Нагадаємо, що питання щодо можливості українським ФОПом надавати послуги, перебуваючи у Польщі, ми вже розглянули у 2023 році: «Український ФОП надає послуги, перебуваючи у Польщі: як і куди сплачувати податок з отриманих доходів?».
Але залишається питання щодо права ФОПа — платника ЄП ІІІ групи провадити ЗЕД, зокрема, з надання польському підприємцю послуги з організації відправлення товару з території України. Що кажуть про такий бізнес українські податківці?
Найболючішим залишається запитання: як і де оподатковується дохід українського ФОПа — платника єдиного податку ІІІ групи, якщо послуги надаються польському підприємцю, зокрема з урахуванням фактичного місця перебування ФОПа.
Для відповіді на це запитання слід враховувати одночасно три рівні регулювання:
— положення Конвенції між Україною та Польщею про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенція про УПО),
— офіційні роз’яснення податкових органів Польщі (зокрема відповіді Мінфіну Польщі щодо оподаткування доходів за кордоном та індивідуальні податкові роз’яснення).
Тож спробуймо розглянути два варіанти діяльності українського ФОПа з надання послуг польському підприємцю: з території України чи вже на території Польщі.
Український ФОП фізично перебуває в Польщі та надає послуги польському підприємцю
З погляду українського податкового законодавства, сам факт перебування ФОПа за кордоном не позбавляє його статусу платника єдиного податку.
Якщо ФОП:
- зареєстрований в Україні,
- не припинив підприємницької діяльності,
- отримує оплату за надані послуги,
то такий дохід визнається підприємницьким й оподатковується в Україні за правилами єдиного податку (3% або 5%) зі сплатою ЄСВ. Це підтверджує й ДПСУ в роз’ясненні.
Але ПКУ не оцінює, де фактично виконуються послуги.
Водночас польський підхід принципово інший. Польські податкові органи в офіційних роз’ясненнях виходять із того, що вирішальним є не статус ФОПа і не податкове резидентство, а фактичне місце провадження діяльності.
Якщо український ФОП:
- фізично перебуває на території Польщі,
- надає послуги дистанційно (з квартири, орендованого житла, коворкінгу, кафе тощо),
- провадить діяльність на постійній або систематичній основі,
то така діяльність, з погляду польських податківців, вважається здійснюваною через постійне місце діяльності (постійне представництво).
Дохід, отриманий від надання послуг на території Польщі, оподатковується у Польщі (ст. 7 Конвенції про УПО + практика ІПК у Польщі (KIS)). Навіть якщо:
- ФОП не є податковим резидентом Польщі,
- має довідку про податкове резидентство України,
- сплачує єдиний податок в Україні.
У такій ситуації український ФОП фактично стає:
— нерезидентом Польщі,
— який отримує дохід із джерела в Польщі через постійне місце діяльності,
і зобов’язаний:
— зареєструватися у польських податкових органах,
— подати річну декларацію (PIT),
— сплатити податок за правилами польського законодавства.
При цьому український єдиний податок не визнається польською стороною як аналог податку на прибуток, його не можна зарахувати на зменшення податку, який треба сплатити у Польщі, що на практиці створює високий ризик подвійного оподаткування.
Український ФОП перебуває в Україні та надає послуги польському підприємцю дистанційно
Якщо український ФОП:
— фізично перебуває на території України,
— виконує роботи або надає послуги з України,
— не має жодного постійного місця діяльності в Польщі,
то ситуація є принципово іншою.
У цьому випадку:
— дохід ФОПа вважається отриманим у межах підприємницької діяльності в Україні;
— він оподатковується виключно в Україні за правилами єдиного податку;
— у Польщі не виникає підстав для оподаткування, бо постійного представництва немає.
Це повністю відповідає позиції ДПСУ та ПКУ. Крім того, відповідно до Конвенції між Україною та Польщею, прибуток від підприємницької діяльності оподатковується лише у державі резидентства, якщо діяльність не провадиться через постійне представництво в іншій державі.
Польський замовник у такій ситуації:
— не утримує податку при виплаті винагороди,
— але може запитувати у ФОПа довідку про податкове резидентство України для підтвердження застосування Конвенції.
Ключовим чинником для оподаткування українського ФОПа у відносинах із Польщею є не сам статус ФОПа і не ставка єдиного податку, а фактичне місце виконання робіт (надання послуг).
Якщо ФОП працює з території Польщі, — ризик оподаткування у Польщі є дуже високим.
Якщо ФОП працює з території України, — дохід, як правило, оподатковується лише в Україні.
Саме тому, плануючи роботу з польськими замовниками, українським ФОПам варто окремо оцінювати не лише податкові наслідки в Україні, а й позицію польських податкових органів, яка на практиці є значно жорсткішою.
