Через зростання курсу покупець відмовився від купівлі нашого товару, за який він уже заплатив аванс. За договором у разі розірвання угоди (її повного чи часткового невиконання) покупець сплачує штраф. Тож частину суми авансу за домовленістю ми просто не повертаємо покупцю. Як показати в податковому обліку таку ситуацію? Що буде з ПДВ, а саме: на яку суму слід коригувати податкові зобов'язання?
Податок на прибуток
Спочатку розповімо про нюанси, пов'язані із розірванням договору. Відповідно до п. 135.4 ПКУ, дохід від реалізації, зокрема, товарів визнають у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань. При цьому датою визнання доходу є дата переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ПКУ).
У ситуації, яку ми розглядаємо, поставки товару (тобто переходу покупцю права власності на товар) ще не було і вже, очевидно, не буде. Тож визнавати податковий дохід постачальнику не треба. У зв'язку з цим операції з повернення внаслідок розірвання договору колишньому покупцеві частини передоплати в податковому обліку не показують.
Попутно нагадаємо, що сума передоплати (авансу) до податкового доходу не потрапляє на підставі пп. 136.1.1 ПКУ.
Тепер щодо обліку штрафу, що його покупець має вам сплатити через розірвання договору. Відповідно до пп. 135.5.3 ПКУ, до інших податкових доходів включають суми неустойки (штрафу та/або пені), фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду. Тож сума штрафу за невиконання контрагентом контракту збільшить інший податковий дохід підприємства за датою його фактичного надходження (п. 137.13 ПКУ). Оскільки суму штрафу підприємство утримуватиме зі суми вже сплаченої передоплати, то інший податковий дохід логічно збільшувати за датою прийняття такого рішення (тобто фактично за датою зарахування авансу (чи його частини) в рахунок погашення покупцем штрафної санкції за невиконання правочину).
Зверніть увагу: факт узгодження суми штрафу та зарахування частини авансу як штрафної виплати слід зафіксувати відповідним актом (листуванням чи додатком до договору). Нормативно це не передбачено, але все-таки доцільно, на нашу думку, зафіксувати зміни в договірних відносинах та узгодження повернення коштів і суми штрафної санкції.
У декларації з податку на прибуток1 такий дохід відображаємо в рядку 03 ІД із попереднім відображенням у рядку 03.8 «Суми штрафів (неустойки, пені)» додатка ІД.
1 Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. №872.
Податок на додану вартість
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 187.1 ПКУ):
— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
— дата відвантаження товарів.
Відповідно до п. 188.1 ПКУ, базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначають виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Тож, отримуючи аванс від контрагента, ваше підприємство зобов'язане було нарахувати податкові зобов'язання виходячи зі суми передоплати (адже для вас це перша подія).
Тепер з'ясуймо, як діяти вашому підприємству в разі розірвання договору та повернення частини авансу.
Тут варто пригадати, що, згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (пп. 192.1.1 ПКУ).
Тож за логікою в ситуації, що розглядається, суму раніше відображених ПЗ слід переглянути в бік зменшення, тобто взагалі зняття ПЗ з ПДВ. Для цього, як відомо, постачальник (отримувач авансу) повинен виписати РК на дату фактичного повернення авансу за товар.
Усе було б добре, та ви не всю суму авансу повертаєте, а лише його частину. Решта коштів залишається у вас як штраф за невиконання умов контракту. Тож постає запитання: на яку суму відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ і виписати ПН?
Давайте міркувати логічно. Насамперед нагадаємо, що базою для нарахування ПЗ з ПДВ є договірна вартість. А от до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).
Отже, на суму штрафів нараховувати ПЗ з ПДВ не треба! А частина авансу залишається у вас саме як штраф за непридбаний товар. Виходить, на дату повернення коштів слід відкоригувати ПЗ з ПДВ на всю суму авансу. Адже та частина авансу, яка залишається в продавця, змінила свою суть — тепер це штраф!
Авжеж, ситуація не стандартна. Цілком імовірно, що податківці не будуть у захваті від такої пропозиції перерахування ПЗ. Але інших варіантів просто немає.
Для більшої впевненості та безпеки ви можете звернутися до своєї податкової з проханням розтлумачити ситуацію, як це передбачено статтями 52 та 53 ПКУ.
Як варіант виходу з цієї ситуації, можна було б усю суму авансу перерахувати покупцю. Тоді без проблем застосовуються приписи п. 192.1 ПКУ — і, відповідно, коригується сума ПЗ з ПДВ. Щоправда, після цього залишається сподіватися, що покупець усе-таки сам сплатить штраф. Але, як свідчить практика, несумлінні покупці не завжди платять штрафні санкції. Тому для отримання своєї компенсації доведеться звернутися до суду. А це затратний і довготривалий шлях.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»