- Бланк Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зі змінами і доповненнями).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
- Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на прибуток дивіться за посиланням.
За 3 квартали 2025 року звітуємо за новою формою!
13 червня 2025 року набрав чинності наказ Мінфіну від 24.04.2025 №215, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що пов'язано із реалізацією положень Закону №4112.
Згідно розяснень ДПС за 3 квартали 2025 року ми звітуємо з податку на прибуток за формою в редакції змін, внесених Наказом №215. Далі в статті, коли ми розглядатимемо складання декларації, ми наголосимо, які саме зміни є в новій формі.
Хто подає декларацію з податку на прибуток у 2025 році щокварталу?
Декларацію з податку на прибуток подають платники, зазначені у п. 133.1 — 133.2 ПКУ, які одночасно з цим зобов’язані подавати квартальну декларацію.
Це:
— резиденти України — суб’єкти господарювання, юрособи, які перебувають на загальній системі оподаткування і відповідно є платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період перевищує 40 млн грн;
— юрособи, які утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
— нерезиденти-юрособи, які утворені у будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
— нерезиденти, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи з джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн.
Увага: всі перелічені суб’єкти, якщо вони утворені у 2025 році, мають перший річний звітний період і тому квартальні декларації з податку на прибуток не подають (п. 137.5 ПКУ).
Може бути така ситуація: у 2024 р. дохід платника був менший ніж 40 млн грн, а за підсумками трьох кварталів 2025 року уже досяг такого обсягу. Подавати декларацію за три квартали 2025 року ще не потрібно, адже дохідний критерій визначається саме за річний період. Може статися, що до кінця 2025 року річний дохід зменшиться (внаслідок збитків, знижок або повернень тощо) і річний обсяг доходу за 2025 рік буде меншим за 40 млн грн. Тож дивимося тільки на річний обсяг доходу за минулий рік.
Неприбуткові організації, які порушили умови пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення. Звіт подають у строк для місячного звітного періоду — до 20 числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому сталося порушення. Така неприбуткова організація вилучається з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до кінця цього року подає квартальну декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність. Це передбачено пп. 133.4.3 ПКУ.
Строки подання декларації
Щоквартальну декларацію подають у квартальні ж і строки — 40 календарних днів після закінчення календарного кварталу. Якщо останній день припадає на вихідний (святковий або неробочий) день, то граничний строк подання переноситься на наступний робочий день.
Важливо! Декларацію за три квартали 2025 року подають до 10 листопада 2025 року (включно). Перенесення строків на 10 листопада (понеділок) відбулося, адже 9 листопада (40-й день) припадає на неділю (вихідний).
Куди подавати декларацію?
Базовий варіант — це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку. Проте якщо протягом 2025 року ви зміните місцезнаходження, то слід врахувати таке.
Платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження, пов’язаної зі зміною контролюючого органу, подає декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Простіше кажучи, якщо ви переїдете у 2025 році, то до 31.12.2025 звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за увесь 2025 рік звітуватимете і сплачуватимете податок (частину за IV квартал) вже у 2026 році і вже за новою адресою.
Способи подання декларації
Великі та середні підприємства подають декларацію виключно в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ).
А решта мають три варіанти подання (п. 49.3 ПКУ):
— особисто (або через уповноважену особу);
— поштою (рекомендованим листом з описом вкладення);
— в електронному вигляді.
Відповідальність за неподання (порушення строків подання)
Неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток декларації з цього податку — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Утім, позаяк воєнний стан все ще не скасовано і не припинено, залишається одна загальна «воєнна» пільга. Її передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Зверніть увагу: описаний нижче Порядок складання декларації з податок на прибуток актуальний на момент її подання (за три квартали 2025 року), але це вже не останній варіант форми декларації!
16.09.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.07.2025 №371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Але ДПСУ в «ЗІР» зазначила: платники податку на прибуток матимуть змогу подати декларацію за цією оновленою формою за звітний (податковий) період — 2025 рік.
Порядок складання декларації
Інструкцію зі складання декларації з податку на прибуток, на жаль, досі не затвердили. Тому, складаючи її, доведеться спиратися на власний досвід, назви рядків та роз’яснення податківців.
Докладно про заповнення за півріччя 2025 року ми розповіли в цій статті. Тож зараз наголосимо лише на тому, що нового з’явилося у формі за три квартали 2025 року.
Декларацію з податку на прибуток підприємств заповнюють на підставі первинних документів, складених відповідно до бухобліку, у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком. Тобто за три квартали звітують за показниками за цей період. Наступна декларація буде вже за рік, і в ній треба буде показати дані за цілий рік (а не лише за ІV квартал)!
