До 1 січня 2025 року підприємства, засновані особами з інвалідністю, могли обирати між двома варіантами:
— застосовувати нульову ставку ПДВ згідно з п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ до операцій з постачання товарів (крім підакцизних), що виготовляються ними, і послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих за агентськими договорами без передання права власності на такі товари);
— користуватися звільненням від ПДВ таких самих операцій на підставі п. 197.6 ПКУ.
Звісно, їх не можна було застосовувати одночасно — ДПСУ в ІПК від 28.11.2019 №1630/6/99-00-07-03-02-15/ІПК повідомила, що до операцій, які оподатковані за нульовою ставкою, застосовувати інші ставки ПДВ вже не можна (тут автори ІПК вочевидь мали на увазі звільнення від ПДВ).
Вибір того чи іншого варіанта фіксувався шляхом реєстрації платника в ДПС як особи, що має право на нульову ставку або на звільнення від ПДВ.
Умови застосування обох варіантів були абсолютно ідентичні — вони поширювалися на одні й ті самі операції на однакових умовах, але наслідки застосування цих пільг були різні.
Для розуміння різниці між цими двома варіантами потрібно усвідомити, що нульова ставка ПДВ застосовується так само, як і інші ставки цього податку, просто сума податкових зобовʼязань буде нульова. Решта — так само, як і в разі реалізації товарів/послуг за ставками 7%, 14%, 20%, — є право на вхідний податковий кредит і на бюджетне відшкодування, не потрібно розподіляти вхідний ПДВ за ст. 199 ПКУ і нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Реалізація за нульовою ставкою — це оподатковувана операція.
А от звільнення від нарахування податкових зобов’язань з ПДВ вимагає розподіляти вхідний ПДВ за ст. 199 ПКУ або ж нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Тобто право на ПК є, але його весь час доводиться коригувати за рахунок ПЗ.
А що з податковими накладними?
В обох варіантах потрібно було складати податкові накладні на реалізацію товарів/послуг:
— або ПН за нульовою ставкою з кодом ставки 902 — постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;
— або ПН на звільнену операцію з кодом ставки 903 — постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Графу 9 «код пільги» розділу Б ПН заповнюють лише у разі здійснення звільнених від ПДВ операцій (пп. 7 п. 16 Порядку №1307). Тому щодо операцій, оподатковуваних за ставкою 0%, цю графу заповнювати не треба, адже це не пільгова операція.
ПН, яка складена на звільнені від ПДВ операції, у тому числі за п. 197.6 ПКУ, реєструється безумовно за пп. 1 п. 3 Постанови №1165. ПН за нульовою ставкою проходять загальний моніторинг і можуть бути зупинені.
А що залишається тепер?
Залишився тільки один варіант — і це звільнення від ПДВ за п. 197.6 ПКУ, яке передбачає й коригування вхідного ПДВ. Звісно, підакцизних товарів та азартних ігор тощо, як і раніше, це не стосується, вони залишаються оподатковуваними за звичайними правилами. Звісно, до товарів, які пішли на експорт, нульова ставка ПДВ застосовуватиметься, як і раніше. Але щодо решти операцій у межах митної території України, то вони є звільненими від оподаткування.
Якщо платник ПДВ чітко може поділити, який вхідний ПДВ належить до оподатковуваних операцій, а який до звільнених від ПДВ, то щодо останніх застосовується лише нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ.
А от якщо стосовно деяких придбаних товарів/послуг такої однозначності немає, то коригуюче ПЗ з ПДВ за ними доведеться нараховувати за ст. 199 ПКУ.
В обох випадках буде можливість складати зведені податкові накладні, тобто загалом за місяць, не пізніше останнього числа такого місяця.