Структура зарплати
Заробітна плата складається з таких складових (ст. 2 Закону про оплату праці):
1. Основна;
2. Додаткова;
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Унаочнимо це у таблиці 1.
Таблиця 1
Структура заробітної плати
| Складова заробітної плати | Опис | Форма виплати |
| Основна заробітна плата | Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). | Тарифні ставки, відрядні розцінки, посадові оклади |
| Додаткова заробітна плата | Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові досягнення та особливі умови праці відповідно до чинного законодавства. | Доплати, надбавки, премії, компенсаційні та гарантійні виплати |
| Інші заохочувальні та компенсаційні виплати | Виплати, що не входять до складу основної чи додаткової заробітної плати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. | Винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами, грошові та матеріальні заохочення. Виплати у межах грантів |
Мінімальна зарплата: законодавчо встановлена гарантія з оплати праці
Про мінімальну зарплату зазначається в ст. 3 та 3-1 Закону про оплату праці. Мінімальна зарплата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна зарплата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах (далі — МЗП).
У 2025 році МЗП встановлено в таких розмірах:
— у місячному розмірі — 8 000 гривень;
— у погодинному розмірі — 48 гривень.
Коли говоримо про мінімальну зарплату, неодмінно треба згадати про штатний розпис та прожитковий мінімум.
Перше: мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Тому в штатному розписі місячний оклад (тарифна ставка) не може бути менший за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Але може бути оклад (ставка) менший ніж 8 000,00 грн, позаяк прожитковий мінімум у 2025 році 3 028 грн.
А от якщо за посадою встановлено погодинну тарифну ставку, то вона не може бути меншою за мінімальний погодинний розмір зарплати, тобто у 2025 році 48 грн за годину.
Далі розгляньмо правила дотримання МЗП працівникам.
Правило перше: роботодавець зобов’язаний нараховувати зарплату не менше ніж 8 000 грн у 2025році, якщо виконано місячну норму праці.
Якщо зарплата нарахована у меншому розмірі, у т. ч. у зв’язку з періодичністю виплат, потрібно здійснити доплату до 8 000 грн.
Роботодавці зобов’язані визначати суму доплати до МЗП, якщо фактична зарплата за виконану норму праці менша за розмір мінімальної.
Приклад 1. У працівника оклад за штатним розписом 5 450,00 грн. Працівник відпрацював усю норму праці, працює на умовах повної зайнятості.
У цій ситуації треба зробити доплату до МЗП у розмірі 2 550,00грн (8 000,00грн - 5 450,00).
Часто виникають запитання: чи можна відразу доплату до МЗП зазначати у штатному розписі? Автор не рекомендує цього робити, бо у працівника можуть виникнути інші виплати, які входитимуть до розміру МЗП, тоді й доплата до МЗП буде менша. Тож зазначати в штатному розписі доплату до МЗП недоцільно. Якщо ви не бажаєте рахувати таку доплату, простіше одразу зробити місячний оклад (ставку) в розмірі не меншому, ніж місячна МЗП.
Правило друге: мінімальну зарплату в годинному розмірі використовують виключно у разі застосування погодинної оплати праці.
Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати в цьому разі не потрібно. Позаяк, завдяки застосуванню мінімальної зарплати у погодинному розмірі, вимога абз. 1 ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується: розмір зарплати працівника за повністю виконану годинну норму праці не нижчий за розмір мінімальної зарплати.
Якщо працівники, яким установлено годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої зарплата нижчий за місячну мінімальну, то доплату до розміру мінімальної місячної зарплати їм не провадять, бо гарантією в оплаті праці для цих працівників є мінімальна зарплата в погодинному розмірі (Лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 №766/0/101-17/28).
Матеріали редакції
Приклад 2. У працівника погодинна оплата праці. За годину встановлено оплату у розмірі 49,00 грн. Працівник працює 40-годинний робочий тиждень із двома вихідними. У лютому 2025 року відпрацював усю норму годин, (160 годин). Який розмір оплати праці і чи доплачувати до МЗП у розмірі 8 000,00 грн?
За місяць працівник заробив 7 840,00 грн (160,00 год х 49, 00 грн). Доплату до МЗП у розмірі 8 000,00 грн не проводимо, позаяк гарантію в оплаті праці МЗП в погодинному розмірі дотримано.
Правило третє: МЗП та внутрішнє сумісництво.
Мінімальні гарантії в оплаті праці треба забезпечувати окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом, позаяк це різні трудові договори.
Приклад 3. Працівник працює за основним місцем роботи на посаді бухгалтера. Оклад у штатному розписі за посадою становить 15 000,00 грн, працює на умовах 20-годинного робочого тижня. У вільний від основної роботи час цей самий працівник на умовах 10-ти годинного робочого тижня працює помічником інспектора з кадрів. На підприємстві встановлено 40-годинний робочий тиждень. Оклад у штатному розписі встановлено у розмірі 7 500,00 грн.
Яку оплату праці має отримувати працівник за основним місцем роботи і за сумісництвом у разі відпрацювання всього місяця повністю?
Визначаємо оплату праці за основним місцем роботи:
8 000,00 грн х 0,5 = 4 000,00 грн.
Визначаємо оплату праці за сумісництвом.
За сумісництвом працівник має отримувати не менше ніж з розрахунку МЗП пропорційно до відпрацьованого часу (див. Правило 4).
Тобто розрахунок такий:
8 000,00 грн х 0,25 = 2 000,00 грн.
Позаяк оклад працівника менший за МЗП, то доведеться постійно проводити доплату до рівня МЗП.
7 500,00 грн х 0,25 = 1 875,00 грн.
Доплата до рівня МЗП становить 125,00 грн (2 000,00 грн - 1 875,00 грн).
Чому оклади не потрібно переводити у погодинну оплату за умов неповної зайнятості, читайте за посиланнями:
Правило четверте: якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то місячну мінімальну зарплату застосовують пропорційно.
Приклад 4. Працівник працює на умовах неповного робочого часу — 30-ти годинний робочий тиждень. Частка від окладу, яка належиться до виплати, становить 0,75. Оклад за посадою — 6 789 грн. Премій, доплат, надбавок немає. Червень 2025 року відпрацював повністю.
Яку зарплат має отримати працівник за червень, унаочнимо у таблиці 2.
Таблиця 2
Розрахунок заробітної плати для прикладу 4
| Показник | Розрахунок | Сума, грн |
| Оклад за повну ставку | — | 6 789,00 |
| Оклад з урахуванням 0,75 ставки | 6 789 × 0,75 | 5 091,75 |
| Мінімальна зарплата з урахуванням частки 0,75 | 8 000 × 0,75 | 6 000,00 |
| Доплата до мінімальної ЗП | 6 000 − 5 091,75 | 908,25 |
| Загальна зарплата до виплати | 5 091,75 + 908,25 | 6 000,00 |
Позаяк фактичний оклад менший за гарантований рівень мінімальної зарплати з урахуванням часткової зайнятості, працівникові нараховується доплата у розмірі 908,25 грн, щоб забезпечити виплату на рівні 6 000 грн.
Правило п’яте: під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують (ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці):
— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
— доплату за важкі та шкідливі умови праці;
— доплати за роботу в нічний та надурочний час;
— доплату за роз’їзний (вахтовий) характер робіт;
— премії до святкових і ювілейних дат (офіційно встановлені в Україні святкові та неробочі дні, професійні свята та пам’ятні дні).
Не враховують під час обчислення суми доплати до МЗП також такі виплати за невідпрацьований час:
— донараховані чи сторновані за попередні місяці суми зарплати;
— виплати, обчислені зі середнього заробітку;
— оплату простою не з вини працівника;
— вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням строків виплати;
— суми матеріальної допомоги за кошти фонду оплати праці.
Виплата відпусткових, лікарняних, декретних і оплата за середнім заробітком в інших випадках не враховуються при забезпеченні гарантованого мінімального розміру зарплати, бо це виплати за невідпрацьований час.
Решта складових зарплати, не перелічених у частині другій статті 3-1 вищезгаданого Закону, зокрема сума індексації, мають враховуватися до розміру мінімальної зарплати.
Індексація враховується до розміру мінімальної зарплати: нове роз'яснення Мінсоцполітики
Приклад 5. Оклад працівника становить 7 500,00 грн. У червні він відпрацював 8 днів (норма 21) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Розмір лікарняних — 5 450,00 грн. Чи робити доплату до МЗ? Чи враховуються лікарняні до розміру МЗП?
1. Лікарняні до розміру МЗП не враховуються.
2. Доплату до МЗП робити треба, але пропорційно до відпрацьованого часу.
Таблиця 3
Розрахунок оплати праці до прикладу 5
| Показник | Значення |
| Оклад (повна ставка) | 7 500,00 грн |
| Мінімальна зарплата за місяць | 8 000,00 грн |
| Кількість робочих днів у червні (норма) | 21 день |
| Фактично відпрацьовано | 8 днів |
| Денна тарифна ставка (оклад ÷ норма днів) | 7 500 ÷ 21 = 357,14 грн |
| Зарплата за фактично відпрацьовані дні | 357,14 × 8 = 2 857,14 грн |
| Пропорційна МЗП (8 000 ÷ 21 × 8) | 3 047,62 грн |
| Доплата до МЗП | 3 047,62 - 2 857,14 = 190,48 грн |
| Загальна зарплата з урахуванням доплати | 3 047,62 грн |
Разом за місяць працівникові нараховано: 8 497,62 (3 047,62 грн (зарплата) + 5 450,00 грн (лікарняні).
Системи та форми оплати праці
Форми оплати праці, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами самостійно у колективному договорі (ст. 97 КЗпП).
Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлює роботодавець з урахуванням вимог, передбачених частиною другою ст. 97 КЗпП (див. таблицю 4).
Таблиця 4
Тарифна система оплати праці
| Компонент | Опис |
| Тарифна система | Включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти, кваліфікаційні характеристики |
| Призначення тарифної системи | Забезпечує розподіл робіт за складністю та працівників: за рівнем кваліфікації і тарифними розрядами. Є основою для диференціації розмірів зарплати |
| Тарифна сітка (схема окладів) | Створюється на базі тарифної ставки працівника 1-го розряду та міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень ставок |
Відрядна розцінка визначається діленням погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку (ст. 90 КЗпП).
