Ключовим моментом є позиція самого підприємства (ТОВ) щодо суми орендної плати, заявленої орендодавцем. Саме згода чи незгода з цією сумою визначає, чи є зобов’язання визначеним або невизначеним, і, отже, подальші дії бухгалтера.
Розгляньмо обидві ситуації.
Ситуація 1. ТОВ не погоджується з розміром орендної плати.
Критерії для створення забезпечення дотримані.
Забезпечення створюється, коли одночасно виконуються три умови (п. 13 НП(С)БО 11):
1) зобов’язання виникло внаслідок минулих подій. Так, ТОВ фактично користувалося офісним приміщенням у ІІ кварталі;
2) погашення, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів. Так, ТОВ розуміє, що платити за оренду доведеться, питання лише в остаточній сумі;
3) оцінка зобов’язання не може бути визначена точно. Це ключовий момент. Позаяк ТОВ оскаржує розмір орендної плати, заявлений орендодавцем, точна сума майбутнього платежу є невизначеною. Вона залежить від результату перемовин або судового розгляду. Саме наявність спору перетворює зобов’язання з визначеного (якби ви погоджувалися зі сумою) на зобов’язання з невизначеною сумою.
Розрахункова оцінка є обґрунтованою.
Хоча точна сума невідома, ТОВ має зробити її найкращу можливу розрахункову оцінку. Використання суми, зазначеної в зареєстрованих податкових накладних, є логічною та обґрунтованою базою для такої оцінки, бо це сума, якої вимагає контрагент. Це відповідає принципу обачності — не занижувати потенційні зобов’язання та витрати.
Застосування податкових різниць є обов’язковим.
Позаяк ТОВ (платник податку на прибуток, що застосовує різниці) правомірно створило забезпечення у бухобліку, воно зобов’язане застосувати коригування, передбачені п. 139.1 ПКУ:
— збільшити фінансовий результат на суму створеного забезпечення у звітному періоді (у вашому випадку — ІІ квартал). Це ТОВ і зробило;
— зменшити фінансовий результат на суму фактичних витрат, що будуть відшкодовані за рахунок цього забезпечення, у періоді, коли буде отримано первинний документ (акт) і сума буде остаточно узгоджена.
Щодо ПДВ!
Якщо ТОВ не погоджується з розміром орендної плати, то, отже, не погоджується і з даними ПН щодо орендної плати. Для ТОВ такі ПН є помилковими і до ПК не включаються.
Ситуація 2. ТОВ погоджується із заявленою орендодавцем сумою
У цьому випадку сума зобов’язання точно визначена. Тоді створювати забезпечення некоректно. Правильним було б на підставі бухгалтерської довідки визнати пряму кредиторську заборгованість (Д-т 92 — К-т 631, 685). У такому разі витрати зменшують фінрезультат у ІІ кварталі, і жодних різниць у додатку РІ не виникає.
Також читайте: Запізнілі первинні документи: визнання витрат
Окреме зауваження: ми навели власну думку з цього запитання. Але думка Мінфіну нам невідома. Тож для уникнення непорозумінь може бути доречно отримати консультацію Мінфіну, як державного органу в Україні, який згідно зі ст. 6 Закону про бухоблік встановлює методологію бухобліку.
Висновок
Ключовим є рішення ТОВ щодо заявленої орендодавцем суми орендної плати. Якщо ТОВ не погоджується зі сумою, — виникає зобов’язання з невизначеною сумою, що потребує створення забезпечення з подальшим податковим коригуванням. Якщо ж ТОВ погоджується, — формується пряма кредиторська заборгованість без створення забезпечення і без податкових різниць на основі бухдовідки.