Спочатку з’ясуймо, хто такі посадові особи. Бо до цього визначення щодо товариств теж було внесено зміни.
Як було раніше
Згідно зі ст. 161 ЦКУ посадовими особами АТ були голова та члени наглядової ради, голова та члени ради директорів, виконавчого органу, корпоративний секретар АТ, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом АТ.
Проте схоже за змістом визначення містила і ст. 2 Закону «Про акціонерні товариства». Щоправда, у ній перелік доповнюється керівником підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнім аудитором) та керівником відділу бюджету або іншого підрозділу, до компетенції якого належить питання бюджетування АТ.
Щодо інших форм госптовариств, то відповідно до ст. 49 Закону про ТОВ/ТДВ посадовими особами товариства були члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Згідно з новою ст. 99-1 ЦКУ посадовими особи АТ, ТОВ/ТДВ називаються:
— керівник (одноосібний виконавчий орган);
— голова та члени колегіального виконавчого органу;
— голова та члени наглядової ради або ради директорів;
— ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії);
— головний бухгалтер, корпоративний секретар;
— голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства.
Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи.
Отже, Законом №4196-IX було розширене коло осіб, які належать до посадових осіб товариства і несуть персональну відповідальність за шкоду, завдану товариству.
За що посадові особи відповідають?
Частина 2 ст. 89 ГКУ передбачала, що посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними госптовариству, у порядку та у випадках, передбачених законом. Тобто ця норма є відсильною.
Згідно зі ст. 40 Закону про ТОВ/ТДВ обов'язки посадових осіб органів товариства щодо цього товариства та відповідальність за їх порушення встановлюються законом. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю.
А відповідно до ст. 90 Закону «Про акціонерні товариства» посадові особи товариства, винні у порушенні передбачених цим Законом обов’язків, відповідають за збитки, заподіяні товариству своїми діями або бездіяльністю. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.
При цьому ст. 44, 45 Закону про ТОВ/ТДВ зазначають, що посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів чи порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству. Аналогічні норми містяться й у Законі «Про акціонерні товариства».
Тепер Закон №4196 допускає можливість відшкодування збитків з обмеженого кола посадових осіб та лише за вчинення значних правочинів без отримання згоди та правочинів із заінтересованістю.
На практиці, якщо посадова особа свідомо йшла на порушення, вчинила відповідні підготовчі дії, довести факт дроблення активу, яке б не підпадало під ознаки значного правочину чи вчинення правочину із заінтересованістю, важко. Але можливо.
Частина 2 ст. 99-1 ЦКУ містить принципи, за якими посадова особа має виконувати обов’язки, та випадки відшкодування збитків, завданих посадовою особою товариству її діями (бездіяльністю), якщо такі збитки були завдані:
1) діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
2) діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури ухвалення рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
3) діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, установленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури ухвалення рішень посадова особа товариства надала недостовірну інформацію;
4) бездіяльністю посадової особи у разі, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
5) іншими винними діями посадової особи.