Серед спеціальних санкцій, які застосовуються до порушників законодавства про зовнішньоекономічну діяльність (далі — ЗЕД), є так званий індивідуальний режим ліцензування. Що це таке, до кого і ким він застосовується та які наслідки має — розглянемо далі.
Що таке індивідуальний режим ліцензування
Індивідуальний режим ліцензування як різновид спеціальних санкцій до порушників передбачено ст. 37 Закону про ЗЕД. У ній зазначається, що застосовується ця спеціальна санкція у випадках порушення суб'єктами ЗЕД цього закону та/або пов'язаних із ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій. Отже, така спеціальна санкція, наприклад, може бути застосована у разі здійснення певної ЗЕД без ліцензії, обов'язковість отримання якої передбачена ст. 16 Закону про ЗЕД, або здійснення експорту та/або імпорту товарів, на які накладено ембарго (див. ст. 17 Закону про ЗЕД), невиконання вимог щодо зазначення відомостей про ЗЕД у фінансовій та статистичній звітності, неналежного ведення її бухгалтерського обліку та аудиту (вимоги щодо чого встановлені ст. 22 Закону про ЗЕД).
Що ж таке індивідуальний режим ліцензування? Він впроваджується як щодо українських, так і щодо іноземних суб'єктів ЗЕД і передбачає здійснення Мінекономрозвитку України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності. Наскільки окремими є такі операції, можна дізнатися з п. 1.4 Положення №47 — це комплекс дій суб'єкта ЗЕД та іноземного суб'єкта господарської діяльності, що підпадає під визначення одного з видів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених ст. 4 Закону про ЗЕД, та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, товарні та в інших формах) за цю разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг).
Оформляти ліцензії на кожну зовнішньоекономічну операцію слід протягом усього строку дії індивідуального режиму ліцензування. І тільки ця разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД, до яких застосовано цей режим.
Коли потрібні разові ліцензії
Тимчасове ввезення товарів на митну територію України чи вивезення за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, що не пов'язане із взаємовідносинами (встановленням або припиненням взаємовідносин) між суб'єктами господарської діяльності, не є зовнішньоекономічною діяльністю та не потребує оформлення разової (індивідуальної) ліцензії.
При здійсненні зовнішньоекономічної операції з давальницькою сировиною відбувається експорт або імпорт послуг з переробки сировини і, відповідно, митне оформлення здійснюється за умови надання суб'єктом ЗЕД, до якого застосована спеціальна санкція, разової (індивідуальної) ліцензії Мінекономіки на зовнішньоекономічну операцію з експорту/імпорту послуг (сума якої дорівнює вартості переробки сировини).
Операції з ввезення/вивезення гуманітарної допомоги не можуть бути віднесені до окремої зовнішньоекономічної операції та не потребують надання разової індивідуальної ліцензії.
При проведенні зовнішньоекономічної бартерної операції митне оформлення здійснюється за умови надання суб'єктом ЗЕД, до якого застосована спеціальна санкція, разової (індивідуальної) ліцензії Мінекономіки на зовнішньоекономічну операцію з експорту/імпорту товарів.
У разі коли у суб'єкта ЗЕД контракт перебуває на стадії виконання, тобто були здійснені фактичні експортні або імпортні поставки товарів до застосування режиму індивідуального ліцензування, разова (індивідуальна) ліцензія оформлюється на обсяг продукції, що повинна бути відправлена на експорт чи надійти за імпортом. При цьому суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності надає Мінекономіки або уповноваженому ним регіональному управлінню ЗЕЗ копії вантажних митних декларацій, які засвідчують здійснення зазначених поставок товарів. На підставі вантажних митних декларацій, які засвідчують здійснення вказаних поставок товарів у п. 21 або п. 41 ліцензії, оформленої Мінекономіки (залежно від того, що було здійснено раніше, експорт чи імпорт), має бути зроблено запис про фактичне виконання контракту на момент отримання разової (індивідуальної) ліцензії, тобто кількість та вартість раніше експортованого/імпортованого товару, та зазначено номери вантажних митних декларацій.
Лист Мінекономіки та ДМСУ
від 05.04.2004 р. №50-38/547, №25/4-41.16/4170 (витяг)
Як запроваджується індивідуальний режим ліцензування? Оскільки цей режим запроваджує Мінекономрозвитку України, то вчиняється це за його наказом. Виглядає це так: міністерство видає наказ, у якому поіменно перераховуються суб'єкти ЗЕД, щодо яких запроваджується такий режим (приклад — наказ Мінекономрозвитку від 22.08.2013 р. №1015).
Як оформляється ліцензія
Разова (індивідуальна) ліцензія (далі — ліцензія) оформляється згідно з Положенням №47.
Видачею ліцензій займаються відділ нетарифного регулювання Мінекономрозвитку України або відповідні підрозділи обласних адміністрацій та міської адміністрації м. Києва (донедавна такі повноваження мала і міська адміністрація м. Севастополя).
Форма ліцензії затверджена як додаток 1 до Положення №47. Безпосередньо до міністерства треба звертатися, якщо такий підрозділ у певній області не сформовано (адже вони створюються за згодою адміністрації), а також якщо вартість здійснених суб'єктом ЗЕД експортно-імпортних (бартерних) операцій перевищує суму, еквівалентну 40 тис. доларів США. Однак щодо вартісного критерію є і винятки: у разі поставки товару в рахунок попередньої оплати — при експорті або попередньої поставки товару — при імпорті отримати ліцензію можна в обласній адміністрації, якщо вартість здійснених суб'єктом ЗЕД експортно-імпортних (бартерних) операцій не перевищує суми, еквівалентної 250 тис. доларів США (пп. 2.1.1 Положення №47). За загальним правилом еквівалент такої суми визначається за курсом або крос-курсом (якщо сума операції виражена в євро або в іншій іноземній валюті, що не є доларом США) НБУ на дату подання заявки для отримання ліцензії.
