Призупинення дії трудового договору в 2026 році
Стаття 13 Закону №2136 визначає призупинення дії трудового договору як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, яка унеможливлює виконання обома сторонами трудових відносин обов’язків, передбачених трудовим договором.
Водночас 14.03.2026 набрали чинності зміни до цієї норми. Їх наведено в таблиці.
Таблиця. Зміни щодо призупинення дії трудового договору, що набрали чинності 14 березня 2026 року
| Питання | Було | Стало |
| Термін призупинення | Не обмежений (до закінчення воєнного стану) | З ініціативи однієї зі сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану, за згодою сторін — на більший термін, але не більш ніж до дня припинення або скасування воєнного стану |
| Автоматичне поновлення дії трудового договору | Дія трудового договору залишалася призупиненою до моменту видання окремого наказу про його відновлення або до завершення воєнного стану | Після закінчення 90-денного строку дія трудового договору відновлюється у повному обсязі. У разі неможливості виконання сторонами своїх обов’язків трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом |
| Вимоги до наказу | Наказ про призупинення містив причини, спосіб обміну інформацією та орієнтовний строк | Додатково наказ має містити конкретну дату завершення (у межах 90 днів) |
| Повідомлення роботодавцем про обов’язок стати до роботи | За 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору | За 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору |
90 днів призупинення трудового договору: загальний строк чи відлік від 14.03.2026?
Позиція редакції
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися з ініціативи однієї зі сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану з урахуванням строків його продовження.
За згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути подовжений на період понад 90 календарних днів, але не довше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану. (ст. 13 Закону №2136).
Постає запитання: як саме трактувати і відлічувати ці 90 календарних днів?
На нашу думку, йдеться про сукупну тривалість усіх періодів призупинення трудового договору з конкретним працівником протягом дії воєнного стану.
Якщо призупинень трудового договору було декілька, кожне окремо не перевищувало 90 календарних днів, але загальна кількість днів призупинення більша, то з 14.03.2026 нове призупинення в односторонньому порядку застосовувати не можна!
Інакше кажучи, якщо:
— щодо працівника у 2022 — 2026 роках уже призупиняли дію трудового договору, але станом на 13.03.2026 він уже працює або перебуває у відпустці, на лікарняному тощо,
— сумарна тривалість усіх періодів призупинення вже становить 90 або більше календарних днів,
то з 14.03.2026 жодна зі сторін уже не може ініціювати нове призупинення в односторонньому порядку. Ані працівник, ані роботодавець не мають на це права.
Чи збігається така позиція з підходом Мінекономіки?
У коментованому листі (Лист Мінекономіки від 13.04.2026 №4701-05/34375-09 див. у «ДК» №17/2026) фахівці Мінекономіки зазначили:
— якщо наказ або розпорядження про призупинення дії трудового договору було видано до 14.03.2026, 90-денний строк обчислюється з дати початку такого призупинення, а не з дати набрання чинності новою нормою;
— якщо визначений у наказі строк перевищує 90 календарних днів, такий наказ відповідно до абзацу другого частини другої статті 13 Закону №2136 втрачає чинність із дня, визначеного законом, тобто з 14.03.2026, крім випадку, коли його продовжено за домовленістю сторін.
Отже, наш підхід і позиція Мінекономіки щодо обчислення 90-денного строку збігаються. Відлік слід вести не з 14.03.2026, а з дати початку призупинення, визначеної в наказі, якщо його було видано до цієї дати.
Чи можливе повторне призупинення і коли?
У коментованому листі фахівці Мінекономіки зазначили, що прямої заборони на повторне призупинення дії трудового договору немає. Водночас у цьому випадку діє обмеження щодо тривалості: сукупний строк призупинення не може перевищувати 90 календарних днів протягом дії воєнного стану з урахуванням строків його подовження.
Наприклад, якщо у 2023 році дію трудового договору вже було призупинено на строк, який у сукупності перевищив 90 календарних днів, повторне призупинення на строк до 90 календарних днів є неправомірним.
Це пояснюється тим, що встановлене законом обмеження у 90 календарних днів є граничним строком призупинення у межах дії відповідної норми. Після фактичного вичерпання цього ліміту повторне застосування призупинення в односторонньому порядку не допускається.
Сам факт повернення працівника до виконання трудових обов’язків не створює нової правової підстави для обчислення нового 90-денного строку призупинення.
А як бути із договорами, які були призупинені до 14.03.2026?
Наведене вище стосується призупинення трудового договору після 14.03.2026. А як бути, якщо трудовий договір призупинили до 14.03.2026 і на цю дату планувалося, що трудовий договір буде призупинено й надалі? Викликати працівника на роботу? Діяти за старими правилами (до змін у законодавстві)? Чи якось інакше?
Зв’язатися з працівником треба обов’язково. А ось те, чи повинен він був стати до роботи, залежить від того, до чого роботодавець із працівником домовляться.
Варіант 1. Згоди на продовження призупинення не досягнуто.
Якщо роботодавець і працівник не досягли згоди щодо подовження призупинення, а сукупна тривалість такого призупинення вже перевищила 90 календарних днів, працівник мав вийти на роботу з 14.03.2026.
Наказ про призупинення, який діяв раніше, із 14.03.2026 втратив чинність. Формально оформлювати додаткові документи не обов’язково. Водночас доцільно видати наказ про відновлення дії трудового договору, щоб чітко зафіксувати зміну статусу працівника.
Ще одне питання виникає щодо повідомлення працівника про те, що він має стати до роботи. Адже таке повідомлення треба здійснити за 14 днів до того, як дію трудового договору було відновлено. А у випадку з 14.03.2026 — це період, коли нові правила ще не діяли. Тому, на нашу думку, в цьому випадку повідомляти працівника за два тижні було не обов’язково. Але взагалі повідомити про те, що він має стати до роботи з 14.03.2026 — було треба.
Варіант 2. Згоди на подовження призупинення досягнуто.
Якщо працівник і роботодавець погодили подовження призупинення дії трудового договору, це можливо на строк, визначений за домовленістю сторін, але не довше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану.
І тоді сторонам потрібно було належно оформити подовження призупинення. За своєю процедурою це дуже схоже на первинне оформлення призупинення, але тут важливо, що волевиявлення має бути взаємне.
Практично це могло виглядати так:
— працівник подає заяву, в якій просить подовжити призупинення дії трудового договору з 14.03.2026 та зазначає бажаний строк;
— роботодавець видає наказ про подовження призупинення з 14.03.2026 на погоджений сторонами період.
Про письмове оформлення домовленості щодо продовження призупинення — шляхом подання працівником заяви, видання відповідного наказу роботодавця або іншим способом, погодженим сторонами трудового договору, — також писала Держпраці.
Висновки
1. Із 14.03.2026 одностороннє призупинення дії трудового договору обмежене сукупним строком — не більше ніж 90 календарних днів під час воєнного стану.
2. Ці 90 днів рахують не від 14.03.2026, а від фактичної дати початку призупинення, зазначеної в наказі.
3. Якщо станом на 14.03.2026 ліміт 90 днів уже вичерпано, нове одностороннє призупинення застосовувати не можна.
4. Подовжити призупинення понад 90 днів можна лише за згодою сторін і не довше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану.