12 вересня 2025 року набрав чинності Закон України 21.08.2025 №4574-IX «Про професійну освіту» від (далі — Закон №4574). Із цієї самої дати Закон України від 10.02.98 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі — Закон №103) втратив чинність.
Разом із набуттям чинності Законом №4547, з-поміж інших, відбулися також зміни в КЗпП та Законі про відпустки. Тож погляньмо, що зміниться для роботодавців, які наймають практикантів.
Далі у статті всюди застосовуватимемо поняття «підприємство», водночас майте на увазі, що тут ітиметься про підприємства, установи, організації та ФОПів.
Також зміни, по які піде мова у статті, не стосуються практики студентів вишів.
Аналіз Прикінцевих та перехідних положень
Відбувається уніфікація термінів, де замість старого поняття «професійно-технічна освіта» закріплюється сучасний термін «професійна освіта» з відповідним оновленням назв закладів та статусу практикантів.
Ті, хто був учнями, тепер називаються студентами.
Термін «професійна освіта» прирівнюється до терміна «професійно-технічна освіта», який використовується у Конституції України.
Таблиця 1
Перехідні моменти та єдність термінології
| Було | Стало |
| Професійно-технічна освіта | Професійна освіта |
| Професійна (професійно-технічна) освіта | Професійна освіта |
| Учні професійно-технічних навчальних закладів | Студенти закладів професійної освіти |
| Учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти | Студенти закладів професійної освіти |
Але ще раз наголосимо: коли ми далі говоримо про студентів, маємо на увазі саме студентів закладів професійної освіти, а не вишів.
Договір між закладом освіти і підприємством
Якщо про виконання трудових обов’язків під час практики не йдеться, то практика студентів закладів професійної освіти й надалі організовуватиметься відповідно до договорів, укладених між закладами професійної освіти та підприємствами. Типову чи примірну форму такого договору в Законі №4574 теж не передбачили. Тож, на думку автора, слід дочекатися роз’яснень компетентних органів або вже розробляти свою форму.
Утім, а хто її має розробити: юристи закладу професійної освіти чи підприємство, де відбуватиметься практика? Мабуть, той, хто більше зацікавлений. Але, як варіант, можна взяти за зразок Типовий договір про навчально-виробничу практику, затверджений постановою КМУ від 07.06.1999 №992, але адаптувати під потреби сторін.
Якщо підприємств, що бажають узяти студентів на практику, не знайшлося, то заклад професійної освіти має забезпечити практичну підготовку здобувачів професійної освіти самостійно.
Зміни у КЗпП та Законі про відпустки
Статтю 21 КЗпП доповнили новим видом трудового договору, а саме: студентський трудовий договір.
Студентський трудовий договір — це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання у межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій.
Дуальна форма здобуття освіти — це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях у суб’єктів господарювання для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору» (частина 10 ст. 9 Закону про освіту)
Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання.
Але типової форми цього договору наразі немає. Ба більше, в Законі №4574 навіть згадки немає, що буде типова форма цього студентського трудового договору. Отже, кожне підприємство і студент укладатимуть договір на власний розсуд.
Таблиця 2
Зміни до КЗпП щодо студентів професійної освіти
| Було | Стало | Норма Законодавства | |
| 1. | До надурочних робіт забороняється залучати працівників, які навчаються у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220). | До надурочних робіт працівників, які навчаються в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти, у дні занять (стаття 220). | пункт 3 частини першої статті 63 КЗпП |
| 2. | До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. | До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців у закладах професійної освіти | пункт 5 частини першої статті 82 КЗпП; пункт 5 частини першої статті 9 Закону про відпустки |
| 3. | Молодим спеціалістам — випускникам закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше ніж три роки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. | Вилучено | Частина друга статті 197 КЗпП |
| 4. | Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, роботодавець організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи. | Вилучено | Стаття 201 КЗпП |
| 5. | При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі мають враховуватися успішне проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження працівниками навчання в закладах освіти. | При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки. | Стаття 203 КЗпП |
| 6. | Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових працівників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання проводяться в межах робочого часу, встановленого законодавством про працю для працівників відповідних віку, професій і виробництв. | Вилучено | Стаття 204 КЗпП |
| 7. | У період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей працівники не можуть використовуватися на будь-якій роботі, що не стосується спеціальності, яка вивчається ними. | Вилучено | Стаття 205 КЗпП |
| 8. | Працівнику, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до реєстрових даних з Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій і, в разі наявності вакансії, надаються пропозиції роботи для працевлаштування відповідно до набутої ним професійної кваліфікації/часткової професійної кваліфікації. | Вилучено | Стаття 206 КЗпП |
| 9. | За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей працівникам виплачується заробітна плата в порядку й у розмірах, що визначаються законодавством. | Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством. | Стаття 207 КЗпП |
| 10. | Працівникам, які здобувають професійну чи фахову передвищу освіту, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки, складання іспитів та оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року. | Працівникам, які успішно навчаються у закладах професійної (професійно-технічної) освіти за вечірніми формами навчання, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання атестацій, заліків, іспитів (екзаменів) загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року. | Стаття 213 КЗпП; Стаття 14 Закону про відпустки |
А тут починається найцікавіше. Навчання на робочому місці на підприємствах здійснюється шляхом виконання трудових функцій відповідно до студентського трудового договору зі здобуттям результатів навчання, визначених освітньою програмою.
Тобто укладають саме трудовий договір, з назвою «студентський». Це означає, що слід здійснювати всі кроки прийняття, як і для звичайних працівників, позаяк якихось винятків для студентських трудових договорів не передбачено.
Підприємства, що організовують практичну підготовку здобувачів професійної освіти, зобов’язані забезпечити умови праці відповідно до вимог законодавства про охорону праці, безпеки життєдіяльності та виробничої санітарії.
Тож під час прийняття на практику студента закладу професійної освіти, який виконуватиме трудові функції, доведеться керуватися статтею 24 КЗпП, а саме:
1) надання пакета документів студентом (паспорт, трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність з порталу ПФУ, відповідний військово-обліковий документ (за наявності в цій ситуації) та інші документи);
2) наказ про прийняття;
3) подання до ДПС повідомлення про прийняття підприємством на роботу нового працівника.
І врахуйте, така практика буде основним місцем роботи цього працівника.
Водночас, аби укласти студентський трудовий договір, має бути вакантна посада, тож таку посаду слід буде ввести до штатного розпису. А це додаткові зміни і навантаження на кадровика та роботодавця. Бо після завершення практики цю посаду доведеться зі штату вивести, якщо нікого іншого не прийматимуть на роботу.
Часто студенти закладів професійної освіти є неповнолітніми. Тож підприємствам доведеться дотримуватися норм та гарантій для неповнолітніх працівників, а це і збільшена тривалість відпусток і надання відпусток у зручний для них час тощо. Про неповнолітніх ми писали тут:
- Робота неповнолітніх працівників: що треба знати?
- Оформлення неповнолітнього працівника: на що звернути увагу?
Також слід пам’ятати, що студентський трудовий договір є строковим, а підставою для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку є п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Водночас під час звільнення слід буде дотримуватися норм, зазначених у ст. 47 КЗпП та ст. 116 КЗпП:
1) розрахуватися у день звільнення;
2) видати повідомлення про нараховані та виплачені суми;
3) видати копію наказу про звільнення.
Важливо: якщо укладається трудовий договір, роботодавець стає страхувальником, а студент — застрахованою особою. Позаяк винятків у Законі №1105 не передбачено, то в разі хвороби особи, з якою укладено студентський трудовий договір, треба виплачувати лікарняні.
Кому виплачувати зарплату студента?
Тут зі змінами, які приніс Закон №4574, також запитань більше, ніж відповідей.
З 12.09.2026 укладаємо студентські трудові договори. Якщо це трудовий договір, то має бути зарплата. А як зазначається у ст. 25 Закону про оплату праці, забороняється у будь-який спосіб обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою.
Тому, якщо студенти виконують оплачувану роботу, потрібно враховувати таке:
— до 1 січня 2026 року винагорода розподіляється за правилами ч. 9 ст. 50 попереднього Закону №103: студент отримує лише 50% заробітку, а решта 50% зараховуються на рахунок закладу професійної освіти;
— з 1 січня 2026 року вся сума виплачується безпосередньо студентові.
Таким чином, доти, доки на практику не почнуть виходити студенти, що вступили вже за новими правилами (з 2026 року), треба буде застосовувати систему поділу винагороди.
Тобто в Законі про оплату праці написано про заборону обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою, але ті, хто уклав трудовий договір на час виробничої практики, до 01.01.2026 р. змушені будуть нею ділитися.
ЄСВ, ПДФО та ВЗ
Стосовно ЄСВ діють загальні правила. Якщо студент працює на підприємстві за основним місцем роботи, роботодавець зобов’язаний забезпечити сплату внеску не нижче від мінімального страхового внеску, тобто виходячи з розміру мінімальної зарплати. Це правило застосовується так само, як і до інших працівників, щодо яких використовується ставка 22% до бази нарахування.
Якщо студент — особа з інвалідністю, то ставка ЄСВ становить 8,41% (з дати надання документів, які підтверджують інвалідність), і мінімальний страховий внесок за такого студента забезпечувати не потрібно.
Винагорода, що виплачується за студентським трудовим договором, підлягає оподаткуванню у загальному порядку: 18% ПДФО та 5% військового збору.
Відкритим залишається ще одне питання: а за яким кодом застрахованих осіб у гр. 8 додатка 1 зарплатного звіту відображати студентів-практикантів? За кодом 69!
Код застрахованої особи 69 — Суми заробітної плати, яку виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним робіт у період навчання (стажування), виробничої практики.
Висновки
1. Обов’язковість трудового договору.
Якщо студент закладу професійної освіти отримує оплату за працю під час практики, з ним обов’язково укладають студентський трудовий договір.
2. Статус працівника.
Студент-практикант набуває прав і обов’язків працівника, а підприємство стає для нього основним місцем роботи.
3. Документальне оформлення.
Прийняття студента здійснюється за загальними правилами трудового законодавства: наказ, повідомлення до ДПС, внесення посади до штатного розпису, подання даних у звітності (Д1, Д5).
4. Винагорода.
Оплата праці студентів здійснюється у формі винагороди за студентським трудовим договором:
— до 01.2026 — 50% студенту, 50% закладу освіти;
— з 2026 року — 100% студенту.
5. Оподаткування та внески.
Винагорода оподатковується як зарплата: ПДФО 18%, військовий збір 5%, ЄСВ 22%, з обов’язковим забезпеченням мінімального страхового внеску. Якщо йдеться про студента з інвалідністю, то ставка ЄСВ 8,41% і застосовується вона до фактичної зарплати студента (мінімальний страховий внесок сплачувати за нього не потрібно).