Виробники алкогольних напоїв можуть використовувати у виробничому процесі виключно спирт — ч. 11 ст. 3 Закону №3817. Тому говорити про виробництво алкогольних напоїв у ресторані підстав немає.
Згідно з ч. 7 ст. 71 Закону №3817 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Але як класифікувати настоянку? Адже це не автентичний алкогольний напій, який був використаний для її приготування, а також для приготування настоянки з пляшки знімається акцизна марка. Приготування коктейлю полягає у змішуванні або купажуванні інгредієнтів, і приготування настоянки теж включає змішування інгредієнтів (алкогольний напій та інгредієнт, на якому він настоюється). Різниця тільки в тому, що коктейль продається і споживається одразу після приготування, а настоянка — за певний час.
Є рішення Львівського окружного адмінсуду від 01.03.2018 у справі №813/346/17, у якому він зазначає, що «основна відмінність приготування коктейлів від виробництва алкоголю — це відсутність повного технологічного циклу використання для приготування готових вироблених алкогольних напоїв уже ліцензованих виробників, а не первинної сировини, здійснення такого приготування безпосередньо в ресторані». На думку автора, те саме можна сказати і про настоянки, хоча для певності можна отримати ІПК від податківців та діяти згідно з нею.
Документальне оформлення приготування настоянок (технологічні, калькуляційні картки) на практиці теж є аналогічним до приготування алкогольних коктейлів.
У меню і прейскуранті можна зазначити власну назву напою, яка може включати слово «настоянка». Але радимо додатково у меню та прейскуранті розшифрувати у дужках цю назву із зазначенням назви алкогольного напою, який був використаний для приготування настоянки, наприклад «Горілка «Чиста сльоза», настояна на журавлині».
Акцизну марку треба сканувати один раз під час відкупорювання пляшки алкоголю з метою приготування настоянки. Адже під час продажу алкогольних коктейлів, які містять різні алкогольні напої, потрібно відображати у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО такий обов’язковий реквізит, як цифрове значення штрихкоду марки акцизного податку (серія та номер). Тобто чинна процедура передбачає одноразове відображення реквізитів марки акцизного податку в межах реалізації алкогольного напою частинами, який розлито виробником у тару, що була маркована такою маркою. Перша настоянка — одноразове відображення штрихкоду акцизної марки в чеку.
А от акцизний податок нараховують під час кожного продажу настоянки, за ставкою 5%. При цьому базою для нарахування АП є вартість (із ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) товару. Тобто, встановлюючи ціну за настоянку, не забувайте врахувати й акцизний податок, який має «сидіти» в цій ціні!