Відповідно до ст. 13 Закону №2136 призупинення дії трудового договору — це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором.
При цьому роботодавець може припинити трудові відносини з працівником, з яким призупинено ТД, за заявою працівника за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).
Час призупинення дії трудового договору з працівником не дає права працівникові на стаж для надання днів щорічної основної відпустки (ст. 9 Закону про відпустки). Проте він міг мати щорічні відпустки, зароблені раніше, або право на щорічну додаткову відпустку на дітей. Тож подивимось, як порахувати компенсацію в такому разі.
Згідно з абз. 6 п. 2 Порядку №100 час, протягом якого працівник за законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.
Тому, розраховуючи компенсацію за невикористану відпустку, календарні дні, що припали на період призупинення дії трудового договору, потрібно з розрахункового періоду вилучити.
При цьому абз. 2 п. 2 Порядку №100 встановлює обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув права до 31.12.2023, що проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 р. Тобто для цих відпусток розрахунковий період січень — грудень 2023 року.
У працівника в нашому випадку нарахувань у 2023 році не було. Тож компенсацію за невикористані відпустки, зароблені під час періоду призупинення, йому треба буде рахувати виходячи з розміру окладу (тарифної ставки) на момент звільнення!
Починаючи з 2024 року застосовується інший розрахунковий період для обчислення компенсації, а саме: 12 календарних місяців до місяця звільнення працівника. Проте за цей період у працівника не буде зароблених щорічних відпусток, тож і компенсацію рахувати не потрібно. Якщо ж є невикористана додаткова відпустка на дітей, то, враховуючи відсутність доходів у працівника в розрахунковому періоді, компенсацію теж доведеться рахувати виходячи з розміру окладу (тарифної ставки) на момент звільнення працівника.
Абз. 3 — абз. 5 п. 4 Порядку №100 визначено: якщо в розрахунковому періоді працівник не мав зарплати, розрахунки проводять з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної зарплати, середню зарплату розраховують з установленого розміру мінімальної зарплати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводять з розміру мінімальної зарплати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Якщо розрахунок середньої зарплати обчислюють виходячи з посадового окладу чи мінімальної зарплати, то її нараховують множенням посадового окладу чи мінімальної зарплати на кількість місяців розрахункового періоду.
Таким чином, для розрахунку компенсації оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів у відповідному розрахунковому періоді. Отриману середню зарплату множимо на кількість днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації.