Якщо потреба у працівниках є і вони працюють (вдома чи на робочому місці), вони отримують зарплату, пропорційно до виконання норми праці. І тоді одним із варіантів економії для роботодавця буде тимчасове встановлення для працівників режиму неповного робочого часу.
Але якщо потреби у роботі працівників немає, роботодавець під час воєнного стану може обрати простій. По суті, це варіант оплати часу, коли персонал не працює.
Про неоплачувані варіанти під час воєнного стану ми вже розповідали окремо — це неоплачувані відпустки і призупинення трудового договору.
Читайте про них за посиланням:
- Неоплачувані відпустки під час війни: правила надання
- Призупинення трудового договору по-новому: вже з 14 червня 2025 року
Оплачуваних варіантів два: оплачувані відпустки і простій. В оплачуваній відпустці працівник отримає середній заробіток (який рахується згідно з Порядком №100). Під час простою працівник отримує (як мінімум) 2/3 окладу.
Що таке простій?
Простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
Зверніть увагу! Закон №2136 не встановлює на час воєнного стану спеціальних правил щодо оголошення або скасування простою та його оплати.
Але, позаяк воєнний стан уже визнали форс-мажором (див. лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1), тобто невідворотною силою, це означає, що на час воєнного стану, якщо робота припиняється, можна оформити простій.
В оформленні і полягає різниця між простоєм та оплачуваними чи неоплачуваними відпустками. У відпустку працівник іде за власним бажанням. Простій оформлюється з ініціативи роботодавця.
Як оформити простій?
У разі простою потрібно своєчасно попередити працівника про його початок. Керівник підприємства або уповноважений ним орган на період простою повинен надати працівникам відповідні вказівки.
Зверніть увагу! Чинним законодавством не встановлено, за скільки часу роботодавець має повідомити працівників про оголошення простою. І це логічно, адже простій оголошується через форс-мажорні обставини і запланувати його наперед складно. Тож це можна зробити і в день, коли простій запроваджується, але, звісно, до початку дії простою.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їхньої згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу (ч. 2 ст. 34 КЗпП).
Таке переведення має відбуватися на тому самому підприємстві, в установі, організації — на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, розташовані в тій самій місцевості, — на строк до одного місяця.
Відомості про тимчасове переведення на іншу роботу, пов’язане з простоєм на підприємстві, до трудової книжки працівника не вносяться (а отже, в додатку 5 єдиної звітності не відображаються). Про це ми писали за посиланням.
На період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам надалі. Акт затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.
Зразок акта про простій (Завантажити)
Зразок наказу про оголошення простою (Завантажити)
Ми склали ці зразки на випадок, коли підприємство вирішило повністю припинити господарську діяльність. Але так вирішують далеко не всі, і дехто й надалі працює навіть на прифронтових територіях — це рішення залишається на розсуд роботодавця та працівників. За сучасних реалій можливим є введення простою, наприклад, через пошкодження виробничих будівель або обладнання під час обстрілу. І тоді частина працівників може перебувати у простої, а частина — залучена до ремонту та відновлення пошкодженого майна. Після його відновлення робота підприємства продовжиться, простій буде закінчено.
Акт може бути підписано начальником відповідного структурного підрозділу, керівником служби організації праці та заробітної плати, керівником служби охорони праці, керівником відділу кадрів, керівником юридичної служби, страховим експертом з питань охорони праці та іншими особами. Цей документ має затвердити керівник підприємства. Після цього видають наказ про оголошення простою, в якому зазначають:
— причини простою;
— перелік підрозділів, що простоюють;
— період простою;
— потребу в присутності чи відсутності працівників під час простою на робочому місці;
— порядок оплати часу простою.
Зверніть увагу, що законодавчо не встановлено, де мають перебувати працівники під час простою: на підприємстві чи поза його межами (наприклад, удома). Тож безпосередньо керівник підприємства має врегулювати це питання, після чого відповідні положення мають бути внесені до наказу. Крім того, про присутність чи відсутність на роботі працівників у разі простою бажано зазначити й у колективному договорі та правилах внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.
І не забувайте ознайомити з наказом працівників, інакше уможливлюються трудові спори.
У табелі обліку використання робочого часу типової форми №П-5, затвердженої наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489, час простою працівників відображають із кодом «П» («23»).
Як оплачувати час простою?
Наказ про запровадження простою і табель обліку використання робочого часу є документальним підтвердженням для оплати часу простою. Порядок оплати часу простою передбачено ст. 113 КЗпП.
Так, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Це мінімальний розмір виплати у разі простою.
Але за час простою, коли виникла виробнича ситуацiя, небезпечна для життя чи здоров’я працiвника або для людей, якi його оточують, i довкілля не з його вини, за ним зберiгається середнiй заробiток.
