До скасування ГКУ укладання таких договорів регулювала ст. 176 ГКУ
ГКУ визначав господарський договір про спільну діяльність як форму співпраці підприємств (без утворення єдиного суб'єкта господарювання).
Цей договір мав на меті отримання прибутку чи досягнення іншої господарської мети.
ГКУ регламентував:
— порядок ведення спільних справ: організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками;
— внески учасників (грошові, майнові, трудові);
— розподіл результатів діяльності;
— порядок управління.
Що зміниться після скасування ГКУ?
1. Зникне поняття «організаційно-господарські зобов'язання» у процесі управління госпдіяльністю, у т. ч. в межах господарського договору про спільну діяльність.
Усі угоди щодо спільної діяльності регулюватимуться ЦКУ.
2. Залишаться дві конструкції, які активно використовуються госпсуб’єктами як раніше, так і на сьогодні: договір про спільну діяльність (ст. 1131 ЦКУ) та просте товариство (ст. 1132 – 1143 ЦКУ).
ЦКУ регулює:
— письмовий договір про спільну діяльність (без створення юрособи) для досягнення певної мети та без об’єднання вкладів учасників;
— створення простого товариства через укладення договору на основі об'єднання вкладів учасників із визначенням розміру внесків та порядку їх внесення, спільного управління справами, розподілу прибутків та збитків.
На нашу думку, втрати «господарських» особливостей у договорах про спільну діяльність (просте товариство) зі скасуванням ГКУ не відбувається. Водночас хоча такі договори між підприємствами тепер і матимуть цивільно-правову природу, все ж таки окремий господарський статус визначатиметься реєстрацією в органах ДПС (п. 64.6 ПКУ) через взяття на облік відповідного оператора спільної діяльності як платника податків із присвоєнням окремого податкового (облікового) номера.
На сьогодні всі договори про спільну діяльність залишаються чинними та здебільшого змін не потребують.