Платники єдиного податку — це особлива категорія суб'єктів господарювання. I не тільки через специфіку і простоту сплати єдиного податку, а й через певні поблажки, зокрема меншу кількість перевірок.
Перше, на що слід звернути увагу, — це Закон №4448 та Закон №877.
У преамбулі Закону №4448 зазначено, що він «визначає особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».
Так, пунктом 1-1 ст. 22 Закону №877 та ст. 2 Закону №4448 встановлено загальний мораторій на проведення перевірок (у сфері господарської діяльності), зокрема, платників єдиного податку (далі — ЄП). Під мораторій потрапляють фізособи-підприємці (зокрема і платники ЄП — див. преамбулу до Закону №4448), які:
— не зареєстровані платниками ПДВ (1-ї і 2-ї груп платників ЄП, а також 3-ї і 5-ї груп, які не є платниками ПДВ);
— їхня діяльність не віднесена до високого ступеня ризику.
Мораторій поширюється і на юросіб, які:
— застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення ПДВ до складу ЄП (4-ї та 6-ї груп платників ЄП, які не є платниками ПДВ);
— їхня діяльність не віднесена до високого ступеня ризику.
Тож під мораторій не потрапляють платники ЄП:
— підприємці 3-ї і 5-ї груп — платники ПДВ;
— юрособи — платники ЄП 4-ї та 6-ї груп, які є платниками ПДВ.
Відповідно до ст. 5 Закону №877, критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та періодичність проведення планових заходів, затверджуються КМУ для кожного напряму держконтролю окремо. А от якщо все-таки КМУ не встановив критеріїв розподілу СГ за ступенями ризику, то такі СГ вважаються суб'єктами з незначним ступенем ризику та підлягають перевірці раз на 5 років (ч. 3 ст. 22 Закону №877).
Проте варто зазначити, що з позаплановою перевіркою до фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, можуть завітати (п. 1-1 ст. 22 Закону №877 та п. 1 ст. 3 Закону №4448):
— органи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства1;
— органи захисту прав споживачів2.
1 Див. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами, затверджені як додаток до постанови КМУ від 30.11.2011 р. №1405.
2 Див. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджені постановою КМУ від 27.12.2008 р. №1164.
Перевірки від Пенсійного фонду
Крім того, платників ЄП (як фізосіб, так і юросіб), яких відносять до середнього ступеня ризику, Пенсійний фонд України має право перевіряти як планово, так і позапланово.
Порядок віднесення СГ — платника ЄП до тих, які мають середній ступінь ризику, описано в Порядку №233. До них, згідно з п. 4 Порядку №233, потрапляють ті СГ, які:
— зменшують у звітності суму нарахованого ЄСВ за попередні періоди на 10 — 20 відсотків загальної суми нарахованого ЄСВ за останні 12 місяців, що передують звітному;
— порушують установлені строки сплати ЄСВ на 180 — 365 днів;
— порушують більш ніж на 30 календарних днів установлені строки подання звітності за три або більше звітних періодів підряд;
— припускаються помилок, неузгодженостей у звіті, які призводять до заниження суми нарахованого єдиного внеску більш як на 25% суми нарахованого єдиного внеску за місяць.
Планові перевірки платників ЄСВ зі середнім ступенем ризику проводять не частіше ніж один раз на два роки.
Щодо позапланових перевірок платників ЄСВ, то вони проводяться органами ПФУ без попереднього повідомлення за наявності однієї з таких обставин:
— подання платником ЄСВ письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;
— виявлення та підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у поданих платником ЄСВ документах обов'язкової звітності;
— звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником ЄСВ вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів ПФУ;
— неподання в установлений строк платником ЄСВ звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності;
— отримання від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення юрособи або про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Докладніше про перевірки ПФУ ви можете прочитати в «ДК» №32/2013.
Перевірки деяких держорганів
У ст. 3 Закону №4448 зазначено, що органам держнагляду (контролю), їхнім посадовим особам забороняється здійснювати щодо підприємців та юросіб заходи держнагляду (контролю), не передбачені Законом №4448.
У контексті тлумачення норм Закону №4448 варто пригадати лист Держпромбезпеки від 15.08.2012 р. №6963/0/8.1-9.1-9/6/12, де зазначено: згаданим законом встановлено обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки, державного нагляду у сфері охорони надр, гірничого нагляду та нагляду у сфері використання вибухових матеріалів промислового призначення щодо СГД на спрощеній системі оподаткування.
Також слід звернути увагу на ще одне роз'яснення, а саме лист Держінспекції з праці від 03.08.2012 р. №2781/21/07/01-12 (див. «ДК» №46/2012). У ньому сказано, що Держпраці проводить перевірки в загальному порядку, не враховуючи мораторій, встановлений Законом №4448. Адже мораторій поширюється лише на перевірки сфери господарської діяльності, тимчасом як перевірки Держпраці стосуються дотримання законодавства про працю.
Податкові перевірки
Загальні правила проведення податкових перевірок чітко прописані у ПКУ. Якихось особливих преференцій для платників ЄП ними не встановлено. На жаль, норми Закону №4448 на перевірки податківців не поширюються, адже стосуються лише відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Так, органи ДПСУ мають право провести такі перевірки платників ЄП: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Правила проведення перевірок платників ЄП податковою нічим не відрізняються від перевірок інших суб'єктів господарювання (див. загальні моменти у «ДК» №32/2013).
Відповідальність платників ЄП
Тут варто згадати приписи п. 299.15 ПКУ, який передбачає як одну зі специфічних форм покарання платників ЄП позбавлення їх свідоцтва платника ЄП.
За що можуть позбавити свідоцтва платника ЄП
Платник ЄП може позбутися свідоцтва платника ЄП шляхом його анулювання за рішенням податківців у таких випадках (порушення законодавства) і в такі строки:
— несплата протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, що виник у платника ЄП, — в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;
— здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати ЄП, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
— перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником ЄП, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;
— перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування ЄП у наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;
— застосування платником ЄП іншого способу розрахунків, ніж готівкові, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому застосовано такий спосіб розрахунків.
Крім позбавлення свідоцтва на право бути платником ЄП, до СГ, які провинилися, можуть застосувати й фінансові санкції. Усі вони прописані в главах 11 та 12 розділу II ПКУ, тож окремо на них не спиняємося. Адже правила їх застосування такі самі, як і до всіх інших платників податків (на загальній системі оподаткування), жодних особливостей у згаданих главах для платників ЄП не передбачено.
Визначальним для платників ЄП є також п. 300.1 ПКУ, де зазначено, що вони несуть відповідальність згідно з ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум ЄП, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Але цей пункт не звільняє від інших санкцій, передбачених у главах 11 та 12 розділу II ПКУ.
Попри все варто зауважити, що згідно з абз. 2 п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції до платників ЄП за порушення, скоєні у 2012 році (з 01.01.2012 р. до 31.12.2012 р.)1 порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника ЄП та повноти сплати сум ЄП не застосовуються.
Тут слід згадати приписи п. 111.2 ПКУ, де зазначено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. А от пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 ПКУ). Крім того, окрема глава 12 розділу II ПКУ регулює порядок застосування та нарахування пені.
Як бачите, в абз. 2 п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ про пеню не згадується. А згідно з п. 111.2 ПКУ, штрафні (фінансові) санкції та пеня — це різні речі. Тож і виходить, що абз. 2 п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ оберігає платників ЄП від штрафних санкцій, але ніяк не від пені. На цьому наголошують і податківці в ЄБПЗ, підкатегорія 107.11.
Проте деякі спеціалісти мають іншу думку з цього питання. Вони звертають увагу на те, що в п. 111.2 ПКУ зазначено: до фінсанкцій належать, зокрема, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пеня. А отже, якщо за одне порушення (наприклад, за несвоєчасну сплату ПЗ) мають застосувати і штраф, і пеню, то на такі санкції повинен поширюватися мораторій згідно з абз. 2 п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Додатково слід сказати і про мораторій на застосування ст. 164-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Так, за неправильне заповнення в 2012 році Книги обліку доходів і Книги обліку доходів і витрат (форми затверджено наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. №1637) санкції до платників ЄП не застосовують2. Iнші адмінсанкції, передбачені згаданим кодексом, до платників ЄП застосовують у загальному порядку.
1 Див. лист ДПСУ від 26.09.2012 р. №2543/0/61-12/10-1115/3557.
2 Пункт 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 24.05.2012 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».
Нормативна база
- Закон №877 — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон №4448 — Закон України від 23.02.2012 р. №4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».
- Порядок №233 — Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 09.03.2011 р. №233.
Валентина IВАНОВА-МАЛЯВІНА,
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»