То скільки ж працівникові платити під час воєнного стану — 2/3 окладу чи середній заробіток? На нашу думку, позаяк загроза здоров’ю працівників виникла не через виробничі чинники, а через зовнішні (зброєна агресія з боку рф), мінімальною гарантією є 2/3 окладу. Проте колективним договором можна передбачити і вищу за цей розмір оплату часу простою.
Так вважає і Національне агентство України з питань державної служби.
Воно роз’яснює: «Частина 4 статті 113 КЗпП стосується саме небезпечної ситуації пов’язаної з виробництвом. Але, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», керівник може прийняти рішення і про виплату середнього розміру заробітної плати, якщо вважатиме це доцільним. Виплата 2/3 окладу є мінімальною гарантією. Розмір оплати праці на період простою визначає керівник державного органу».
Це стосується держслужбовців, але так само стосується і небюджетних роботодавців. Вони також можуть установити вищий, ніж 2/3 окладу, розмір оплати простою.
У зразках вище ми передбачили мінімальний розмір оплати простою. Але директор ТОВ міг встановити наказом (або якщо на підприємстві є колективний договір, це могло бути передбачено ним) і вищий розмір оплати. Наприклад, у розмірі цілого окладу або середньомісячного заробітку (але тоді треба одразу визначити в наказі, як рахуватиметься цей середній заробіток).
Зверніть увагу: обов’язок оплати часу простою не залежить від того, чи був працівник на робочому місці. Він цілком може отримувати таку оплату, якщо наказом йому дозволяється залишатися під час простою вдома.
Приклад. Простій установлено з 12.09.2025 до 30.09.2025. Оклад працівника становить 15 000 грн (і він потрапив під простій). Як порахувати його зарплату за вересень?
Працівник у березні має отримати зарплату щонайменше двічі (за першу половину — її ще часто називають аванс) та за другу половину (до 7 жовтня).
Коли рахуватимемо аванс, то він складатиметься з двох частин:
— за період з 01.09 до 11.09 аванс рахуватиметься пропорційно до виконаної працівником норми праці. Скажімо, якщо підприємство працює за п’ятиденним робочим тижнем із вихідними у суботу і неділю, то працівник відпрацював за цей період 9 днів. Норма робочого часу для такого режиму у вересні 2025 року становить 22 робочі дні. Отже, за цей період працівникові нараховується: 15 000/22 х 9 = 6 136,36 грн;
— за період з 12.09 до 15.09 аванс розраховується вже виходячи з умов праці під час простою. Це 2 робочі дні. І за них працівнику нараховується: 15 000 / 3 х 2 / 22 х 2 = 909,09 грн.
Друга половина вересня (11 робочих днів) уже цілком оплачується виходячи з умов праці під час простою: 15 000 / 3 х 2 / 22 х 11 = 5 000 грн.
Таким чином, загалом за вересень 2025 року працівникові буде нараховано 6 136,36 + 909,09 + 5000 = 12 045,45 грн.
Зверніть увагу: за час простою доплата до мінімальної зарплати не здійснюється. Про це ми писали за посиланням.
А як бути з тією частиною місяця, під час якої простою ще не було? Щодо цієї частини така гарантія, як мінімальний розмір оплати праці, застосовується пропорційно до відпрацьованої норми праці.
Правила застосування мінімальної зарплати у 2025 році ми докладно розглянули в цих статтях:
- Нарахування та оподаткування зарплати у 2025 році: аналіз від редакції
- Мінімальна погодинна зарплата у 2025 році: про що треба знати?
У прикладі, який ми розглянули вище, оклад працівника становить 15 000 грн, що вище за розмір мінімальної зарплати у 2025 році (8 000 грн). Отже, рахуючи його аванс виходячи з окладу, мінімальний розмір оплати праці ми не порушили.
А ось якщо оклад працівника менший за 8 000 та інших виплат, які враховуються до розміру мінімальної оплати праці, йому в місяці оголошення простою не нараховується, то доплату зробити буде потрібно. Але тільки за фактично відпрацьований час (за період до простою) і пропорційно до відпрацьованої норми праці.
Як оподатковувати зарплату під час простою?
Попри воєнний стан, утримання ПДФО та ВЗ, а також нарахування ЄСВ з оплати простою не скасували. Отже, нарахування й утримання цих платежів здійснюватимуться у звичайному порядку — ставки ті самі, дохід вважається зарплатою і пільг тут немає.
Це означає, зокрема: якщо місце роботи для працівника основне, у трудових відносинах із роботодавцем він перебував цілий календарний місяць і не є особою з інвалідністю та якщо внаслідок простою нарахована йому зарплата (за відпрацьований час та за період простою в одному місяці) буде менша за мінімальну, доведеться донарахувати ЄСВ до рівня мінімального страхового внеску.
У звичайному порядку (як зарплата) відображатимуть оплату простою і в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. У додатках 1 та 5 жодних поміток про оголошення простою зазначати не потрібно.