Відрядну розцінку можна визначити також множенням погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Тобто можна зробити висновки, що дві форми зарплати:
— почасова;
— відрядна.
Почасова форма це — оплата праці за відпрацьований час. Вона може бути погодинна, поденна, помісячна тощо.
Почасову оплату праці застосовують тоді, коли основний заробіток працівника розраховується залежно від кількості фактично відпрацьованого часу, що фіксується в табелі обліку робочого часу.
У разі встановлення працівникові погодинної тарифної ставки місячну суму основної заробітної плати обчислюють множенням цієї ставки на кількість фактично відпрацьованих годин у відповідному місяці.
Приклад 6. У працівника оплата праці погодинна. Погодинна тарифна ставка працівника за годину становить 98,36 грн/год. У квітні він відпрацював 120 годин (частину місяця був у відпустці без збереження зарплати) у травні відпрацював 176 год, а в червні — 168 год. Інших доплат, премій, надбавок немає.
Розмір зарплати, нарахованої працівникі за місяць:
1) квітень: 98,36 грн х 120 год = 11 803,20;
2) травень: 98,36 грн/год х 176 год = 17 311,36 грн;
3) червень: 98,36 грн/год х 168 год = 16 524,48 грн.
Місячна форма оплати праці застосовується тоді, коли працівникові встановлюють посадовий оклад або місячну тарифну ставку, і за умови повного виконання встановленої норми праці за місяць розмір окладу буде однаковий щомісяця, допоки не буде його підвищення.
Приклад 7. Працівник із посадовим окладом 28 000,00 грн (з січня 2025 р.) працює на умовах повної зайнятості. За умови відпрацювання всієї норми робочого часу йому буде нараховано оклад однаковий як у січні, так і в лютому, так і в липні — попри те що кількість робочих днів та годин у ці місяці різа. Це пояснюється тим, що при місячній формі оплати праці заробіток не залежить від кількості робочих днів, якщо працівник повністю виконує норму.
Натомість при погодинній або поденній оплаті праці, якщо працівник не працював у певні дні, його основну зарплату обчислюють множенням годинної чи денної тарифної ставки на фактично відпрацьовані години або дні.
У разі використання відрядної форми оплати праці розмір основної зарплати залежить від кількості виконаної роботи, що фіксується у відрядному наряді.
Приклад 8. На швейному підприємстві встановлено місячну тарифну ставку — 10 000 грн (установленого законодавством мінімуму тарифної ставки дотримано), норма виробітку — 5 одиниць готової продукції (1 одиниця = 2 000,00 грн).
Працівник за 22 р. д. виготовив 4 одиниці готової продукції, причиною недотримання норми є зафіксований факт прогулу.
Працівникові нараховується зарплата у розмірі:
4 х 200 грн = 8 000 грн за фактично виконану роботу.
Строки виплати зарплати
Строки та періодичність виплати зарплати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону «Про оплату праці».
Цими нормами передбачено, що зарплату виплачують:
— у робочі дні за графіком роботи підприємства;
— не рідше ніж двічі на місяць, а проміжок часу між цими двома виплатами не має перевищувати 16 к. д.;
— не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Визначаючи в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою) конкретні дати для виплати зарплати, роботодавцям потрібно дотримуватись одночасно всіх наведених вище умов.
Можна сформулювати конкретні числа місяця, в які треба вкластися для виплати зарплати за першу половину місяця (аванс) і за звітний місяць:
— зарплата за місяць має виплачуватися не пізніше 7-го числа місяця, а отже, в період з 1-го до 7-го числа;
— якщо зарплата за місяць виплачується з 1-го до 7-го числа місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не більш ніж 16 к. д. між виплатами, аванс має виплачуватися з 16-го до 22-го числа.
Аналогічні дати наводило й Мінсоцполітики в листі від 09.12.2010 р. №912/13/155-10.
Тому й виходить, що підприємство може визначити в колдоговорі такі дати виплати зарплати й авансу, відповідно:
— 1-е та 16-е (17-е) числа;
— 2-е та 17-е (18-е) числа;
— 3-е та 18-е (19-е) числа;
— 4-е та 19-е (20-е) числа;
— 5-е та 20-е (21-е) числа;
— 6-е та 21-е (22-е) числа;
— 7-е та 22-е числа.
Чому на 23-е число виплачувати аванс не можна? А все через те, що виплата має бути проведена не пізніше 7-го дня, який іде за першою половиною місяця, а після 15-го числа 7-й день припадає якраз на 22-е число.
Конкретні строки виплати авансу та зарплати треба прописати в колдоговорі чи іншому нормативному акті роботодавця, приміром у положенні про оплату праці, що погоджені з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).
Тобто роботодавець має встановити в названих документах саме конкретні дати виплати авансу та зарплати, приміром 7-е та 22-е число місяця, а не проміжки часу з 1-го до 7-го числа та з 16-го до 22-го числа місяця.
Про це ми написали за посиланням: