Господарський договір є основою ділових взаємин між підприємствами, установами й організаціями. Саме через договір визначаються права, обов’язки, умови співпраці, порядок постачання, оплати, відповідальність та строки виконання зобов’язань.
До 28 серпня питання укладення, зміни та розірвання господарчого договору регулювалися ГКУ та ЦКУ.
Увага: порядок укладення договору за ЦКУ і ГКУ дещо відрізняється, хоча вони й мають багато спільного.
ЦКУ (Цивільний кодекс України)
Сфера: регулює цивільно-правові відносини між фізособами, юрособами, а також між ними і державою.
Статті, що регулюють укладення договорів: ст. 638 – 650 ЦКУ.
Форма договору: письмова (у т. ч. спрощена форма — шляхом обміну листами, факсограмами, рахунками-фактурами тощо), усна (у т. ч. «бездоговірна» зі складанням видаткових накладних, актів тощо), електронна (найбільш застосовна — публічні договори та договори приєднання або з КЕП) — залежно від закону та волі сторін.
Пропозиція (оферта) й акцепт: договір вважається укладеним з моменту акцепту (прийняття) пропозиції.
Принцип свободи договору: сторони можуть укладати будь-який договір, не заборонений законом.
ГКУ (Господарський кодекс України)
Сфера: регулює господарські правовідносини, тобто діяльність суб’єктів господарювання (юросіб, ФОПів, органів влади тощо).
Статті, що регулювали укладення господарських договорів: ст. 179 – 187 ГКУ.
Форма договору: здебільшого письмова (ч. 2 ст. 181 ГКУ).
Специфіка:
— обов’язковість укладення договору у разі, коли одна сторона зобов’язана укласти його за законом або рішенням суду;
— протоколи розбіжностей, листування щодо умов — передбачено спеціальні процедури узгодження умов договору;
— якщо сторони не досягли згоди, спір може бути передано до суду для примусового укладення договору (ст. 187 ГКУ). Водночас ст. 16 Закону №4196 разом зі скасуванням ГКУ передбачено можливість укладення договорів за рішенням суду. Зокрема, йдеться про таке:
a) спори, що виникають при укладенні договорів за державним замовленням або договорів, укладення яких є обов’язковим відповідно до закону та в інших випадках, установлених законом, розглядаються судом;
b) інші переддоговірні спори, які можуть бути предметом розгляду суду, якщо це передбачено за домовленістю сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Тож що треба врахувати з 28 серпня, укладаючи господарський договір?
Згідно з частиною першою статті 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦКУ).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша стаття 628 ЦКУ).
Правочин є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦКУ).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для цього виду договорів не вимагалася (частини перша — друга статті 639 ЦКУ).
Відповідно до статті 640 ЦКУ договір є укладеним з моменту одержання особою, яка надіслала пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним із моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір, що підлягає нотаріальному засвідченню, є укладеним із дня такого засвідчення.
Крім того, Закон №4196 доповнено положеннями, що раніше були передбачені ст. 179 ГКУ. Тобто на заміну парі «ГКУ + ЦКУ» укладання господарських договорів після 28 серпня регулюватиме пара «ЦКУ + Закон №4196».
Так, частина перша статті 630 ЦКУ в редакції цього Закону передбачає, що законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. КМУ, органи державної влади, уповноважені КМУ або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках — затверджувати типові договори.
Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню.
Зверніть увагу! У разі укладення господарських договорів після скасування ГКУ — посилання на нього є недоречними.
Скористатися певними умовами, прописаними у ГКУ, без посилання на скасований Кодекс, буде можливо. Але ці умови, які зазначаються за аналогією зі скасованими у ГКУ, бажано уточнювати фразою: «Сторони домовилися/погодили, що…». Уточнюючи таким чином, що це не норма закону, а умова, на яку сторони погодилися добровільно.
Окремо важливо згадати про застосування правила ч. 3 ст. 631 ЦКУ, за якою сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. На нашу думку, це не дає права включати до договору умови зі скасованого ГКУ (навіть якщо ці відносини між сторонами договору існували до 28 серпня). Проте сторони можуть прописати необхідні правила, скопіювавши їх зі скасованого ГКУ як такі, що погоджені сторонами як необхідні для конкретного договору.
Важливо! У разі спору між сторонами договору, після 28 серпня 2025 року застосовуватимуться норми ЦКУ, а не ГКУ.