Недоліки в ТТН — відсутність ПК?
Така ситуація розглянута у Постанові ВС від 29.07.2024 у справі №520/25285/21.
Зміст справи
Під час перевірки податкова служба не визнала податковий кредит платника ПДВ, а відтак донарахувала податкові зобов’язання з ПДВ та штрафні санкції. Обґрунтувала своє рішення тим, що ТТН, надані платником ПДВ до перевірки, заповнені неналежним чином.
Платник подав до суду і виграв справу.
Що сказав ВС
Суд не погодився з аргументами податкової служби. І зазначив, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність госпоперації, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовʼязаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.09.2020 у справі №810/2202/16.
Про що сказано у Постанові №810/2202/16.
Під час перевірки ФОПа податкова служба встановила заниження податкових витрат через відсутність ТТН на придбання ПММ. А відтак донарахувала ПДФО та ЄСВ.
Але ФОП не погодився, подав до суду і виграв справу.
Суд обґрунтував своє рішення таким чином.
Відсутність ТТН не може бути єдиним та безумовним доказом нереальності госпоперацій позивача.
Сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність госпоперації, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його госпдіяльністю мали місце. Правила №363 не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов’язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені зазначеними правилами, зокрема ТТН, не є документом первинного бухобліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Постанова ВС від 17.09.2020 у справі №810/2202/16
Від редакції
Ми згодні з наведеними вище рішеннями судів. У бухобліку, на якому базується і податковий облік, мають відображатися всі здійснені госпоперації (див. принцип повного висвітлення в ст. 4 Закону про бухоблік). Тож якщо госпоперація здійснена, вона має бути відображена в обліку, навіть якщо документ складено з помилками.
Причому в разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухобліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівникові підприємства, установи (п. 2.15 Положення №88). До окремого письмового рішення керівника такі документи до виконання не приймаються.
Тобто, якщо бухгалтер виявив невідповідний первинний документ, він має повідомити керівника, а керівник — видати письмове розпорядження, що далі робити з таким документом: чи приймати його для записів в обліку, чи не приймати.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік):
— назву документа (форми);
— дату складання;
— назву підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст й обсяг госпоперації, одиницю виміру госпоперації;
— посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються НБУ) осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.
Залежно від характеру госпоперації та технології опрацювання облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Таким чином, якщо у первинному документі всі наведені вище реквізити зазначені, первинний документ є відповідним.
Водночас згідно з останнім абзацом ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік неістотні недоліки в документах, що містять відомості про госпоперацію, не є підставою для невизнання госпоперації, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг госпоперації тощо.
Тобто, якщо первинний документ містить неістотні недоліки, він є відповідним.
А невідповідним він буде, якщо порушено правила складання, зазначені вище. І саме тоді бухгалтер повинен звернутися до керівника для ухвалення рішення.
Причому документа від контрагента може взагалі не бути. У такому разі можна скористатися процедурою документального оформлення, встановленою п. 2.5, п. 3.4 Положення №88:
— правилами документообігу підприємства встановити можливість відображення госпоперації, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухобліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинний документ;
— у такому разі посадова особа, відповідальна за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг складає внутрішній первинний документ (акт). Операції в акті оцінюються згідно з нормами стандартів бухобліку. Тобто вони мають оцінюватися за справедливою (ринковою) вартістю;
— на підставі такого внутрішнього акта операцію відображають в обліку;
— якщо згодом первинний документ від контрагента буде отримано, то у періоді такого отримання треба відобразити різницю між сумою в документі і сумою у внутрішньому акті.
Немає ТТН — немає постачання
Дивимося Постанову ВС від 17.12.2024 у справі №826/1836/16.
Зміст справи
Під час перевірки ТОВ податкова служба встановила, що товар не постачався, тому що на перевірку не надано ТТН, а деякі надані ТТН містять недоліки, тож отримані кошти є не коштами за проданий товар, а отриманою безповоротною фіндопомогою. Унаслідок цього податкова служба донарахувала податки.
ТОВ не погодилося і подало до суду та виграло справу.
Що сказав ВС
Податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит у залежність від наявності чи відсутності ТТН. До первинних документів бухобліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо госпоперації, які за змістом відповідають вимогам закону та відображають реальні госпоперації.
Фактично передача товару оформлена частково видатковими накладними, частково ТТН. Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення госпоперацій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність госпоперацій. Окремі недоліки товарно-транспортних накладних не є самостійною підставою для висновків про безтоварність госпоперації, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобовʼязаннях платника податків.
Позиція редакції
Ми згодні з рішенням суду, з підстав, наведених нами вище, коли ми обговорювали попередні рішення суду.
Замість ТТН — видаткова накладна
Дивимося Ухвалу ВС від 21.01.2025 у справі №340/4159/24.
Зміст справи
ФОП здійснював автомобільне перевезення вантажу. Працівники органів Укртрансбезпеки зупинили авто і вимагали документи на вантаж. Водій пред’явив видаткову накладну, а не ТТН. Працівники органів Укртрансбезпеки вважали, що порушено норми ст. 48 Закону про автотранспорт, зокрема немає ТТН, а тому наклали на ФОПа штраф.
ФОП не погодився і звернувся до суду. Суд став на бік ФОПа.
Що сказав ВС
У рішенні суду зазначено, що стаття 48 Закону про автотранспорт передбачає альтернативу необхідних водію документів — ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Таким чином, замість ТТН може використовуватися й інший документ, зокрема і видаткова накладна.
Позиція редакції
У ст. 48 Закону про автотранспорт зазначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія — посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Тобто дослівно сказано, що має бути ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж.
На сьогодні чинним законодавством не визначено інших можливих документів на вантаж. Тому, по суті, ТТН — це єдиний документ, визначений законодавством, що підтверджує перевезення вантажу. Причому видаткова накладна таким документом не є.
Тож ми з таким рішенням суду не згодні. Але позаяк воно є, у разі виникнення проблемних ситуацій можна використовувати його для доказування власної правоти.
ТТН, якщо перевезення для власних потреб
Дивимося Постанову ВС від 24.01.2025 у справі №520/11723/23.
Зміст справи
Водій-ФОП перевозив вантаж для власних потреб. Працівники органів Укртрансбезпеки зупинили авто і вимагали документи на вантаж. Водій пред’явив видаткову накладну, а не ТТН. Працівники органів Укртрансбезпеки вважали, що порушено норми ст. 48 Закону про автотранспорт, зокрема немає ТТН, а тому наклали на ФОПа штраф.
ФОП не погодився з цим і позвався до суду. Суд став на сторону ФОП.
Що сказав ВС
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким для власних потреб перевозиться вантаж. А в описаній справі ФОП автомобільним перевізником не був.
Там само зазначено: автомобільним перевізником, який здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ст. 33 Закону про автотранспорт).
Тобто автомобільний перевізник, на думку суду, — це той, хто здійснює перевезення вантажів на договірних умовах.
Позиція редакції
Стаття 33 Закону про автотранспорт регламентує засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах.
Водночас згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник — це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами.
Це означає, що автомобільним перевізником з погляду Закону є, зокрема, й особа, яка перевозить транспортним засобом вантаж для власних потреб.
І це також означає, що, перевозячи вантаж для власних потреб, також потрібно оформляти ТТН.
Тож ми з рішенням суду не згодні і обґрунтували чому. Але позаяк воно є, можна пробувати використовувати у власній діяльності.
Нормативна база
- Закон про автотранспорт — Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.
- Правила №363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363.