Настало літо, і більшість платників податків/зборів/внесків замислюються над тим, як піти у відпустку (у т. ч. і за путівками від ФСС з ТВП). Серед таких платників є, безумовно, і самозайняті особи. Але чи мають вони право на фінансування витрат на оздоровлення з боку держави? Аналізу цього питання присвячено цю статтю.
Сплата ЄСВ самозайнятими особами
Згідно з пунктами 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, самозайняті особи є платниками ЄСВ.
Хто є самозайнятою особою
Самозайнята особа — платник податків, який є фізособою-підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької або незалежної професійної діяльності.
Підпункт 14.1.226 ПКУ
Зверніть увагу: самозайняті особи можуть обрати ставку ЄСВ. В обов'язковому порядку вони сплачують ЄСВ за ставкою, встановленою абз. 1 ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ. Сума ЄСВ, що сплачується за цією ставкою, розподіляється між Фондом безробіття і ПФУ. Отже, сплачуючи ЄСВ за ставкою 34,7%, самозайняті особи вважаються застрахованими саме у цих двох фондах.
Але наступні абзаци ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ дозволяють самозайнятим особам за їхнім бажанням обрати, в якому з інших фондів соцстрахування вони хотіли б бути застрахованими. При цьому ставка ЄСВ, зрозуміло, збільшується:
— якщо самозайнята особа хоче бути застрахованою у ФСС з ТВП, то ставка ЄСВ буде 36,6%;
— якщо самозайнята особа хоче бути застрахованою у ФСС від нещасного випадку на виробництві і профзахворювань, то ставка ЄСВ буде 36,21%.
Максимальна ставка ЄСВ, яка дає право самозайнятій особі бути застрахованою у всіх фондах, — 38,11%1.
1 Базу, до якої застосовуються ставки ЄСВ, встановлено ст. 7 Закону №2464. У різних самозайнятих осіб вона є різною і залежить від їхньої системи оподаткування. Але оскільки теми статті вона не стосується, докладно ми її не розглядаємо.
Соцзабезпечення від ФСС з ТВП
Згідно з п. 6 ст. 34 Закону №2240, застраховані у ФСС з ТВП фізособи мають право на оплату путівок на санаторно-курортне лікування як самих застрахованих осіб, так і членів їхніх сімей, і путівок до дитячих оздоровчих установ. Отже, право отримати таку путівку мають тільки ті самозайняті особи, які сплачують ЄСВ за ставкою, що передбачає сплату внеску й до ФСС з ТВП (згідно з ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ — 36,6%).
Чи вигідно сплачувати такі внески самозайнятій особі? З погляду автора, не дуже. Якщо проаналізувати чинне законодавство, то стає очевидним: допомога з вагітності та пологів, допомога для догляду за дитиною до 3-х років і допомога на поховання належать не тільки застрахованим у ФСС з ТВП особам. Адже аналогічну виплату незастраховані особи можуть отримати з бюджету, звернувшись до відділу соцзабезпечення за місцем проживання (прописки). Отже, реальні вигоди для застрахованих осіб полягають у тому, що вони мають можливість отримувати від ФСС з ТВП:
— лікарняні за період починаючи з 6-го календарного дня тимчасової непрацездатності;
— оплату путівок до санаторно-курортних установ в Україні для себе, членів своїх сімей і дітей, а також для дітей до дитячих оздоровчих установ;
— дитячі новорічні подарунки.
Але все це не просто так, а з дотриманням умови, встановленої ч. 3 ст. 4 Закону №2240: право на матеріальне забезпечення і соціальні послуги виникає/зберігається у добровільно застрахованих осіб, якщо вони сплачували страхові внески у встановленому розмірі не менше 6-ти повних календарних місяців впродовж останніх 12-ти календарних місяців перед настанням страхового випадку. Ну і, звичайно, там, де звичайному працівникові потрібно лише написати заяву і розписатися в отриманні, добровільно застрахованій особі доведеться самостійно зібрати певний пакет документів і подати його до територіального органу ФСС з ТВП, відстежуючи його подальшу долю.
Путівка від ФСС з ТВП
З'ясуємо, що ж потрібно зробити, щоб отримати від ФСС з ТВП довгоочікувану путівку.
Процедуру отримання застрахованими особами санаторно-курортного лікування за рахунок коштів ФСС з ТВП регулює Порядок №12. Насамперед зазначимо, що більше однієї путівки від ФСС з ТВП на календарний рік застрахована особа отримати не може (не враховуючи путівку до дитячого табору для дитини). Про бажання отримати путівку потрібно повідомити заздалегідь, і чим раніше, тим краще. Адже щоразу наприкінці календарного року ФСС з ТВП складає кошториси витрат, а на початку календарного року розподіляє путівки між своїми територіальними органами, зокрема (але не тільки) виходячи з отриманих від цих відділень заявок від застрахованих осіб. Тобто заявку на путівку найліпше подавати в останньому кварталі року, що передує року, в якому самозайнята особа бажає таку путівку отримати. Хоча трапляється, що у ФСС з ТВП з'являються вільні путівки, якщо від них відмовилися заявники протягом календарного року, на який Фонд ці путівки оплатив.
Припустімо, путівка за заявкою самозайнятої особи надійшла до територіального відділення ФСС з ТВП за місцем її обліку, про що ФСС з ТВП її повідомив. Щоб отримати путівку, самозайнятій особі, згідно з п. 4.3 Порядку №12, потрібно подати:
— заяву за формою, затвердженою додатком 1 до Порядку №12;
— медичну довідку за формою 70/о1 з відповідним діагнозом і напрямом на лікування до відповідної місцевості.