Декларація з податку на прибуток складається з власне декларації та додатків до неї.
Додатків аж 15 штук (усі вони наведені наприкінці декларації), але кожен із них заповнюється лише за потреби. І лише додаток ФЗ — фінансова звітність — є додатком, який треба подати до кожної декларації.
Заголовна частина
У ній зазначають (у рядку 2) звітний період (у нашому випадку це три квартали 2025 року), хто і кому подає декларацію (рядки 4 — 10). Тут не має бути проблем, адже це стандартні рядки, які підприємство заповнює щодо кожної форми податкової звітності.
Зверніть увагу на рядок 10: відповідну позначку треба поставити в ньому тільки в тому разі, якщо ви належите до категорій осіб, які в ньому зазначені.
Що нового: відповідно до Закону №4112 ПКУ доповнено, зокрема, положеннями щодо:
— заборони врахування при визначенні об’єкта оподаткування витрат за операціями, здійсненими з метою надання неправомірної вигоди;
— оподаткування податком на прибуток підприємств операцій, здійснених з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) із запровадженням різниць щодо збільшення фінансового результату до оподаткування.
У положеннях п. 50.1-1 ПКУ передбачено сплату штрафу платником податку в разі зазначення ним у декларації різниці, визначеної за результатами виявлених контролюючими органами під час перевірки обставин (фактів), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди, у розмірі 9% від суми заниження податкового зобов’язання (у разі подання уточнюючого розрахунку протягом 90 к. д. з дати отримання відповідного повідомлення від контролюючого органу) та у розмірі 18% (у разі подання уточнюючого розрахунку після 90 к. д. з дати отримання відповідного повідомлення від контролюючого органу та до набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369, 369-2 ККУ).
У разі виявлення контролюючим органом за результатами документальної перевірки обставин (фактів), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави контролюючий орган надсилає Національному антикорупційному бюро України повідомлення про виявлення таких обставин (фактів) та інформує про це платника податків (п. 86.14 ПКУ).
З огляду на зазначені зміни рядок 10 «Особливі відмітки» форми декларації щодо належності платника податку до відповідної категорії доповнено новим рядком такого змісту:
«Платника податку, який подає уточнюючий розрахунок відповідно до пункту 50.1-1 статті 50 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, у зв’язку з отриманням від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави».
Таблична частина
Вона складається з трьох граф: показники (де наводять опис певного рядка), код рядка (де наводять їхні номери та примітку про необхідність розшифрувати показники рядка в додатку) і сума (яку наводять у гривнях без копійок).
Рядків усього 47.
Проте частина з них (з 29-го до 41-го, тобто 13 рядків) призначена для виправлення помилок минулих періодів. Якщо у вас таких помилок не було, то заповнювати ці рядки вам потреби не буде.
А ще три рядки (з 42-го до 43-го, тобто три рядки) призначені для відображення наслідків порушень окремих норм ПКУ. Якщо у вас таких порушень не було, то в цих рядках теж будуть прочерки (в електронній формі вони залишатимуться порожніми).
Що нового: табличну частину доповнено новими рядками, в яких відображають:
— суму збільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (рядок 45);
— суму штрафу (9%), що застосовується у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення (рядок 46);
— суму штрафу (18%), що застосовується у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку протягом понад 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення (рядок 47).
Тобто фактично активними залишаються 28 рядків декларації.
Платник повинен відобразити в декларації п’ять основних показників:
— загальний дохід за вирахуванням ПДВ та акцизу (рядок 01);
— фінрезультат (прибуток або збиток) (рядок 02);
— податкові різниці (рядок 03);
— об’єкт оподаткування (рядок 04);
— суму податку на прибуток (рядок 19).
Деякі платники податку заповнюють й інші рядки декларації, залежно від їхньої специфіки та виду діяльності.
Загальний дохід (рядок 01)
У цьому рядку враховують показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухобліку.
Беруться ці дані з фінзвітності (тобто зі звіту про фінансові результати). І це мають бути справді всі отримані доходи. Проте в цьому звіті вони зазначені в тисячах гривень, а в декларації доведеться їх показати у гривнях без копійок.
Фінрезультат до оподаткування (рядок 02)
Це вже різниця між доходами та витратами підприємства — його чистий прибуток або збиток, але до оподаткування, тобто утримання податку на прибуток.
Цей показник також беремо зі звіту про фінансові результати, але наводимо в гривнях без копійок.
І знову нагадуємо про те, що щоквартальну декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком. А тому дані в рядках 01 та 02 показують не за квартал, а за звітний період цілком.
Тож може виникнути ситуація, коли за три квартали підприємство мало збиток, а за рік — уже прибуток, або навпаки, і це абсолютно нормально.
Податкові різниці (рядок 03)
Цей рядок заповнюють лише ті платники податку на прибуток, які зобов’язані застосовувати податкові різниці або вирішили застосувати їх добровільно. Але якщо ви звітуєте щокварталу, треба врахувати такий нюанс:
для платників податку, в яких річний дохід, визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п. 140.6, пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ).
Рішення про незастосування податкових різниць ухвалюють не щороку, а не більше ніж один раз протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу.
Тобто є три обов’язкові податкові різниці, які (за наявності певних операцій або показників) застосовують усі. Щодо них усім треба складати додаток РІ і заповнювати рядок 03.
А от щодо інших — ті, у кого в поточному 2025 році сума річного доходу не перевищує 40 млн грн, мають можливість від застосовування податкових різниць відмовитися!
Як це працює на практиці?
Припустімо, що раніше у вас завжди сума річного доходу була понад 40 млн грн і тому рішення про відмову у застосуванні податкових різниць ви ще ніколи не ухвалювали. Ухвалити таке рішення ви можете в будь-який момент. Наприклад, у ІІІ кварталі 2025 року. Проте ви ризикуєте: якщо за рік сума доходу в рядку 01 буде більша за 40 млн грн, це рішення «згорає», вам доведеться донарахувати податкові різниці починаючи зі звітного періоду перевищення цього ліміту, і в наступних роках ви вже ніколи не зможете ухвалити таке рішення знову!
Отже, як правило, ті, в кого минулорічний дохід перевищує 40 млн грн, не тільки звітують щокварталу, а й щокварталу застосовують податкові різниці.
Утім, в декого з них наприкінці поточного року може з’ясуватися, що сума річного доходу 40 млн грн не перевищила! І ось тут виникає гарна можливість відмовитися від податкових різниць та спростити собі податковий облік.
Платник податку, який за результатами попереднього податкового (звітного) року, що передує звітному року, мав дохід, який перевищував 40 млн грн, подавав декларації за звітні періоди — І квартал, півріччя, три квартали звітного року — та коригував фінансовий результат до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати в річній декларації за звітний рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та не здійснювати коригування і не відображати податкові різниці у додатку РІ до рядка 03 РІ декларації за результатами звітного року (крім обов’язкових податкових різниць).
Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
Об’єкт оподаткування (рядок 04) і податок на прибуток (рядок 19)
Ці рядки взаємопов’язані, адже застосуванням ставки податку до об’єкта оподаткування ми отримуємо значення рядка податку на прибуток.
Але і тут є квартальні нюанси.
Значення рядка 04 ми рахуємо шляхом корегування значення фінрезультату до оподаткування (рядок 02) на суму податкових різниць (03). Обидва показника наводимо наростаючим підсумком, але чи будуть податкові різниці у півріччі 2025 року, кожен платник має визначити самостійно (див. вище).
Щодо податку на прибуток, який зазначаємо в рядку 19, то це фінальний показник — саме те, що ви маєте сплатити. Але ті, хто звітує щокварталу, і податок на прибуток сплачують щокварталу. Тож показник до сплати має бути в сумі податку, яка виникла за останній квартал.
Коли ми складали декларацію за І квартал 2025 року, то в рядку 17 «Податок на прибуток за звітний податковий період» і в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» покажемо однакову суму податку.
Коли ми складатимемо декларацію за три квартали 2025 року, в рядку 17 буде вже сума податку за 9 місяців (тобто наростаючим підсумком). Після цього в рядку 18 треба буде показати значення рядка 17 з декларації за півріччя 2025 року. А в рядку 19 — різницю: рядок 17 — рядок 18.
Додаток ФЗ
Про правила складання квартальної фінансової звітності у 2025 році ми докладно розповіли у статті за посиланням.
При цьому виникає цікавий момент, якщо подавати декларацію з податку на прибуток та фінзвітність в електронній формі, що називається, в останній день.
Бо ті, хто звітує на папері, подають фінзвітність окремо — до Держстату і до ДПС. А ті, хто звітує в електронному вигляді, мають два варіанти подання фін звітності: тільки до ДПС чи так, щоб вона дійшла і до ДПС, і до Держстату.
Створюючи фінзвітність для її подання до ДПС і Держстату, слід використовувати формати з першою літерою «S», а для подання тільки до ДПС — обирати формати з першою літерою «J».