Для одержання ліцензії подають такі документи (п. 2.2 Положення №47):
— лист-звернення щодо оформлення ліцензії в довільній формі, підписаний керівником суб'єкта ЗЕД на офіційному бланку;
— заявку на ліцензію за формою, що наведена в додатку 2 до Положення №47;
— копії контракту, специфікацій, додатків та інших документів, які є невід'ємними частинами контракту, завірені керівником;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену керівником. Цей документ зазначено в переліку необхідних документів, однак на сьогодні його скасовано. Отже, слід подавати копію витягу з ЄДРПОУ, отриманого від держреєстратора;
— сертифікат про походження товару або експертний висновок із визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТ ЗЕД (подаються тільки для одержання ліцензії на експорт товарів). Ці документи видаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Крім того, суб'єкт ЗЕД має право надати також документи й інформацію, які засвідчують ужиття ним практичних заходів щодо припинення правопорушення. Такі документи та інформація враховуються при видачі ліцензії.
Також, але вже при отриманні оформленої ліцензії, суб'єкт ЗЕД подає до органу, який видає ліцензію, копію платіжного доручення про сплату до бюджету державного збору за видачу ліцензії. Розмір такої сплати встановлений Постановою №5241 і становить 0,2 відсотка вартості товарів (продукції, робіт, послуг). Перерахунок такої вартості з іноземної валюти у гривню здійснюється за курсом, установленим Нацбанком на дату платежу. Звісно, якщо за ліцензією або відмовою у її видачі від імені суб'єкта ЗЕД звертатиметься уповноважена (в тому числі посадова) особа, то вона мусить надати довіреність і документ, який посвідчує особу (як правило, паспорт).
1 Незважаючи на давність цієї постанови, для визначення суми плати за ліцензію й досі застосовується саме вона.
Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше 15 робочих днів з дати реєстрації заявки і наведеного вище пакета документів (п. 2.10 Положення №47). При цьому строк дії зазначається в ліцензії такий, який є необхідним для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції (п. 2.6 Положення №47). Якщо ж цього, запланованого заздалегідь, строку забракло, доведеться переоформлювати ліцензію у такому самому порядку, в якому її було отримано, але вже безоплатно (п. 2.14 Положення №47).
Ліцензія видається у двох примірниках (п. 2.9 Положення №47). Передбачається, що один примірник передається митниці, а другий — уповноваженому банку, через який здійснюються розрахунки за зовнішньоекономічною діяльністю. Зверніть увагу: у разі невиконання зовнішньоекономічної операції в термін, зазначений в оформленій ліцензії, але якщо при цьому поставки товарів та/або їх оплати не здійснювалися, ліцензія переоформлюється лише за умови надання двох примірників раніше виданої ліцензії (п. 2.14 Положення №47).
Як бути, якщо певна окрема зовнішньоекономічна операція вже почалася до запровадження щодо суб'єкта ЗЕД індивідуального режиму ліцензування? На таку операцію також доведеться подавати документи для отримання ліцензії. Зробити це слід протягом п'яти робочих днів після документального підтвердження факту виконання частини цієї операції (п. 2.12 Положення №47).
Порушення режиму
Щоб порушити індивідуальний режим ліцензування, треба докласти чималих зусиль. Адже розрахунки за зовнішньоекономічними операціями контролюються уповноваженими банками і ДПІ, ввезення та вивезення товарів через кордон контролює митниця, а вони не дозволять провести такі зовнішньоекономічні операції без наявності ліцензії. Але є ще й послуги, які суб'єкти ЗЕД можуть надавати без зупинення їх контролюючими органами. Тобто теоретично можлива ситуація, коли цей режим порушено.
За порушення режиму передбачено відповідальність за ст. 16 Закону про ЗЕД: здійснення суб'єктами ЗЕД зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій тягне за собою накладення штрафу в сумі 10% вартості проведеної операції, перерахованої у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день здійснення такої операції. Штрафи стягуються ДПІ на підставі відповідних рішень Мінекономрозвитку у порядку, визначеному ПКУ. Тобто, якщо контролюючий орган (банк, митниця, ДПІ тощо) з'ясують факт порушення суб'єктом ЗЕД індивідуального режиму ліцензування, вони повідомляють про це Мінекономрозвитку, і цей центральний орган вирішує, чи застосовувати штрафні санкції, чи ні. І тільки після рішення про їх застосування ДПІ стягує ці штрафи з порушника.
Закінчення режиму
Як зазначено у ст. 37 Закону про ЗЕД, індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону про ЗЕД та/або пов'язаних із ним законів України. Скасовує цей режим тільки Мінекономрозвитку України. Для цього видається відповідний наказ (приклад — наказ Мінекономрозвитку України від 04.06.2014 р. №640). З метою оперативного вирішення питань, що пов'язані зі скасуванням спеціальних санкцій, між Держмитслужбою та Мінекономрозвитку здійснюється взаємний обмін інформацією у порядку, встановленому спільним наказом цих органів від 26.12.2003 р. №914/380.
Нормативна база
- Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.91 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
- Положення №47 — Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затверджене наказом Мінекономіки України від 17.04.2000 р. №47.
- Постанова №524 — Постанова КМУ від 21.04.98 р. №524 «Про державний збір за видачу разових (індивідуальних) ліцензій із суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон УРСР «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»