Законодавство дозволяє працівникам, окрім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом з іншими роботодавцями. Головна умова — така робота має виконуватися у вільний від основної роботи час (ст. 102-1 КЗпП). Графік роботи «два дні через два» на основному місці роботи чітко визначає вільні дні працівника, в які він може працювати у ФОПа.
Прийняття працівника на роботу за сумісництвом має свої особливості, надто коли йдеться про режим роботи та оплату праці. Розглянемо докладніше.
Оформлення наказу про прийняття на роботу за сумісництвом
Для початку працівник має подати заяву, в якій зазначити бажаний графік роботи. Наприклад: «Прошу прийняти на посаду [назва посади] з [дата] за сумісництвом на умовах неповного робочого тижня з робочими днями у мої вихідні дні за основним місцем роботи (згідно з наданим графіком), тривалістю 8 годин на день, з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу».
На підставі заяви треба видати наказ про прийняття на роботу, із зазначенням:
1) повної назви ФОПа (прізвище, ім’я, по батькові);
2) дати і номера наказу;
3) що працівник приймається на роботу «за сумісництвом»;
4) прізвища, імені, по батькові працівника;
5) назви посади згідно з Класифікатором професій;
6) дати початку роботи;
7) що працівник працює за індивідуальним графіком, який узгоджується з роботодавцем, або конкретних днів тижня, якщо вони є фіксованими;
8) розміру окладу (тарифної ставки) або погодинної ставки;
9) підстави: заява працівника, трудовий договір (якщо укладається окремо);
10) підпису роботодавця (ФОПа) та працівника.
Приклад формулювання в наказі: «ПРИЙНЯТИ [ПІБ працівника] з [дата] на посаду [назва посади] за сумісництвом на умовах неповного робочого тижня. Встановити тривалість робочого дня 8 годин. Робочими днями вважати дні, що є вихідними для працівника за основним місцем роботи, згідно з індивідуальним графіком. Оплату праці проводити пропорційно до відпрацьованого часу виходячи з посадового окладу [сума] грн (або: з погодинною оплатою праці в розмірі ХХХ грн за годину)».
Після оформлення наказу, як і під час прийняття будь-якого працівника, ФОП зобов’язаний подати повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкової служби.
Оплата пропорційно до відпрацьованого часу чи за виконаний обсяг робіт?
Робота на умовах неповного робочого часу оплачується пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (ст. 56 КЗпП).
Тож ФОП може обрати один із двох варіантів:
1) встановити відрядну форму оплати праці й оплачувати працю працівника залежно від виробітку;
2) встановити повний посадовий оклад (як для штатного працівника на повну ставку) і щомісяця розраховувати зарплату пропорційно до кількості відпрацьованих годин.
Погодинна оплата
Правила застосування погодинної оплати праці ми докладно розглянули за посиланням. ФОПи теж можуть застосовувати цю форму оплати праці щодо своїх працівників.
Для цього треба встановити у трудовому договорі (або в наказі про прийняття на роботу) конкретну годинну тарифну ставку. Наприкінці місяця зарплата розраховуватиметься як добуток цієї ставки на кількість фактично відпрацьованих годин згідно з табелем обліку робочого часу.
Висновки
ФОП може прийняти працівника за сумісництвом на повний робочий тиждень у дні, вільні від його основної роботи. У наказі про прийняття треба чітко зазначити режим роботи (конкретні дні та години) та уточнити, що це робота за сумісництвом.
Оплата праці можлива як за окладом пропорційно до відпрацьованого часу, так і погодинно. Можлива й відрядна форма оплати праці працівника.