• Посилання скопійовано

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за 1 квартал 2026 року: виконано чи ні?

Як перевірити, чи треба буде сплачувати внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року? І в якому розмірі його доведеться сплачувати? Наведемо формулу, яку кожен роботодавець може застосувати для себе.

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують лише ті роботодавці, які не виконали норматив працевлаштування таких осіб у звітному кварталі. Це заміна колишнього штрафу за невиконання такого нормативу. Рахується розмір внеску роботодавцем самостійно, і перший період, за який це треба зробити, — І квартал 2026 року.

Хоч форми цієї квартальної звітності ще немає, проте формула розрахунку суми внеску за квартал уже є. Тому пропонуємо роботодавцям застосувати її і з’ясувати за І квартал:

  • чи виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю?
  • чи треба буде платити внесок за порушення цього нормативу?
  • в якому розмірі треба буде платити цей внесок?

До речі, відсутність форми звіту не означає скасування обов’язку сплати внеску тими, хто норматив не виконав. Вже відкриті навіть рахунки для цього. Інформацію про них ви можете знайти за посиланням.

Тож, порахувати суму внеску доведеться. А ми в цьому допоможемо!

Але почнімо з нагадування, кому з роботодавців установлено норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено починаючи з 01.01.2026 у такому розмірі (ст. 18-2 Закону №875):

  • одне робоче місце з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, — для платників внеску, в яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
  • 4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, — для платників внеску, в яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить понад 25 працівників;
  • 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, — для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Отже, нормативу немає для роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу менша ніж 8 працівників. Але для решти роботодавців (у тому числі і ФОПів) цей норматив установлено.

А тепер уточнімо термінологію.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу

Цей показник кількості працівників роботодавців визначається за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики (ст. 1 Закону №875). Тобто за Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.

За цією Інструкцією суть визначення цього показника полягає у тому, що зайнятий  працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору і тривалості робочого часу.

Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які мають уточнюватися відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Інструкція нам розповідає, що середньооблікова  кількість штатних працівників за місяць обчислюється за допомогою підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 числа (для лютого — до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

А як порахувати цей показник за квартал? Це встановлює Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 №268.

За Порядком №268 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал визначається за допомогою підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та ділення отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату (дохід, грошове забезпечення).

Приклад. Те, як порахувати показник середньооблікової кількості штатних працівників за місяць, наведено у пп. 3.2.3 Інструкції зі статистики кількості працівників.

Для цього створюється таблиця. Вигляд її нетиповий, тобто абсолютно умовний. Наприклад, вона може мати такий вигляд:

Числа місяця Кількість працівників, осіб Підлягає виключенню для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників Підлягає включенню до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників
(графа 2 - графа 3)
1 2 3 4
1 40 2 38
2 40 2 38
3 38 2 36
31 42 3 39
Разом 1 240 60 1 180

Формула розрахунку середньооблікової кількості за місяць дуже проста: загальне значення графи 4 поділити на кількість календарних днів у місяці.

Тобто в нашому прикладі це буде: 1 180 / 31 = 38,06, що після округлення дає нам показник 38 осіб.

Такий підрахунок треба буде зробити за кожен місяць кварталу окремо. Тобто за І квартал 2026 року треба взнати показники середньооблікової кількості штатних працівників за січень, лютий і березень.

А далі — додати ці показники і поділити на 3 — кількість місяців у звітному кварталі.

Припустімо, що за січень показник становив 38 осіб, за лютий — 35, за березень — 40.

Середньооблікова кількість штатних працівників за І квартал становитиме: (38 + 35 + 40) / 3 = 37,67, тобто округлено 38 осіб.

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю — 4% від 38 осіб = 1,52, округлено 2 особи.

Округлюються цифри поступово справа наліво:

якщо остання значуща цифра менша або дорівнює «4», вона відкидається;

якщо — більша або дорівнює «6», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра «5», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.

Тобто, якщо йдеться про 4,5, — округлено буде до 4. А якщо йдеться про 1,5, — округлено буде до 2.

Штатні працівники — це хто?

Згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, до облікової кількості штатних працівників включаються всі наймані  працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) та виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

До облікової кількості включаються штатні працівники, які:

  • фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;
  • прийняті на роботу з випробним терміном;
  • прийняті або переведені з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені перед зарахуванням на роботу.

До працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства  встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема: працівники до 18 років; зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці; жінки, яким надано додаткові перерви у роботі для годування дитини, інші категорії працівників;

  • перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні;
  • уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники).

До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;

  • прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);
  • працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства (тобто дистанційники враховуються теж);
  • скеровані для виконання робіт вахтовим методом;
  • прийняті на постійну роботу за скеруванням державної служби зайнятості згідно з договором із роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
  • іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують зарплату;
  • студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори.

Враховуються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин:

  • не з’явилися на роботу через хворобу (протягом усього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);
  • у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків (тобто і мобілізовані також);
  • тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання (тобто аутстафери теж враховують оформлених у них працівників;
  • скеровані з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон (тобто ті, хто перебуває у навчальній відпустці);
  • навчаються у навчальних закладах, аспірантурах та перебувають у відпустках у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з’явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати;
  • перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту);
  • перебувають у відпустках без збереження зарплати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;
  • перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;
  • мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;
  • одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні;
  • скоїли прогули;
  • відсторонені від виконання повноважень;
  • перебувають під слідством до рішення суду.

Тобто всі працівники, які перебувають у штаті, незалежно від того, чи працювали вони у звітному кварталі, чи ні, враховуються до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників.

А кого ж тоді виключаємо та відображаємо у графі 3 нашого прикладу?

Не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:

прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Якщо йдеться про внутрішнього сумісника, то такий працівник в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізособа!

залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

Якщо йдеться про працівника, який за основним місцем роботи ще й уклав цивільно-правовий договір, то такий працівник враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз!

переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання.

На сьогодні старе поняття «переведення» вже майже не застосовується. Але цю норму можна застосовувати щодо працівників, які працюють у межах договору аутстафінгу — їх враховує тільки безпосередній роботодавець, з яким вони уклали трудовий договір. А замовник, у якого вони фактично працюють, — не враховує;

учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві.

Тобто, якщо з практикантом трудового договору не укладено, його не враховуємо!

— особи, скеровані  підприємствами для навчання у навчальних закладах із відривом від виробництва, які одержують за кошти цих підприємств тільки стипендію.

Оце цікава норма, адже на сьогодні, як правило, за працівниками, які навчаються, середній заробіток зберігається. Не менш цікавою виглядає й такий виняток:

— особи, які навчаються за кошти, передбачені у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які вводитимуться в дію.

На думку автора, їх можна вважати вже застарілими;

працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації.

Вони вилучаються з облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Але це за Інструкцією зі статистики кількості працівників.

Порядок №268 встановлює додаткові винятки, які не враховуються:

— працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в разі коли дитина потребує домашнього догляду, — до досягнення нею шестирічного віку, а в разі коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) чи коли дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

— працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати протягом повної тривалості звітного періоду;

— працівники, з якими тимчасово зупинено дію трудового договору відповідно до статті 13 Закону №2136;

— працівники, які скеровані для проходження базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;

— працівники, праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до статті 18-2 Закону №875.

Зверніть увагу!

Цей Перелік вже затверджено постановою №490, текст якої ви можете знайти у документах цього номеру «ДК», а коментар до неї — в статті «Нюанси розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: аналіз Постанови №490» в цьому ж номері «ДК».

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Плановий норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в нашому прикладі ми встановили. Що далі?

А далі дивимося, чи виконали ми цей норматив.

Тут діють кілька умов:

1. Кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю. Це теж середній показник за квартал.

Як розуміє автор, він рахується аналогічно показнику середньооблікової кількості штатних працівників. І тому в таблиці, яку ми навели в прикладі, варто додати окремі графи для такого самого розрахунку (копії граф 2, 3 і 4) тільки для осіб з інвалідністю.

Проте звісно, що потрібне роз’яснення з боку контролерів. Наразі — від ДПС, бо до передачі функції з адміністрування до ПФУ тимчасово це питання контролюють податківці.

Тобто замало створити робоче місце, треба працевлаштувати, за основним місцем роботи.

При цьому роботодавець має право зарахувати до виконання забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору, або з психічними розладами з розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочі місця визначеного нормативу).

Тобто, навіть якщо середній показник у вас вийде 1 особа, то його множимо на 2.

Зверніть увагу!

Правила такого подвійного зарахування теж наведені в Постанові №490 (див. документи у цьому номері «ДК»), і ми їх докладно розглянули в статті «Нюанси розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: аналіз Постанови №490» в цьому ж номері «ДК».

Також до виконання нормативу дорівнюється працевлаштування особи з інвалідністю на умовах стажування, передбаченого Законом України «Про зайнятість населення», та проведеного в порядку, визначеному цим Законом.

2. Рівень оплати праці осіб з інвалідністю.

До виконання нормативу зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної зарплати з розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць.

Тобто замало працевлаштувати, треба ще й нарахувати зарплату на рівні не нижче ніж 8647 грн за кожен місяць кварталу.

Якщо норматив не виконано, треба платити внесок.

Розмір внеску платник обчислює визначенням результату добутку таких показників:

  • 40 відсотків середньомісячної зарплати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;
  • різниця між установленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників — осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру оплати праці.

При цьому на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відсотків!

Розмір внеску розраховують з показників кварталу, за який він сплачується.

Середньомісячну зарплату рахують згідно з Порядком №268. Докладно розрахунок цієї середньомісячної зарплати (на прикладах) ми розглянули за посиланням.

Формула розрахунку середньомісячної зарплати (п. 6 Порядку) має такий вигляд:

ЗПсер = ЗП кварт : К сер : П,

де

ЗПсер — середньомісячна зарплата на одного працівника за відповідний календарний квартал;

ЗПкварт — нарахована зарплата за календарний квартал;

Ксер — середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та яким нараховано зарплату за відповідний календарний квартал;

П — кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату.

Припустімо, що показник ЗПсер на одного працівника на підприємстві за І квартал становить 75 тис. грн. Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю — 2 особи, але фактично була працевлаштована лише 1 особа.

Далі такі варіанти:

  • якщо це особа з інвалідністю 1 групи або 2 групи з порушенням зору або психічними розладами, — то цей працівник зараховується до виконання нормативу х 2. Тобто норматив виконано;
  • якщо ні, то норматив не виконано — має бути працевлаштовано 2 особи з інвалідністю, а працевлаштували (в середньому за квартал) лише 1.

За 1 непрацевлаштовану особу з інвалідністю доведеться сплатити внесок на рівні 40% ЗПсер. Але, позаяк І квартал 2026 року припадає на період воєнного стану, то розмір внеску становитиме лише половину від базового.

Отже, в нашому прикладі розмір внеску становитиме: 75 000 х 40% / 2 = 15 000 грн.

Висновки

Ми розглянули правила розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року, спираючись на те, що знаємо на момент написання статті. Безумовно, для стовідсоткової правильності такого розрахунку нам досі дечого бракує. Зокрема, звітності з внеску за порушення цього нормативу та порядку її складання і подання, які має затвердити Мінфін.

Проте загальний алгоритм читачам уже зрозумілий. І тому кожен із них може вже з великою достовірністю визначити, чи виконано норматив у І кварталі 2026 року та чи доведеться сплачувати внесок.

Автор: Бикова Ганна

До змісту номеру