Покупець — платник ПДВ подав скаргу на свого постачальника за формою додатка 8 до декларації з ПДВ «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». Така скарга є підставою для позапланової перевірки постачальника. Отже, як вона проводиться і чим загрожує постачальникові?
Чим жорсткішими стають вимоги податківців до оформлення податкових накладних (далі — ПН), тим актуальнішою є норма абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ, згідно з якою покупець може подати скаргу на постачальника, якщо той відмовляється видати ПН або порушив порядок її заповнення. Основні вимоги до ПН викладено в ст. 201 ПКУ, а форма та порядок її заповнення затверджені наказом МФУ від 22.11.2011 р. №1379. Якщо постачальник порушив вимоги ст. 201 ПКУ чи порядок заповнення ПН і при цьому не хоче або не може вчасно виправити таке порушення, покупцеві нічого не залишається, як подати на такого постачальника скаргу за формою додатка 8 до декларації з ПДВ1. Тим самим покупець може зберегти своє право на податковий кредит за такою операцією.
1 Декларація з ПДВ за формою, затвердженою наказом МФУ від 25.11.2012 р. №1492.
Особливо актуальним це стало після того, як було створено Єдиний реєстр податкових накладних (далі — ЄРПН) і з 01.01.2012 р. істотно розширено критерії, за якими величезна кількість ПН почала підпадати під обов'язкову реєстрацію у ЄРПН (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Також з 01.07.2012 р. було скорочено строк для реєстрації ПН у ЄРПН з 20 до 15 днів. Природно, що при цьому виникає безліч порушень порядку і строків реєстрації ПН у ЄРПН. У таких випадках покупцеві часто нічого не залишається, крім як подавати скаргу за формою додатка 8 до декларації з ПДВ.
Згідно з абз. 12 пп. 201.10 ПКУ, така заява покупця є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки постачальника, зазначеного в заяві. Мета перевірки — з'ясування достовірності та повноти нарахування постачальником податкових зобов'язань за операцією, за якою покупцеві було видано помилкову ПН або за якою ПН зовсім не було видано покупцеві. Зверніть увагу, що під час зазначеної перевірки перевіряється тільки ця операція. Зрозуміло, якщо в заявах покупців містилися скарги щодо кількох випадків невидачі ПН або неправильного її оформлення (у т. ч. реєстрації в ЄРПН), то й перевірятимуться всі відповідні операції.
Оскільки перевірка є документальною, то вона здійснюється на підставі первинних документів, якими супроводжувалися всі ті операції, щодо яких були подані додатки 8 до податкової декларації з ПДВ, регістрів бухгалтерського і податкового обліку, в яких вони були відображені, а також податкової звітності (в цьому разі — декларацій з ПДВ), до якої вони були включені (пп. 75.1.2 ПКУ). Як правило, постачальник — платник ПДВ серед первинних документів повинен надати на перевірку договори, банківські виписки, документи, що підтверджують відвантаження товарів, виконання робіт чи надання послуг. Якщо була виписана ПН, для перевірки слід надати і її. Перелік матеріалів, що можуть бути підставою для висновків при проведенні документальної позапланової перевірки, і порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлені статтями 83 і 85 ПКУ.
Згідно з пп. 75.1.2 ПКУ, позапланова перевірка не включається до плану роботи органу ДПС і проводиться на підставі пп. 78.1.9 ПКУ (див. також абз. 12 п. 201.10 ПКУ). Рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймає керівник органу ДПС і оформляє його наказом. Копія наказу вручається платникові податків під підпис перед початком перевірки (п. 78.4 ПКУ). Зверніть увагу, що про позапланову перевірку орган ДПС не попереджає платника податків за 10 днів до її початку, як це передбачено для планових перевірок у п. 77.4 ПКУ.
Оскільки в цьому разі перевірка є виїзною, вона проводиться за місцезнаходженням платника ПДВ (пп. 75.1.2 ПКУ). Допуск перевіряльників до перевірки здійснюється згідно зі ст. 81 ПКУ. Зокрема, перевіряльники повинні надати такі документи: направлення на перевірку, копію наказу про проведення перевірки, службові посвідчення осіб, зазначених у направленні на перевірку. Якщо цього зроблено не буде або якщо будуть надані документи, оформлені з порушеннями, платник податків має право не допускати перевіряльників до перевірки. Iнших причин для відмови в допуску перевіряльників до перевірки не передбачено. Тривалість такої перевірки визначена у п. 82.2 ПКУ і становить 15 робочих днів для великих платників податків, 5 робочих днів для суб'єктів малого підприємництва і 10 робочих днів — для решти платників податків.
Результати перевірки оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу ДПС і платниками податків чи їхніми законними представниками. У разі виявлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо таких порушень немає, складається довідка (п. 86.1 ПКУ). Порядок складання і підписання акта описано у п. 86.3 ПКУ.
Якщо постачальник усього лише порушив правила реєстрації ПН в ЄРПН (у тому числі порушив строки такої реєстрації) і цих порушень вже не можна усунути, то подання покупцем скарги за формою додатка 8 до податкової декларації з ПДВ практично є неминучою (в тому разі, якщо він хоче зберегти своє право на податковий кредит). Якщо орган ДПС прийме рішення провести перевірку постачальника за цією операцією, то серйозних наслідків такої перевірки побоюватися не варто, за умови що податкові зобов'язання за такою операцією нараховані вчасно і в повному обсязі. Можливий лише адміністративний штраф за неправильну реєстрацію ПН в ЄРПН на підставі ст. 163-1 КУпАП1 у сумі від 85 до 170 грн, а при повторному порушенні протягом року — від 170 до 255 грн. При цьому буде оформлено акт, в якому буде описано скоєне порушення, але донарахувань грошових зобов'язань не буде. Аналогічними будуть підсумки перевірок і в інших випадках, коли постачальник припустився інших порушень при виписуванні ПН, але податкові зобов'язання були нараховані правильно і в повному обсязі.
Якщо ж постачальник не тільки скоїв порушення, виписуючи ПН (у тому числі взагалі відмовився її видавати покупцеві), а й не нарахував податкові зобов'язання з ПДВ за відповідною операцією, то такі зобов'язання можуть бути донараховані органом ДПС під час перевірки. У цьому разі постачальникові загрожують ще й штрафні санкції згідно зі ст. 123 ПКУ, а також адміністративний штраф згідно зі ст. 163-1 КУпАП.
Можлива ситуація, коли покупець неправомірно вимагає у постачальника ПН, а постачальник не має підстав для її виписування. Таке може статися, наприклад, у разі здійснення помилкових платежів. У цьому разі немає підстав для виписування податкової накладної неналежним одержувачем коштів2. Якщо неналежний платник все-таки подасть скаргу за фактом відмови неналежного одержувача видати ПН, то проведення позапланової документальної перевірки у неналежного одержувача може призвести до того, що буде проведено таку саму перевірку в неналежного платника, і йому можуть бути донараховані податкові зобов'язання і застосовані вищезгадані штрафні санкції за формування податкового кредиту без належних підстав.
1 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
2 Докладніше про це читайте в «ДК» №16/2012.
Посилення вимог до оформлення ПН, до її реєстрації в ЄРПН спричинює збільшення кількості скарг, що подаються платниками ПДВ один на одного. Щоб зменшити кількість перевірок, у пп. 78.1.9 ПКУ зроблено застереження, що рішення про перевірку приймається лише в разі ненадання платником податків пояснень і документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС упродовж 10 робочих днів з дня його отримання. Тож для уникнення перевірки ми рекомендуємо відповідати на такі запити протягом цього строку.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»