДВ за такою операцією вже показують у рядку 12.4 (що дає право на ПК) або в рядку 13.3 (обсяг операції, за якою немає права на ПК) розділу ІІ «Податковий кредит» (залежно від напряму використання отриманих послуг).
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. №10.
2 Безумовно, що мета придбаних послуг — це використання в госпдіяльності та в оподатковуваних операціях.
3 Форма декларації, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. №678, далі — Наказ №678.
Тож, як бачите, ПК з ПДВ за послугами від нерезидента можна відобразити лише у наступному звітному періоді за періодом визнання ПЗ з ПДВ за отриманими від нерезидента послугами.
Щодо питання, чи діє в цьому разі правило 365 днів, то тут варто згадати п. 198.6 ПКУ. Він говорить, що право включити ПДВ до ПК протягом 365 календарних днів у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до ПК з ПДВ суми податку на підставі отриманих податкових накладних. Таке право мало би виникати і за ПН, виписаними за отриманими від нерезидента послугами. Але в ситуації, яку ми розглядаємо, жодних ПН від нерезидента отримано не було, мало того, резидент — платник ПДВ сам виписав ПН для самостійного нарахування ПЗ з ПДВ на вимогу п. 180.2 ПКУ. Крім того, самостійно виписана ПН, як сказано в абз. 2 п. 208.2 ПКУ, є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. А таким установленим порядком є п. 198.2 Кодексу, де сказано, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою права на ПК є дата сплати (нарахування) податку за ПЗ, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Відповідно, ст. 208 ПКУ є спеціальною статтею за такими операціями.
Але, все ж таки, чи можна виправити подібну ситуацію? У принципі, вважаємо, так, але визнати її саме як виправлення помилки. Адже чинним законодавством не заборонено виправляти таку помилку.
Так, згідно зі ст. 50 ПКУ, у разі якщо платник ПДВ самостійно виявив помилку в декларації з ПДВ, яку було подано в минулих звітних періодах, то він зобов'язаний виправити таку помилку. Виправляють помилку через уточнюючий розрахунок (далі — УР) за формою, чинною на час його подання (наразі форма затверджена Наказом №678).
При цьому, виходячи із зазначеної статті, УР слід подати навіть у тих випадках, коли помилка, якої припустилися в минулих податкових періодах, не призвела до заниження ПЗ з ПДВ та до недоплати до бюджету.
Для виправлення помилки платник ПДВ може подати УР як самостійний документ (окремо від декларації з ПДВ) або ж подати його як додаток разом із поточною декларацією з ПДВ.
За ст. 50 ПКУ штрафні санкції нараховуються у разі заниження ПЗ минулих податкових періодів. Тож за умовами ситуації санкцій і пені не буде, адже йдеться про відновлення ПК з ПДВ, який може тільки зменшити суму ПЗ до сплати до бюджету за період виправлення.
Отже, УР слід подати для виправлення помилки в травневій декларації, а саме: збільшити показники рядка 12.4 та відповідно відкоригувати рядки, на які він вплинув (зокрема (але не тільки), зменшив ПЗ до сплати до бюджету — рядок 25.1 або збільшив від'ємне значення, що переноситься на наступний період, — рядок 20.2).
Зверніть увагу: якщо виправлення — відновлення ПК у декларації за травень — призвело до збільшення від'ємного значення з ПДВ за звітний період, збільшилися показники рядка 20.2 (значення графи 6 УР), це значення переноситься до рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано уточнюючий розрахунок (п. 6 розділу VI Порядку №6781). Отже, якщо УР подано у червні, виправлений показник враховується у рядку 21.1 декларації за червень.
1 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. №678.
І не забудьте в декларації за червень 2014 року показати правильний (відповідно збільшений з урахуванням виправлення) показник у рядку 21.1.
Звісно, таке виправлення помилки — досить ліберальний підхід (адже право на нього та порядок його здійснення в ПКУ та Порядку №678 не прописано). Тож від себе рекомендуємо звернутися до податкової за місцем реєстрації платника ПДВ за роз'ясненням з цього питання.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»