Валютні розрахунки
Незалежно від того, де фізично перебуває український ФОП (на території України чи Польщі), валютні розрахунки з польським підприємцем підпадають під єдині правила валютного контролю, встановлені на період дії воєнного стану. І тут не обійтися без Постанови НБУ від 24.02.2022 №18, якою запроваджено особливий режим валютних операцій.
Отже, як у випадку, коли ФОП перебуває в Україні та надає послуги польському підприємцю дистанційно, так і у випадку, коли ФОП фізично перебуває у Польщі, але отримує оплату як український ФОП, валютна виручка має надходити на валютні рахунки ФОПа, відкриті в українських банках.
Факт фізичного перебування ФОПа за кордоном не змінює режим валютного регулювання, бо:
1) доходом ФОПа ІІІ групи ЄП є дохід (п. 292.1 ПКУ), отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ;
2) наприклад, якщо йдеться про послугу з доставки товару з території України польському підприємцю за посередницьким договором (договором транспортного експедирування, агентською угодою тощо), варто врахувати, що у разі надання послуг доходом є (п. 292.4 ПКУ) сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Зарахування валютної виручки
Оплата від польського замовника:
— зараховується на валютний рахунок ФОП (EUR/USD тощо);
— підлягає валютному нагляду з боку банку, якщо сума перевищує поріг у 400 тис грн (ч. 7 ст. 11 Закону №2473).
При цьому:
1) у ФОПа-«єдинника» дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату отримання (п. 292.5 ПКУ);
2) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платникові єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Строки розрахунків за ЗЕД-договорами
Важливо: НБУ має право встановлювати граничні строки ЗЕД-розрахунків. І він це зробив.
Під час воєнного стану діє спеціальний п. 14-2 Постанови №18: граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.
Але тут не йдеться про послуги в ЗЕД. Тож виходить, що для послуг НБУ граничного строку розрахунків не встановив. Проте податківці в такому випадку посилаються на ч. 2 ст. 13 Закону про валюту, де сказано:
«У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання».
І байдуже, що експорт — це митний режим, який застосовується тільки для товарів, експорту послуг як такого не існує.
Щоб не наражатися на штраф, ФОПу краще дотримуватися правила: для операцій з експорту послуг граничний строк розрахунків — 180 календарних днів з дати підписання акта наданих послуг чи іншого документа, що підтверджує надання послуг (залежно від умов договору). А вже якщо замовник затримує оплату, можна буде спорити з податківцями і доводити, що граничні строки розрахунків не для послуг.
Чи можна отримувати винагороду на іноземний рахунок ФОПа?
Податківці підтверджують, що ФОПи-резиденти України можуть відкривати рахунки у фінансових установах інших країн, і саме відкриття такого рахунку не заборонено чинним законодавством України та не потребує додаткового інформування податкових органів.
Проте, якщо виручка від господарської діяльності надходить безпосередньо на рахунок, відкритий в іноземному банку, це створює для ФОПа ризики, зокрема:
— така сума не завжди визнається доходом, отриманим у порядку підприємницької діяльності;
— це може призвести до неправильного визначення податкового режиму (18% ПДФО замість 3%5% єдиного податку), бо податківці можуть кваліфікувати таке надходження як дохід фізособи, а не як дохід від підприємницької діяльності.
По-перше, як ми вже зазначили вище, валютна виручка у межах ЗЕД-договору має бути зарахована на підприємницький рахунок ФОПа в Україні. Що означає, що отримати виручку на рахунок, відкритий у Польщі, можна, але її одразу ж треба перерахувати в Україну. Цього вимагає п. 23 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ №5, принаймні щодо товарів:
«Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку».
Найактуальніше це було, коли діяв обов’язковий продаж валютної виручки. Тепер цього немає, проте норма, як бачимо, залишилася. Так само як і норма про те, що виручка в іноземній валюті зараховується на розподільчий рахунок, а наступного дня банк перераховує її на поточний валютний рахунок ФОПа — про це податківці докладно розповіли.
Звісно, дехто з ФОПів може знехтувати цією вимогою, не повідомляти свій банк про укладений із польським підприємцем договір, проводити виручку за кордоном, сплачувати податок з неї лише у Польщі.
Але варто пам’ятати, що з 2024 — 2025 років Україна бере участь у системі автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS) із понад 100 країнами, включно з Польщею EU for Ukraine.
Це означає, що українські податкові органи отримуватимуть інформацію про іноземні банківські рахунки своїх резидентів, включно із залишками й обсягами надходжень.
Тому «приховати» валютні надходження на іноземні рахунки вже не можна, і будь-які розбіжності між інформацією польських податківців та звітністю ФОПа можуть бути використані контролерами для донарахування податків та застосування штрафів.
І ще один нюанс: донараховувати податківці в такому разі можуть ПДФО (18%), а не єдиний податок. Адже факт отримання коштів на іноземний рахунок, без подальшого переказу на підприємницький рахунок в Україну, може бути використаний як аргумент, що це не дохід від підприємницької діяльності ФОПа, а дохід звичайної фізособи.