Одним із заходів доперевірочної роботи податкового органу є надсилання запитів. Причому, з одного боку, запит можна розглядати як збір інформації, що може бути використана під час перевірки, з другого — як підтвердження чи спростування певних даних. Але, як свідчить практика, будь-який запит є сигналом щодо підготовки податкового органу до перевірки. Проте багато залежить і від дій платника податків після отримання запиту.
Отримавши запит від органу ДПС, кожен керівник змушений приймати рішення щодо долі такого запиту: відповідати чи проігнорувати? Ми все-таки радимо з ним ознайомитись, оскільки саму відповідь на запит можна розглядати як:
1) юридичний факт, що потребує певних дій, які потягнуть за собою юридичні наслідки;
2) інформаційно-довідковий лист, що не матиме жодних наслідків для платника податків.
Більшість керівників ставляться до запиту як до юридичного факту та вчиняють правильно — згідно з приписами ПКУ (пункти 73.3, 73.5, 78.1) надають відповідь на кожен отриманий запит з поясненнями та інформацією за наведеним у запиті переліком.
Є інша категорія керівників, які, ознайомившись зі змістом отриманого запиту, вважають, що він має інформаційно-довідковий характер, та, керуючись правом не надавати інформацію на запит, складений з порушенням встановлених вимог, згідно з п. 73.3 ПКУ, не надають відповіді. Слід сказати, що в переважній більшості випадків це також правильно.
Але й перші, і другі мають знати про ризики своїх дій у разі надання чи ігнорування відповіді на запит. Щоб пояснити, у чому саме полягає ризик, наведемо приклади запитів, які найчастіше надсилаються платникам податків.
Приклад 1 Запит щодо недостовірності даних, що містяться у поданій податковій звітності (підстава — пп. 78.1.4 ПКУ).
Зміст запиту може мати два варіанти:
1) «...з метою встановлення причин розбіжності даних, виявлених шляхом автоматизованого зіставлення показників податкової звітності в розрізі контрагентів ТОВ 1 та ТОВ 2... керуючись пп. 78.1.4 ... просить надати копії документів...»;
2) «...у зв'язку з виявленням недостовірності даних у поданій звітності з ПДВ за період ... керуючись пп. 78.1.4 ... просимо надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо показників задекларованих за зазначений у декларації період сум ПЗ та ПК (додаток 5...) та надати завірені копії документів...».
Щодо першого варіанта, то, на нашу думку, слід надати відповідь у повному обсязі. Адже в цьому разі йдеться про виявлення різних даних, задекларованих у податковій звітності контрагентами. Щодо другого — ми вважаємо за доцільне надати відповідь, але відмовити у наданні будь-яких документів та пояснень. Причина: запит податкового органу «... не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства» (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 р. у справі №2а-16308/11/2070, залишену без змін ВАСУ). Такий запит має містити підставу для запиту: які саме дані декларації є недостовірними та з якими контрагентами у якій податковій звітності вони не збігаються.
Тож, звісно, можна проігнорувати — у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Проте слід розуміти, що це лише оціночні судження платника податків, які можуть не збігатися з позицією податкового органу, який призначить перевірку. А письмова відмова у наданні документів із зазначенням приписів ПКУ, які порушені податковим органом при складенні запиту, може мати цілком прогнозований позитивний ефект.
Приклад 2 Запит щодо скарги контрагента про ненадання чи надання податкової накладної з порушеннями порядку її заповнення (підстава — пп. 78.1.9 ПКУ).
Такі запити мають свою специфіку, адже в переважній більшості випадків вони призводять до перевірки, оскільки:
1) у запиті зазначається про конкретного платника податків, відомості про податкову накладну, суму ПДВ та причину скарги: ненадання податкової накладної чи порушення порядку її заповнення (наприклад, не зазначено місцезнаходження платника податків або наведена адреса не збігається з даними ЄДР, не зазначено вид цивільно-правового договору, помилка в IПН, даті видачі податкової накладної, відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН);
2) продавець у відповіді надає пояснення, які свідчать про наявність помилки у реквізитах податкової накладної чи відсутність факту її реєстрації в ЄРПН.
Увага! Ненадання відповіді однозначно призведе до перевірки. Хоча й надання відповіді за певних обрунтувань може також призвести до перевірки. Адже, якщо у наданні відповіді на такі запити продавці не зацікавлені та їх ігнорують або, навпаки, детально розписують причини помилки у реквізитах та/або збій у ПЗ (при заповненні рядків декларації з ПДВ в електронному вигляді, яка випадково призвела до помилки у даті її виписування, чи під час реєстрації в ЄРПН продавець зареєстрував податкову накладну, проте не отримав підтвердження), то для податкового органу така відповідь — це причина призначити перевірку (виїзну чи невиїзну) для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Приклад 3 Запит щодо виявлених фактів, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного, іншого законодавства (підстава — пп. 78.1.1 ПКУ).
Це найпоширеніший вид запитів, що їх складають та надсилають податкові органи.
Проте, незважаючи на те що підстава у них одна, перелік документів, що вимагається, надто різниться. Саме на цьому ми й зупинимось.
Варіант 1. Зміст запиту: «...у зв'язку з поданням податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року... з метою отримання податкової інформації ... керуючись ... пп. 78.1.1 ... ДПI ... просить надати інформацію та її документальне підтвердження господарських відносин з платниками податків покупцями та постачальниками, у т. ч.: щодо укладених угод..., виписування (оформлення) накладних (актів виконаних робіт, наданих послуг), відображення даних операцій у бухобліку із вказанням бухгалтерських проведень..., копії довіреності на отримання ТМЦ, стан взаєморозрахунків на кінець періоду... Крім того, надати інформацію щодо контрагентів: про виробничі потужності, наявність необхідної кількості працюючих..., наявності ліцензій, патентів, дозволів...».
Варіант 2. Зміст запиту: «...керуючись пп. 78.1.1 ... надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «...» за період серпень 2011 — серпень 2012... надати копії податкових накладних, платіжних доручень, ... вказати назву продукції, кількісні та вартісні показники цієї продукції, стан кредиторської та дебіторської заборгованості, ... тощо».
Варіант 3. Зміст запиту: «... на підставі ... пп. 78.1.1 ... у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операції, ДПI ... зобов'язує вас надати ... інформацію та її документальне підтвердження — копії первинних документів... щодо господарських відносин з ТОВ «...» у періоді 01.04.2013 р. до 01.05.2013 р.: ...умови зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень) та транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів) ТМЦ, наявність у госпсуб'єкта необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення виробництва (надання послуг, виконання робіт) тощо, ...калькуляції собівартості готової продукції та послуг, вказати перевізників товару на всіх етапах його руху до покупців...».
Слід зазначити, що податкові органи, як ми бачимо зі змісту наведених вище варіантів запитів, врахували існуючу судову практику щодо розгляду спорів, пов'язаних із запитами та перевірками, та щоразу вдосконалюють їх зміст при складанні.
Проте одне можна сказати напевно: проблема щодо зазначення у змісті запиту підстави так і лишилася не вирішеною. Адже, як і раніше, йдеться про бажану податковому органу інформацію, проте не зазначається, що ж саме треба підтвердити чи спростувати: сам факт наявності госпвідносин чи факти порушень, які виявлені під час перевірок, чи, можливо, отримано податкову інформацію, яка свідчить про можливі порушення...
З цього приводу наведемо позицію суду: «з положень наведеної норми Кодексу (йдеться про пп. 78.1.1 ПКУ. — Авт.) випливає, що запит в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених ПКУ підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства. Така обставина, як встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, не відноситься до законодавчо визначеного переліку підстав для проведення документальних перевірок. Крім того, у запиті не відображено, в рамках яких заходів ДПI встановлено сумнівність у фактах здійснення операцій; на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом. Без зазначення у запиті наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється» (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 р. у справі №2а-3677/12/2070).
Таким чином, на нашу думку, на такі запити слід давати письмову відмову в наданні документів та їх пояснень із зазначенням причин такої відмови. Проте не виключено, що у подальшому доведеться оскаржувати наказ на призначення позапланової виїзної перевірки.
Увага! На початку статті ми говорили про можливі ризики як тих керівників, які надають відповідь, так і тих, хто, керуючись п. 73.3 ПКУ, користується правом не надавати будь-якої відповіді.
У чому полягає такий ризик? Слід звернути увагу на те, що податкові органи при складенні наведених вище запитів керуються приписами пп. 78.1.1 ПКУ, який дозволяє надсилати запити за наявності податкової інформації, що свідчить про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. А через обмежену обізнаність платника податків така інформація може стати відомою вже під час розгляду справи в суді1. I суди не завжди стають на бік платників податків.
1 Йдеться про судові спори, предметом яких є скасування наказу на призначення виїзної перевірки, до якої податкові органи не були допущені платником податків, або оскарження наказів на призначення та проведення невиїзних перевірок.
Якщо говорити про тих керівників, які все-таки вважають за потрібне надавати інформацію з копіями первинних документів, то тут також слід розуміти, що п. 73.3, пп. 78.1.1 ПКУ встановлюють обов'язок надати «пояснення та їх документальні підтвердження». Нині вже склалася певна позиція судів, які розуміють це як надання пояснення на всі пункти запиту та надання всіх документів, які вимагаються за переліком. Якщо окремих документів немає, то слід надати пояснення, чому саме ці документи не можуть бути надані. Iнакше відповідь вважається неповною (прирівнюється до її ненадання), що дає законне право на проведення перевірки.
Приклад 4 Запит щодо отримання податкової інформації та проведення зустрічної звірки (підстава — п. 73.5 ПКУ).
Такий вид запитів має дві особливості:
1) їх зміст є подібним до наведених нами варіантів у прикладі 3;
2) у результаті таких запитів в обов'язковому порядку складається довідка, яка є підставою для висновків під час проведення перевірок (пункти 73.5, 83.1 ПКУ).
Вивчаючи подібні запити, слід звернути увагу на форму запиту — зразок форми Запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання наведений у дод. 2 до додатка до Методрекомендацій, затв. наказом ДПАУ від 22.04.2011 р. №236. Цей наказ не затверджений у Мін'юсті, проте податкові органи зазвичай дотримуються його вимог. Якщо форма запиту відрізняється від затвердженої, у письмовій відповіді варто відмовити у наданні запитуваної інформації через порушення форми запиту. Iнакше довільна форма запиту має, на нашу думку, такі самі наслідки, як у прикладі 3.
Якщо керівник все-таки не наважується відмовити і вирішив надати відповідь, то це слід зробити в повному обсязі. Адже в цьому зацікавлений сам платник податків, а ця довідка може бути використана як доказ під час адміністративного та судового оскарження рішень податкового органу.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»