1 Форму цієї довідки затверджено наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. №110.
Не забуваємо про зазначену вище умову: право отримати путівку добровільно застрахована особа має тільки в тому випадку, якщо вона належним чином сплачувала ЄСВ попередні 6 — 12 календарних місяців. А отже, хоча це і не зазначено у Порядку №12, на практиці територіальний орган ФСС з ТВП може вимагати довідку ПФУ, що підтверджує факт сплати такого ЄСВ — цей факт варто врахувати.
Рішення про те, видавати чи не видавати путівку за наданими документами, приймає керівництво територіального відділення ФСС з ТВП. Воно ж приймає рішення і про те, повністю чи частково фінансувати санаторно-курортне лікування — з оплатою добровільно застрахованою особою 10% — 50% від вартості путівки (відповідно до умов, встановлених п. 4.5 — 4.8 Порядку №12). Оформляється таке рішення наказом керівника територіального відділення ФСС з ТВП.
Припустімо, таке рішення прийнято і встановлено плату у 20%. Зверніть увагу, що 20% — це плата за одне місце у двомісному номері, тож у цьому випадку є сенс поділити путівку на двох (про це — далі). Проживання в одномісному номері в більшості випадків коштуватиме 50% плати за путівку. З іншого боку, якщо путівку видано до санаторно-курортної установи для лікування дитини у супроводі дорослого, вона коштуватиме лише 10% вартості. Якщо ж дітей двоє (у супроводі дорослого), то її взагалі має бути надано безкоштовно.
Поділ путівки можливий лише за умови спільного відпочинку осіб, на яких вона ділиться:
— застрахованої особи і чоловіка/дружини;
— застрахованої особи і її дитини віком від 4-х до 18-ти років;
— застрахованої особи і члена сім'ї, який навчається у ВНЗ на денному відділенні.
Про поділ путівки потрібно повідомити адміністрацію санаторно-курортної установи та отримати її згоду (як правило, отримує таку згоду особа, що видає путівку). Термін лікування кожної з осіб, на яких ділиться путівка, не може бути меншим за 12 діб.
Перш ніж путівку отримати, потрібно її оплатити. Згідно з п. 4.13 Порядку №12, оплату потрібно внести до установи банку на рахунок органу ФСС з ТВП, що видає путівку. Без наявності документа про оплату ФСС з ТВП не видасть путівку добровільно застрахованій особі.
Документальне оформлення
Путівка видається за накладною не пізніше ніж за 2 тижні до початку строку заїзду (дії путівки). Якщо одержувачем буде уповноважена особа, вона зобов'язана надати довіреність, оформлену у встановленому законодавством порядку. Особу одержувача потрібно засвідчити паспортом чи іншим документом.
Після повернення з санаторно-курортного лікування, згідно з п. 5.3 Порядку №12, добровільно застрахована особа зобов'язана подати до територіального відділення ФСС з ТВП заповнений поворотний талон до путівки або довідку про перебування у санаторно-курортній установі із зазначенням:
— П. I. Б. застрахованої особи і члена її сім'ї (у разі спільного відпочинку/лікування);
— терміну перебування.
Такий документ має бути засвідчено підписом керівника і скріплено печаткою цієї установи.
У разі якщо фізособа не скористалася путівкою, її повернення також оформляється накладною. Повернення грошей відбувається в порядку, встановленому абзацом третім п. 4.13 Порядку №12, на підставі заяви в довільній формі, з поясненням причини повернення грошей і путівки, копії документа про оплату і документів, що підтверджують факт повернення путівки (накладної). Але повернути путівку слід до початку заїзду, причому чим раніше, тим краще. Хоча жорстких термінів такого повернення і не встановлено, потрібно пам'ятати, що путівку вже оплачено ФСС з ТВП повністю, і тепер, щоб фінансування не пропало, Фонд зобов'язаний передати її комусь іншому. Сама добровільно застрахована особа не може передавати путівку іншим особам.
Зверніть увагу: самозайнята і добровільно застрахована у ФСС з ТВП особа зобов'язана подавати до Фонду звіт про путівки за ф. Ф14-ФСС з ТВП1. Звіт подається щокварталу, не пізніше 20-го числа наступного за звітним періодом місяця за ті звітні періоди, в яких така особа отримала, зберігала і скористалася (повернула) путівкою від ФСС з ТВП. Такий обов'язок обумовлено тим, що подавати такий звіт зобов'язані страхувальники, а до них, згідно з п. 3 ст. 2 і ч. 3 ст. 6 Закону №2240, віднесено і самозайнятих осіб.
1 Форму звіту і порядок його подання затверджено постановою Правлення ФСС з ТВП від 18.01.2011 р. №4.
Відповідальність за порушення при використанні путівок
Якщо путівку не буде використано і вчасно не повернено Фонду або буде передано іншій особі, тобто буде порушено порядок її використання, то, згідно зі ст. 30 Закону №2240, з добровільно застрахованої особи буде стягнуто вартість путівки, сплачену ФСС з ТВП, а також штраф у розмірі 50% такої вартості.
Крім того, згідно зі ст. 165-5 КпАП, така добровільно застрахована особа підпадає під адміністративний штраф у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (у 2013 р. 136 — 255 грн). А у разі повторного притягнення до відповідальності за порушення порядку використання коштів ФСС з ТВП протягом року адміністративний штраф становитиме від 10 до 20 н. м. д. г. (у 2013 р. 170 — 340 грн).
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №2240 — Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням».
- Порядок №12 — Порядок отримання застрахованими особами та членами їхніх сімей санаторно-курортного лікування, що оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою Правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 р. №12.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»