Після відносного затишшя в податковому полі законодавець активно взявся за нововведення та «покращення» умов ведення бізнесу в Україні. Законами №11661 та №12002 передбачаються часткове зростання ставок оподаткування та скасування частини пільг. У «ДК» №17/2014 ми аналізували основні зміни стосовно ключових податків та зборів. Проте внесені зміни потребували актуалізації та прийняття ще низки нормативних актів.
«Медичний» ПДВ 7%
Колишня редакція пп. 197.1.27 ПКУ всі поставки лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у т. ч. аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабміном, звільняла від оподаткування ПДВ. Перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, було затверджено постановою КМУ від 08.08.2011 р. №867 (далі — Постанова №867). Зверніть увагу: цей перелік чітко прив'язаний до пільги в межах підпункту «а» підпункту 197.1.3 та підпункту 197.1.27 пункту 197.1 ПКУ.
Проте оновлена редакція п. 193.1 ПКУ відводить для поставок таких об'єктів ставку ПДВ 7%. Згідно з новим підпунктом «в» пункту 193.1 ПКУ, ця ставка застосовується до операцій з:
— постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Держреєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабміном;
— постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано Міністерством охорони здоров'я.
Кабмін Постановою від 23.04.2014 р. №118 затвердив новий перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7% (далі — Постанова №118, див. «ДК» №18/2014). Але передбачається, що цей перелік є тимчасовим: він діятиме з 26.04.2014 р.3 до 01.07.2014 р.
1 Закон України від 27.03.2014 р. №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
2 Закон України від 10.04.2014 р. №1200-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства».
3 Опубліковано в «Урядовому кур'єрі» від 26.04.2014 р. №77.
Крім того, Постанова №118 не має прив'язки до підпункту 197.1.3 ПКУ. Тож виникає закономірне запитання: до яких виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення застосовується пільга з оподаткування ПДВ? Адже саме в Постанові №867 згадувалися товари, які потрапляли під пільгу, зокрема і за пп. 197.1.3 ПКУ. Сподіваємося, нормотворці згадають про пільгу з пп. 197.1.3 ПКУ та видадуть окрему постанову з переліком таких товарів. А поки що тим платникам ПДВ, які все-таки вирішать скористатися згаданою пільгою з ПДВ, варто щодо її застосування проконсультуватися у податківців (ст. 52 та 53 ПКУ).
ПДВ у ЗЕД
Як ми пам'ятаємо, оновлені редакції підпунктів 196.1.16 та 196.1.17 ПКУ виводять з-під переліку об'єктів оподаткування ПДВ операції:
— ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (раніше було 100 євро);
— ввезення на митну територію України у несупроводжуваному багажі, у міжнародних поштових відправленнях, у міжнародних експрес-відправленнях товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (раніше було 300 євро).
Ці зміни в ПКУ запрацювали з 01.04.2014 р. Проте досі відповідні зміни не були внесені до Митного кодексу. І ось нарешті з 26.04.2014 р. вони запрацювали і в МКУ1.
1 Закон України від 10.04.2014 р. №1201 «Про внесення змін до Митного кодексу України».
Крім того, тепер у МКУ чітко зазначено, що офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений НБУ, застосовується саме на тому показнику, що діє на 0 годин дня подання митної декларації або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації, з метою здійснення митних формальностей щодо товарів.
Єдина ставка мита на товари вартістю від 150 до 10 000 євро, що переміщуються у поштових або експрес-відправленнях на адресу фізосіб, установлена на рівні 10% їх вартості (із суми, що перевищує 150 євро) (ч. 7 ст. 374 МКУ).
І насамкінець — найцікавіше
На день підписання цього номера «ДК» до друку в Раді зареєстровано законопроект від 17.04.2014 р. №4732 під назвою «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VIІ (для запобігання фінансової катастрофи підприємств внаслідок необґрунтованого підвищення податкового навантаження)». Законопроект є цілком мінімалістським: він передбачає «всього лише» скасування Закону №1166 та втрату ним чинності з дня публікації.
Як сказано в пояснювальній записці, «зміна умов ведення бізнесу в Україні вже зараз призвела до значних скорочень працівників». Метою законопроекту є «відновлення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень та забезпечення нормальних умов для роботи підприємств, зокрема — для збереження конкурентоспроможності вітчизняної продукції». На думку законотворця, «прийняття законопроекту зменшить соціальну напругу в суспільстві та забезпечить нормальні умови для роботи та розвитку українських підприємств».
По суті, в записці пояснюється, що збільшення податкового навантаження на підприємства змусить їх переглянути свої фінансово-господарські плани, а також призведе до збільшення собівартості продукції. Перегляд собівартості продукції тягне за собою перегляд договірних відносин з її покупцями та знижує конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва, — а це, своєю чергою, також порушує нейтральність оподаткування, передбачену ПКУ.
Нарешті законодавець згадав про таку характеристику податкового законодавства, як стабільність: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Враховуючи орієнтованість Закону №1166 на наповнення бюджету та фактичний стан справ у країні, ця законодавча ініціатива, найімовірніше, не буде підтримана у парламенті.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»