При цьому варіанта «тільки до Держстату» — немає. А граничні строки подання фінзвітності до Держстату та до ДПС — різні:
— останній день звітування за 9 місяців 2025 року до Держстату — це 30 жовтня 2025 року;
— а до ДПС декларацію за три квартали 2025 року подають аж до 10 листопада 2025 року.
При цьому фінзвітність є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток, без якої її подання не визнають. То як вийти з цієї ситуації? Звітувати в обидва органи до 30 жовтня? Ні.
Хоча декларація і додатки до неї і мають надсилатися разом, цього разу податківці роблять виняток.
Вони дозволяють надіслати фінзвітність раніше (наприклад, 30 жовтня) у форматі S (щоб його отримали і Держстат, і ДПС), а пізніше (наприклад, 11 серпня) — декларацію з іншими додатками! Надсилати фінзвітність наново з такою декларацією не потрібно — вважається, що ви цей додаток уже подали, і він враховується з цією декларацією. Тільки не забудьте поставити позначку «+» у відповідній графі «ФЗ» рядка «Наявність додатків» та у відповідних графах рядка про подані форми фінзвітності наприкінці декларації!
Що ще змінилося у формі декларації порівняно з декларацією, яку складали за півріччя 2025 року
У п. 140.6 ПКУ передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування на:
— суму витрат, визнаних платником податку у бухобліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, якщо платник податку за сукупністю умов здійснення операції має підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення такої операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) (пп. 140.6.1 ПКУ);
— суму витрат, визнаних платником податку у бухобліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку суму витрат, внаслідок того, що відповідно до законодавства встановлено, що операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369, 369-2 ККУ, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди (пп. 140.6.2 ПКУ);
— суму амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів, розраховану відповідно до положень п. 138.3 ПКУ щодо операцій, які здійснювалися із залученням основних засобів та/або нематеріальних активів. Таке коригування здійснюють у разі, якщо у відповідному податковому (звітному) періоді на зазначену суму амортизації зменшено фінансовий результат до оподаткування за правилами п. 138.2 ПКУ. При цьому сума нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів не враховується при визначенні суми витрат для потреб пп. 140.6.1 і 140.6.2 ПКУ (пп. 140.6.3 ПКУ).
У зв’язку із зазначеними змінами додаток РІ до рядка 03 РІ декларації доповнено рядками 3.1.16 та 3.1.17, у яких відображають збільшення фінансового результату до оподаткування на відповідні суми витрат та амортизації, визначені згідно з пп. 140.6.1 та 140.6.3 ПКУ.
Водночас в додатку РІ до рядка 03 РІ декларації не передбачено відображення різниці, визначеної згідно з пп. 140.6.2 ПКУ, бо обов’язок такого коригування фінансового результату до оподаткування, передбачений у пп. 140.6.2 ПКУ, покладається на контролюючий орган.
Крім того, з урахуванням пп. 141.9-1.2.16 та 141.9-1.2.17, якими доповнено пп. 141.9-1.2 ПКУ, додаток ДІЯ до декларації після показника рядка 38 доповнено рядками 39, 40 такого змісту:
«сума коштів за операцією, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) (рядок 39);
сума коштів за операцією, якщо встановлено, що таку операцію здійснено від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди (рядок 40)».
З огляду на це в показнику рядка 41 додатка ДІЯ щодо зменшення податкових зобов’язань у зв’язку з поверненням резиденту Дія Сіті — платнику податку на особливих умовах коштів або майна, раніше наданих за результатами здійснення операції, за якою визначено суму податкових зобов’язань, змінено формулу розрахунку (рядок 42 + рядок 43 + рядок 44 + рядок 45).
Зверніть увагу! Згідно з п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення, визначено:
у п. 50.1-1 ПКУ щодо подання уточнюючого розрахунку за відповідний податковий (звітний) період, нарахування і сплати штрафу;
у пп. 140.6.1 та 140.6.3 ПКУ щодо збільшення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку);
у пп. 140.6.2 та 140.6.3 ПКУ щодо збільшення фінансового результату до оподаткування платника податків контролюючим органом (прибутку або збитку);
у пп. 141.9-1.2.16 та 141.9-1.2.17 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування резидентами Дія Сіті — платниками податків на особливих умовах,
щодо яких до декларації внесли зміни і про які ми розповіли вище,
застосовуються з першого податкового (звітного) періоду, наступного за тим, в якому перелік обставин (фактів), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, буде вперше оприлюднено на офіційному вебпорталі Національного антикорупційного бюро України та затверджено порядок, передбачений в абзаці другому п. 86.14 ПКУ.