У цій статті мова піде про перевірки, які може проводити Пенсійний фонд. Як і перевірки інших контролюючих органів, вони можуть бути плановими та позаплановими, але мають і свої особливості.
Загальні положення
Права ПФУ та його територіальних органів щодо обліку і збору ЄСВ визначено у ст. 13 Закону про ЄСВ. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ, виконавча дирекція ПФУ та його територіальні органи мають право проводити планові й позапланові перевірки платників ЄСВ. Постановою №233 КМУ визначив порядок проведення таких перевірок. Перевірка, як правило, проводиться за місцезнаходженням страхувальника — платника ЄСВ. Якщо страхувальник не має відповідного приміщення, перевірку можна проводити у приміщенні органу ПФУ.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, платники ЄСВ зобов'язані допускати посадових осіб територіальних органів ПФУ до проведення перевірок правильності нарахування, обчислення і сплати ЄСВ за наявності у них направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи і пояснення з питань, що виникають під час перевірки.
Права виконавчої дирекції і територіальних органів ПФУ встановлено також і в Законі №1058, проте цей закон стосується тільки страхових внесків до Пенсійного фонду. Пунктом 2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 їм надано право проводити планові та позапланові перевірки нарахування і сплати таких внесків. Отже, органи ПФУ можуть перевіряти правильність обчислення і сплати двох видів платежів: ЄСВ та страхових внесків до ПФУ.
Як ми вже зазначали, Постановою №233 визначено порядок проведення перевірок платників ЄСВ (далі — Порядок №233). Пункт 2 Постанови №233 свідчить, що під час проведення перевірок сплати єдиного внеску перевіряється також правильність нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 р.
А згідно з Порядком №38 органи ПФУ і ДПС погоджують терміни проведення своїх планових перевірок.
Планові перевірки
План перевірок затверджує територіальний орган ПФУ до 25-го числа останнього місяця кварталу, що передує плановому кварталу згідно з п. 3 Порядку №233.
Перевірки правильності нарахування, своєчасної сплати страхових внесків за період з дня останньої перевірки або дня набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 1 січня 2011 р. (тобто до дати запровадження ЄСВ) проводяться одноразово робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
У пункті 1 Постанови №636 сказано, що план таких перевірок платників єдиного внеску органами ПФУ за періоди до 01.01.2011 р. є визначальним для інших фондів соцстрахування. I всі вони координують свої плани перевірок суб'єктів господарювання з планом ПФУ. Отже, таку одноразову перевірку повинні проводити одночасно всі соцфонди.
Періодичність проведення планових перевірок визначається з огляду на ступінь ризику від здійснення госпдіяльності суб'єктами господарювання, який може бути високим, середнім і незначним.
Ступені ризику страхувальників у ПФУ
Страхувальники з високим ступенем ризику — це страхувальники, які:
— використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску;
— не подають до органів ПФУ відповідну звітність і відомості;
— систематично порушують встановлені терміни сплати єдиного внеску;
— за інформацією податкової міліції, інших органів державної влади чи третіх осіб не нараховують і не сплачують єдиний внесок. Такими третіми особами можуть бути і наймані працівники страхувальника, зацікавлені у сплаті ЄСВ зі свого заробітку.
Для таких страхувальників встановлено періодичність один раз на рік. До речі, це загальна мінімальна періодичність планових перевірок, яку встановлено у п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ, згідно з яким планову перевірку можна проводити не частіше ніж один раз на рік.
Страхувальники зі середнім ступенем ризику — це ті, які:
— здійснюють нарахування єдиного внеску у розмірі, меншому від мінімального страхового внеску з розрахунку на одного працівника;
— порушують встановлені терміни подання органам ПФУ передбачених законодавством звітів і відомостей;
— порушують встановлені терміни сплати єдиного внеску;
— допускають помилки, неузгодженість у звітах і відомостях, що подаються органам ПФУ.
Таких страхувальників слід перевіряти не частіше ніж один раз на два роки.
Незначну ступінь ризику мають страхувальники, що не увійшли до зазначених вище груп, тобто у них немає згаданих вище порушень (п. 4 Порядку №233). Таких страхувальників органи ПФУ перевіряють не частіше ніж один раз на п'ять років.
Про майбутню планову перевірку ПФУ платник ЄСВ отримує інформацію не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення письмовим повідомленням за формою, затвердженою постановою правління ПФУ від 17.01.2013 р. №1-1. Факт такого повідомлення фіксується у вступній частині акта про результати перевірки (додаток до постанови КМУ від 31.03.2011 р. №9-1). Це повідомлення надсилається за кошти відповідного органу ПФУ рекомендованим листом, телефонограмою або вручається особисто під підпис керівникові чи уповноваженій особі страхувальника. У повідомленні має міститися така інформація: дата початку і закінчення проведення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи — підприємця, діяльність якої перевіряється; найменування органу Пенсійного фонду України, що проводить перевірку. Максимальний термін планової перевірки — 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів (п. 7 Порядку №233). Згідно з п. 10 Порядку №233, продовження терміну проведення планової перевірки не допускається.
Питання для здійснення планових перевірок органами ПФУ визначено у Переліку №9-1. Вони становлять п'ять груп. Щодо кожної із цих груп у Переліку №9-1 наведено докладніші питання, які цікавитимуть перевіряльників від Пенсійного фонду України. Зверніть увагу, що перевірка достовірності формування і подання відомостей про застрахованих осіб проводиться за періоди з 01.01.2011 р.1 донині, з 01.01.2010 р.2 до 01.01.2011 р., до 01.01.2010 р.3.
1 З дати запровадження ЄСВ.
2 З дати, коли було запроваджено щомісячну звітність щодо цих відомостей за формою додатка 4 до Постанови правління ПФУ від 05.11.2009 р.
3 За минулі періоди, коли такі відомості подавали щороку.
Питання, які досліджує ПФУ під час перевірки
1. Правильність нарахування і сплати єдиного внеску.
2. Правильність нарахування і сплати страхових внесків.
3. Правильність нарахування страхових внесків за окремі категорії застрахованих осіб.
4. Правильність нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
5. Перевірка достовірності формування і надання відомостей про застраховану особу, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ці дані перевіряються шляхом контролю правильності формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб. Згідно з ч. 15 ст. 106 Закону №1058, ПФУ може перевіряти дані за будь-який період, щодо якого ще не було перевірки, і відповідно застосовувати фінансові санкції за ці періоди, на відміну від органів ДПС, для яких встановлено давність застосування санкцій у 1095 днів (п. 102.1 ПКУ).
За наслідками планових перевірок органи ПФУ складають відповідний акт за формою додатка до постанови КМУ від 31.03.2011 р. №9-1. В акті зазначають реквізити направлення на перевірку, наказу про її проведення, найменування структурного підрозділу органу ПФУ. Він повинен містити інформацію про вручення повідомлення про проведення перевірки і внесення інформації до Журналу реєстрації перевірок. Також в акті обов'язково зазначають питання, що підлягали перевірці. Форма акта містить вказівку про те, що у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті, посадові особи платника мають право подати до органу ПФУ зауваження, заперечення до акта перевірки. При цьому страхувальник не звільняється від обов'язку підписати такий акт.
Позапланові перевірки
Позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності хоча б однієї з таких обставин (п. 8 Порядку №233):
— платник самостійно виявив бажання про проведення перевірки шляхом письмової заяви до органу ПФУ. Зокрема, ця підстава є актуальною для тих платників, які проходять процедуру ліквідації;
— виявлено і підтверджено недостовірність інформації, зазначеної у документах обов'язкової звітності;
— не подано у встановлений термін звітність без поважних причин та немає письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню такої звітності;
— є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником єдиного внеску вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів ПФУ. У цьому разі проводиться позапланова перевірка лише за згодою ПФУ. Як зазначалося вище, такими особами можуть бути і працівники страхувальника, які вважають, що страхувальник не сплачує ЄСВ з їхнього заробітку і тим самим порушує їхні права на соціальне страхування.
Термін проведення позапланової перевірки не має перевищувати 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — двох робочих днів. Згідно з п. 10 Порядку №233, продовження терміну проведення позапланової перевірки не допускається.
Відповідальність страхувальників за наслідками перевірок
За результатами перевірки платник ЄСВ і внесків до ПФУ може нести фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. У разі якщо такий платник є юридичною особою, кримінальну відповідальність несуть його службові особи.
Фінансові санкції передбачено ч. 10 і ч. 11 ст. 25 закону про ЄСВ. Це такі санкції, як:
— пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення чергового платежу ЄСВ;
— за несплату (неперерахування) або невчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску — штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум;
— за донарахування територіальним органом ПФУ своєчасно не нарахованого єдиного внеску — штраф у розмірі 5% зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50% суми донарахованого єдиного внеску;
— за неподання (невчасне подання або не за встановленою формою) відповідної звітності — штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.);
— за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г.;
— за несплату, неповну сплату або невчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), — штраф у розмірі 10% таких сум.
Адміністративну відповідальність платників єдиного соціального внеску і внесків до Пенсійного фонду передбачено у ст. 165-1 КУпАП «Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тож відповідно до ст. 244-2 КУпАП органи ПФУ мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 165-1 КУпАП, і накладати на посадових осіб, які здійснили правопорушення, адміністративні стягнення (ч. 16 ст. 106 Закону №1058). За необґрунтовану відмову у допуску до проведення перевірки і перешкоджання здійсненню зазначених дій представниками органу ПФУ передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 188-23 КУпАП.
Якщо під час перевірки виявлено будь-які порушення, перевіряльники мають право вимагати необхідних пояснень, довідок і відомостей (у т. ч. письмових) з усіх питань, що виникають у них під час таких перевірок (п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 і пункти 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ), вимагати усунення виявлених порушень (п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ, п. 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №384/2011), надсилати на адресу страхувальника, що порушив порядок сплати ЄСВ, вимогу про сплату боргу згідно з ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ.
Крім того, ПФУ може застосовувати такі заходи адміністративної дії:
— звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство платника єдиного внеску (п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ);
— ініціювання у встановленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також законодавства про збір та облік єдиного внеску (п. 9 ч. 1 ст. 64 Закону №1058, п. 8 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ);
— звернення у встановленому законом порядку до органів прокуратури, МВС, СБУ і податкової міліції у разі виявлення порушень порядку використання коштів ПФУ, нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, страхових внесків (п. 10 ч. 1 ст. 64 Закону №1058, п. 9 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ).
Кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати ЄСВ і страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, якщо сума порушення становить 1000 н. м. д. г. і більше (у 2013 р. — 573500,00 грн і більше1), передбачено статтею 212-1 ККУ. Залежно від тяжкості й обставин злочину за нього накладаються санкції у вигляді штрафу від 500 до 25000 н. м. д. г.2 (від 8500,00 грн до 425000,00 грн), позбавлення права обіймати певні посади або провадити певну діяльність строком до трьох років, а також конфіскації майна. Ухилення від сплати єдиного внеску або страхових внесків не тягне за собою застосування до винних осіб санкцій, якщо такі дії вчинено вперше і винна особа сплатила суму єдиного внеску та/або страхових внесків, усіх фінансових санкцій і пені на рахунок відповідного фонду загальнообов'язкового державного соцстрахування до притягнення особи до кримінальної відповідальності, згідно з ч. 4 ст. 212-1 ККУ.
1 При кваліфікації злочину застосовується величина н. м. д. г., що дорівнює розміру соцпільги з ПДФО (пп. 169.1.1 ПКУ).
2 При визначенні штрафних санкцій застосовується величина н. м. д. г., що дорівнює 17,00 грн.
Нормативна база
- ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8074-X.
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Порядок №233 — Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових і позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 09.03.2011 р. №233.
- Постанова №636 — Постанова КМУ від 15.06.2011 р. №636 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. №540».
- Перелік №9-1 — Перелік питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління ПФУ від 31.03.2011 р. №9-1.
- Порядок №38 — Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів Пенсійного фонду України під час організації і проведення планових перевірок, затверджений постановою правління ПФУ від 24.01.2011 р. №3-1 та наказом ДПАУ від 24.01.2011 р. №38.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»